ДЕСМУРГІЯ�

План

1. Що таке десмургія?
2. Пов’язка.
3. Види пов’язок.
4. Пов’язки та правила їх накладання.
5. Пов’язки на голову та шию.
6. Пов’язки на грудну клітку.
7. Пов’язки на передпліччя та плече.
8. Пов’язки на кисть.
9. Пов’язки на живіт та область тазу.
10. Пов’язки на нижню кінцівку.
11. Перев’язка
12. Перев’язувальний матеріал.
13. Техніка накладання найбільш поширених пов'язок.

​

​

​

​

Що таке десмургія?

• Десмургія – (від грец. desmos) – зав’язка, тесьма, пов’язка. Є самостійним розділом загальної хірургії. Головним її змістом є мистецтво накладання пов’язок з метою правильного лікування ушкоджень і цілої низки захворювань, вивчає різні види перев'язувального матеріалу і пов'язок.

Пов’язка

Окремо розглядаються в розділі «Десмургія» пов'язки. Термін «пов'язка» означається засіб тривалого лікування рани або пошкодження шляхом накладення на ділянку необхідних речовин (ліків, мазей) і перев'язувальних матеріалів. Фіксація їх на тілі пацієнта, утримання хворої частини тіла в необхідному для лікування положенні.

Функції:

• захистит від зовнішніх подразників (пилу, бруду, тепла, холоду і т.д);
• закріплення перев'язувального матеріалу;
• фіксування місце пошкодження (при вивихах, переломах і т.д);
• створення тиску для зупинки кровотечі;
• лікуваня закритих травм і запальних процесів м'яких тканин.

Види пов’язок

• За призначенням:
• Захисні;
• Давлячі;
• Лікувальні;
• Гемостатичні;
• Імобiлiзуючі;
• Екстензійні (пов'язки з витяжкою);

• М’які пов’язки:
• Бинтовиі;
• Косиночні;
• Еластичні;
• Клеєві;
• Пращеподібні;
• Контурні;

• Тверді пов’язки:
• Гіпсові пов'язки;
• Лангети;
• Шини металеві;
• Дерев’яні;
• Пластикові;
• Вакуумні;

Види пов’язок

• По типу перевязки:
• Кругові;
• Хрестоподібні;
• Перехресні;
• Черепашачі
• Спіральні;
• Колосоподібні;
• Повзучі;
• Циркулярні;

• За характером фіксації:
• транспортної фіксації;
• терапевтичної фіксації;

Пов’язки та правила їх накладання

• Під час перев'язки потрібно перебувати обличчям до обличча з потерпілим.
• Фіксуюча кінцівка повинна знаходитьсь в зручному положенні не тільки для того, хто надає допомогу, а й для пацієнта.
• Будь який процес перев'язки починається та закінчується з двох закріплюючи оборотів.
• Скатаний бинт тримають в робочій руці (в правій - правші, в лівій - лівші).
• Бинтуют зліва направо.
• Новий шар накладають на попередній на половину або 1/3.
• Останній виток повинен бути фіксуючим. Як саме бинт закріплюють, залежить від місця пошкодження.
• Починают і закінчують накладати пов'язку на здорових ділянках тіла.
• Накладання пов’язки здійснюється з низу до гори тіла.

Пов’язки на голову та шию.

• Циркулярна - застосовується при несильних пошкодженнях в районі лоба, скроні або потилиці.

​

• Хрестоподібна - накладають при ушкодженнях (пораненнях, після операцій) в області шиї і потилиці.

​

• «Шапка Гіппократа- накладається при великих пошкодженнях волосистої частини голови. Спочатку травмоване місце обмотується, а потім тури фіксуються циркулярної пов'язкою.

​

• Монокулярна чи бінокулярна пов’язка (на одне, чи обидва ока).

