2 of 8

Тема «Слова...» — похід князя Ігоря проти половців. Ідея — заклик до єдності руських князівств, до зміцнення Київської держави заради процвітання рідного краю. Вона звучала особливо животрепетно напередодні нищівної навали монгольської орди, яка через кілька десятиліть загарбає й поневолить роз’єднану Русь. Тому треба віддати належне мудрості й прозорливості автора

3 of 8

Головний образ твору — Руська земля. Усі помисли та дії героїв і самого автора спрямовані до неї. Цей величний образ автор розкриває різноманітними засобами: • живописними пейзажами увиразнює неповторність, красу рідного краю; • за допомогою топонімів (слів-назв місцевостей) показує неосяжність і велич Батьківщини (половецькі коні іржуть за Сулою, у Києві Святослав роняє «золоте слово», Карпати підперті залізними полками Ярослава Галицького); • земля Руська для автора й героїв жива, мов найдорожча людина. Не випадково оповідач постійно використовує уособлення, персоніфікації: «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти? Чому мечеш ти хановськії стріли на своїх легесеньких крильцях на моєї лади¹ воїв?»

4 of 8

Хоч автор і не ідеалізує героя — докоряє йому за нерозважність, недалекоглядність, надмірну гарячковість. І все ж хоробрість і патріотизм князя викликають захоплення, пошану до нього. Картина повернення Ігоря на Батьківщину осяяна радістю руських людей. У цьому образі виявляється доволі глибокий психологізм «Слова...»: автор змальовує боротьбу настроїв, почувань у душі героя. Скажімо, причину того, що Ігор вирушив у похід, навіть попри зловісний знак — затемнення сонця, автор пояснює так: «Запалила йому пристрасть дух та туга сквитувати великого Дону».

5 of 8

Тут німці і венеційці,

тут греки і морава

співають славу Святославу,

корять князя Ігоря,

що потопив добро на дні Каяли,

ріки половецької, —

руського злота насипали.

Тут Ігор князь пересів із сідла золотого

у сідло невольниче.

Засмутились в містах забрала,

а веселість поникла.

А Святослав мутен сон бачив в Києві на горах.

«В цю ніч з вечора одягали мене, — рече, —

чорним покривалом на кроваті тисовій,

черпали мені сине вино з горем змішане,

сипали мені з порожніх сайдаків степовиків поганих

великий жемчуг на лоно

і ніжили мене.

Уже дошки без князька в моїм теремі злотоверхім.

Всю ніч з вечора сірі ворони крякали під Плісенським на болонні,

були в дебрі Кияні

і неслися до синього моря».

6 of 8

На ріці Каялі тьма світ покрила:

по Руській землі простерлися половці,

наче пардуже гніздо.

Уже упала хула на хвалу,

уже вдарило насильство на волю,

уже кинувся див на землю.

Тоді великий Святослав ізронив злоте слово,

З сльозами змішане,

і прорік:

«О мої синовці,

Ігорю і Всеволоде!

Рано есте почали Половецькую землю мечами разити,

а собі слави шукати.

Та без честі одоліли,

без честі бо кров погану ви пролили.

Ваші хоробрі серця в жорстокім

харалузі сковані,

а в одвазі загартовані.

Що ж натворили ви моїй срібній сідині?

І уже не бачу влади сильного,

і багатого, і многоратного

брата мого Ярослава

З чернігівськими вельможами,

З воєводами, і з татранами,

і з шельбирами, і з топчаками,

і з ревугами, і з ольберами.

Це ж вони без щитів

З ножами захалявними

кликом полки побивають,

дзвонячи в прадідівську славу.

7 of 8

Учбове завдання

усне

знати тему за презентаією

прочитати уривок «Слова» із презентації

письмово

виписати з уривку уроку 7 (наступний слайд) рядки ,

які характеризують другий бій .

Поряд занотувати пояснення до виписаного

t.semenova6473@gmail.com

Використано:

Українська література. 9 клас. Пахаренко

ілюстрації

Підготувала Якубенко Т.С.