Микола Хвильовий
«Я. Романтика»
Новела “Я (Романтика) “
У новелі “ Я (Романтика) “ (надрукована в 1924 р.) постає проблема гуманності й фанатичної відданості революції, розкривається суперечність між одвічним ідеалом любові й беззастережним служінням абстрактній ідеї, розвінчується романтика більшовицької революції. Твір торкається теми роздвоєності людської особистості ( “ Я – чекіст, але і людина ” ).
Ідея твору : вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним “ Я “, ціною злочину його не побудувати.
Малюнок Андрія Клена
«Я йшов у нікуди»
від зміни звуків: то звичні шуми вітру й трави в степу й щоденний, буденний гудок на цегельні, то звуки, що поступово наростають і стають драматичними: військовий телефон, канонада, гуркіт тачанок, постріли гвинтівок й маузера головного героя, сигнали тривоги, що їх подає броньовик на оборонній позиції. Врешті-решт, у фіналі, коли настає ніч розстрілу останньої групи заручників й відступу, немовби налітає шквал - вогняного світла, вибухів і громів, розірваних почуттів і спогадів.
"Я. Романтика" має присвяту іншому творові - імпресіоністській новелі Михайла Коцюбинського "Цвіт яблуні". Й у творі Миколи Хвильового теж є сильний імресіоністський первень - створений ним світ постійно міняється від зміни освітлення, дня і ночі, від грози, що насувається, і від тьмяного сонячного світла в пеленах пилу останнього описаного в новелі дня; світ також міняється
Найважливіші стильові ознаки новели М.Хвильового