• «Чепец» - найпоширеніша пов'язка. Середину бинта кладуть на тім’я, кінці його утримує пацієнт або помічник. Початок зав'язки беруть в ліву руку і роблять закріплюючий виток навколо потилиці і чола. Потім потрібно обернути навколо бинта і вести по потилиці до наступного кінця. Наступний виток робиться вище попереднього. Перев'язувати потрібно поки вся волосиста частина голови не закриється бинтом. Перев'язка закінчується двома фіксуючими витками. Кінці бинта, які утримував пацієнт або помічник, зав'язуються під підборіддям.

• Вуздечка. Перший виток бинта робиться навколо лобової і потиличної області. Потім через потилицю зав'язку ведуть на підборіддя. Потім бинт повертається назад на потиличну область з іншого боку. Далі зав'язку ведуть від потилиці до підборіддя, щік і чола. Тури повторюють кілька разів. Фіксуюсі витки роблять навколо голови.

Пов’язки на грудну клітку

• Спіральна - накладається при ушкодженнях грудної клітки. Відрізати шматок зав'язки і перекинути її через передпліччя. Взяти бинт і зробити два фіксуючих обороти на вдиху трохи нижче мечоподібного відростка. Продовжувати бинтувати по спіралі, наступний виток повинен накладатися на 2/3 або ½ попереднього. Два останніх тури - фіксуючі, вони доходять до пахвових западин.

​

​

​

• Пов’язка «Дезо» – накладається на верхню кінцівку при вивихах плеча чи переломах.

• Хрестоподібна пов’язка на задню та передню поверхні грудної клітки.

​

​

​

• Підтримуюча пов’язка на одну чи обидві молочні залози.

​

​

​

• Захисна пов’язка на молочні залози.

Пов’язки на передпліччя та плече

• Колосоподібна пов'язка на плечовий суглоб. Рука повинна розташовуватися уздовж тулуба. Бинт накладається на нижню третину плеча. Навколо неї потрібно зробити два закріплюючі обороти. Далі зав'язка ведеться з плеча на груди до здорової пахвової западини, переходит на спину і повертається на плече. Потім пов'язка на плечовий суглоб накладається в кілька оборотів. Кожен наступний повинен трохи покривати попередній. Ходи зав'язки повторюються з плеча до плечового складу до тих пір, поки вся пошкоджена поверхня не буде закрита. Бинт фіксується шпилькою.
• Черепашача на ліктьовий суглоб. Пацієнт повинен зігнути пошкоджену кінцівку під кутом 90 градусів. Пов'язка накладається зліва направо. Перші два обороти фіксують. Наступні витки повинні по черзі накладати на верхню і нижню частину передпліччя. Пов'язка фіксується за допомогою розрізаного і зав'язаного на вузол кінця бинта.

Пов’язки на кисть

• Пов’язки на палець (спіральна, колосоподібна). Починається з кільцеподібного витка біля основи пальця, потім бинт проводиться на тильну поверхню кисті до зап’ястя, навколо якого виконують фіксуючий виток, і вертається назад до основи пальця. У міру бинтування пальця від кінчика (остання фаланга) вниз використовується техніка спіральної пов’язки, а при підході до основи пальця і переході на тильну частину кисті вона заміняється на колосоподібну, формуючи неповну “рукавичку”.
• Пов’язка «рукавичка» Пов’язка починається з першого фіксуючого витка на зап’ястя, далі бинт проводиться по тильній стороні кисті, проводиться через основу пальців і знову вертається на зап’ястя. На лівій руці таку пов’язку починають з 5-го пальця, а на правій – з першого нешироким бинтом (2-3 см) в стані пронації кисті (долонею вниз). Бинт розкатують по тилу кисті до п’ятого пальця, спіральними ходами прикривають п’ятий палець, починаючи від його кінчика. Далі бинт направляють по тилу кисті на зап’ястя, перехрещують попередній, і, зробивши круговий виток, із долонної сторони зап’ястя переводять по тильній поверхні на четвертий палець. Пов’язку закінчують циркулярними ходами навколо зап’ястя. Для закріплення пов’язки необхідно при переводі бинта з пальця на палець також виконувати кругові ходи навколо зап’ястя.

​

Пов’язки на живіт та область тазу

• Спіральна та циркулярна пов’язки на живіт.

​

​

​

• Колосоподібна на пахову ділянку. Робляться витки навколо живота, а потім бинт опускається по переду через лівий пах назад. Накладається кілька колосоподібних оборотів. Бинт перекладається на праву сторону. Все повторюється, після чого зав'язку повертають на лівий пах. Закріплюють пов'язку на животі.

​

• Хрестоподібна пов’язка на промежину.

Пов’язки на нижню кінцівку

• Черепашача пов’язка на колінний суглоб.

​

​

​

• Хрестоподібна пов’язка на ділянку гомілково-ступневого суглоба. Її починають циркулярним туром на нижній третині гомілки, потім бинт навкіс опускають на тил ступні, роблять оберт навколо ступні, піднімають догори, де перехрещують з попереднім туром і закріплюють на гомілці.

​

• Спіральна пов’язка на великий палець.

Перев’язка

• Перев’язка - процес накладання або зміни пов’язки.
• Іммобілізація - роцес знерухомлення певної ділянки тіла з лікувальною або профілактичною метою.

Перев’язувальний матеріал

• Перев’язувальний матеріал повинен відповідати наступним вимогам:
• бути м'яким;
• мати хорошу гігроскопічність;
• володіти капілярністью;
• бути дешевим і доступним;
• мати гарну нейтральну реакцію.

• Основні перев'язувальні матеріали, які розглядає розділ «Десмургія» - це:

• Вата - підходять як вищі, так і нижчі сорти. Нижчі сорти вбирають рідини гірше. Також є хірургічна вата, яка виробляється з довговолокнистої бавовни.

• Марля - бавовняна тканина. Вона характеризується м'якістю, еластичністю і високою міцністю. Ідеально підходить для фіксації різних пов'язок і є вихідним матеріалом у виготовленні серветок, бинтів та, перев'язувальних пакетів.

• Бинти: медичні, еластичні, трубчасті (у вигляді сіточки), полімерні і гіпсові. Призначаються для постійного закріплення пов'язок, а також для лікування пошкоджень опорно-рухової системи і так далі. Гіпсові бинти використовуються для фіксації різних переломів, а полімерні виконують ті ж функції, тільки є більш сучасним і поліпшеним матеріалом.

• Серветки - призначені для перев'язки ран і потертостей. Виготовляються з марлі або нетканного матеріалу.

• Пластир - фіксується на відкритій рані, захищаючи її від зовнішніх подразників і прискорюючи процес загоєння.

Техніка накладання найбільш поширених пов'язок

Колова (циркулярна) пов'язка — зручна для бинтування циркулярної поверхні. Оберти бинта лягають один на одного, при цьому кожний наступний тур повністю прикриває попередній. Застосовують для бинтування обмежених поверхонь лоба, нижньої третини стегна і надп'ятково-гомілкового суглоба.

Спіральна пов'язка

Накладають на кінцівки, тулуб, груднину для закриття великих за довжиною і шириною дефектів або ран. Після двох-трьох закріплювальних турів кожний наступний тур накладають у скісному напрямку і прикривають попередній на 1/2 або 2/3 ширини бинта.

Хрестоподібна (восьмиподібна) пов’язка

Напрямок бинта утворює фігуру вісімки. Наприклад, перев'язку потилиці починають двома-трьома циркулярними, коловими обертами довкола голови, далі спускаються за вухо, вниз на шию, обводять шию спереду, а ззаду піднімаються вгору за вухо і довкола голови. Використовується також для перев’язки гомілковостопного променевозап’ястного суглобів.

Черепашача пов'язка

Черепашачу пов'язку застосовують у двох варіантах — розбіжна і збіжна. Накладають на великі суглоби — колінний, ліктьовий, надп'ятково-гомілковий. Розбіжну пов'язку починають накладати з двох-трьох колових обертів бинта на одному рівні з розходженням наступних обертів від центру вбік, угору і вниз. Збіжна черепашача пов'язка відрізняється від розбіжної тим, що оберти бинта, розпочинаючись на периферії, з кожним туром наближаються до центру, де пов'язка закінчується.

Колосоподібна пов'язка

Колосоподібна пов'язка на кульшовому суглобі досить складна у виконанні, а інколи потребує одного-двох помічників. Після фіксації циркулярного туру довкола живота бинт по його попередній поверхні спрямовують скісно вниз, а далі довкола стегна, нижче від сідничної складки і по його медіальній поверхні вперед і латерально; перехрест відбувається точно в ділянці великого вертлюга. Наступні тури бинта зміщують у дистальному напрямку, повторюючи хід першого туру.

Колосоподібна пов'язка на кінцівках

Колосоподібна пов'язка дещо нагадує вісімкоподібну з тією різницею, що наступні тури бинта частково прикривають попередні і перехрещуються по одній лінії. Місця застосування: плечовий суглоб, надпліччя, пахвинна ділянка, кульшовий суглоб та інші важкодоступні ділянки, де внаслідок нерівномірної форми поверхні тіла або можливих рухів пов'язку важко утримати.

​

Поворотна пов'язка

Поворотну пов'язку накладають на куксу після ампутації кисті або стопи. Розпочинають з двох-трьох колових обертів бинта з наступним відхиленням його турів перпендикулярно до колового руху. Пов'язка легко сповзає, тому для її утримання додають чохол з тасьмою або шкіру змащують клеолом.

Т-подібна пов 'язка

Т-подібну пов'язку накладають на промежину або пахвинну ділянку за допомогою двох бинтів, з яких основний охоплює поперек або плече, а другий, що утримує перев'язний матеріал, проходить через ділянку промежини або пахвової ямки.

Спіральна пов’язка

Пов'язки на ділянку живота застосовують досить часто у зв'язку з різноманітною патологією з боку органів черевної порожнини і надто поширеним оперативним лікуванням. Цілком задовільні наслідки дає добре і правильно накладена лейкопластирна або спіральна бинтова пов'язка на живіт.

Спіральна з перегинами пов’язка

Пов’язка на гомілку.

На гомілку накладається спіральна з перегинами пов’язка до рівня колінного суглобу, де й фіксується коловим ходом бинта.

�

Пов’язка Дезо

Пов’язка Дезо – це пов’язка, яка знерухомлює певну частину тіла. Її застосовують при неважких переломах ключиці або плечової кістки, вправляння вивихнутого плеча, фіксації руки в період реабілітації після деяких операцій на руці або кістки руки. Дезо – пов’язка, яка накладається в кілька основних етапів. Перший такий етап полягає в прибинтовуванні плеча пацієнта до тулуба. Це досягається шляхом накладення кругових і спіральних ходів. Далі, друга частина пов’язки Дезо полягає у виведенні бинта з пахвовій області на надпліччя хворої сторони по поверхні грудей. Далі бинт ведуть вертикально вниз до ліктя. Підхопивши лікоть цим бинтом, ведуть знову до здорової сторони, охоплюючи їм пахвову западину здорової сторони – лікоть обходять спереду і назад і ведуть в пахвову зону здорової сторони. Потім всі ці дії повторюються.

​

Пов’язка Вельпо:

– руку згинають в ліктьовому суглобі під гострим кутом так, щоб кисть знаходилася на надпліччі здорової сторони, а в пахвову западину поміщають ватно-марлевий валик;

– виконують закріплюючи тури бинта фіксуючи руку до тулуба;

– з пахвовій западини здорової сторони бинт ведуть через спину в косому напрямку на надпліччя хворої сторони;

– спускають бинт вертикально вниз, охоплюючи лікоть знизу;

– ведуть бинт в горизонтальному напрямку у пахвову западину здорової сторони;

– повторюють тури, перекриваючи попередні на 1/3 ширини;

– наклавши необхідну кількість турів, кінцівку міцно фіксують.

Пов'язки на груднину

Особливе значення мають пов'язки на грудну залозу в жінок із лактаційним маститом, виконання яких поєднується з годуванням дитини або зціджуванням молока. Для цього застосовують підтримувальну пов'язку на одну або обидві грудні залози. Пов'язку на одну залозу розпочинають з циркулярного туру нижче від грудної залози, при цьому соски залишають відкритими. Другий тур бинта прямує з-під грудної залози і підіймається вгору над ключицею здорового боку. Наступний циркулярний тур бинта спрямовують дещо вище від попереднього. Щоб пов'язка не ослабла і не змістилася, тур бинта, спрямований через надпліччя, має розташовуватись якомога ближче до шиї, а в пахвовій ділянці — якомога вище.

Пов'язки на голову та шию.

Пов'язку на голову накладають за допомогою бинта завширшки 5 см. Зазвичай вона повинна тиснути, оскільки поранення черепа супроводжується сильною кровотечею з усіх ран, що утворилися при цьому. Винятком є запальні захворювання (здавлювання небажане).

Великі ушкодження потиличної ділянки можна закрити неаполітанською пов'язкою. її розпочинають циркулярним туром довкола голови, спускаючи кожний наступний тур у бік вуха ураженої частини і піднімаючи на протилежному боці

Пов'язку "шапочка Гіппократа" використовують для закриття всієї волосистої частини голови. Вона є складною за технікою виконання, потребує багато часу, а інколи і помічника. Після накладання циркулярного туру (звичайним способом) проводять тури, що повертаються з потиличної ділянки на лоб і назад так, щоб була закрита волосиста частина голови. Пов'язку закінчують, фіксуючи її циркулярними турами бинта. Пов'язку "шапочка Гіппократа" можна накласти і за допомогою двох бинтів, один з яких розташовують на волосистій частині голови, а іншим циркулярно фіксують кінці першого бинта.

Пов’язка «чепчик»:

– смужку бинта (рекомендується бинт шириною 7 см) завдовжки близько 1 м кладуть на середній відділ тім’яної ділянки так, щоб кінці зав’язок спускалися попереду вушних раковин;

– потерпілий або помічник утримує кінці зав’язок в натягнутому положенні;

– виконують 2 – 3 закріплюючих бинта через лобову і потиличну ділянки;

– дійшовши до натягнутих зав’язок, обертають бинт навколо них й направляють його по черзі на потиличну і лобову ділянки;

– бинтують, поки не буде закрита вся голова;

– кінець бинта прив’язують до однієї з зав’язок;

– зав’язку закріплюють під підборіддям.

Пов’язка на ліве око:

– виконують 2 – 3 закріпляючих тура бинта навколо голови;

– бинт по задній поверхні голови спускають вниз і ведуть під мочкою лівого вуха

через щоку на ліве око;

– виконують закріплюючий тур бинта навколо голови;

– повторюють тури бинта кілька разів;

– закріплюють бинт.

Пов’язка на всі пальці кісті («лицарська рукавичка»):

В основі пов’язки лежить принцип бинтування одного пальця. Використовуючи цей метод по черзі бинтують усі пальці кисті.

Спіральна пов’язка на один палець:

– виконують закріплюючі тури бинта навколо променево-зап’ясткового суглоба;

– ведуть бинт по тильній поверхні кисті косо вниз до кінця хворого пальця (дистальної фаланги);

– накладають спіральну пов’язку на палець (зверху до низу);

– по тилу кисті бинт ведуть вгору до променевозап’ясткового суглобу;

– 2-3 круговими вітками закріплюють бинт в області зап’ястка.

Колосоподібна пов’язка на великий палець кисті:

– виконують закріплюючі тури бинта навколо променево-зап’ясткового суглоба;

– ведуть бинт до кінця великого пальця (дистальної фаланги) через перший міжпальцевий проміжок;

– обводять бинт навколо пальця й повертають його по тильній поверхні кисті до зап’ястка;

– виконують закріплюючий тур бинта навколо променево-зап’ясткового суглоба;

– повторюють тури бинта, поки палець не буде закритий повністю;

– закріплюють бинт круговими витками в області зап’ястка.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