Читаємо дітям Сухомлинського

29.09.2021

1

В.Сухомлинський�Шматочок літа

29.09.2021

2

Лариса встала на світанку, пішла в сад.

29.09.2021

3

Мати сказала, що пора з осінню прощатися: скоро випаде сніг, закрутить віхола. Вночі ходитиме під вікнами Дід Мороз, дихатиме крижаним холодом, від якого замерзатимуть вікна.

29.09.2021

4

У саду було порожньо й тихо. Листя з дерев давно опало. Вітер гойдав голі віти. Під деревами лежало сухе листя. Воно тихо шелестіло під ногами.

29.09.2021

5

Коли це серед сірого листя Лариса побачила велике рожеве яблуко. Мабуть, воно щойно впало, бо ціле було й свіже.

29.09.2021

6

Дівчина зраділа. Вхопила яблуко, глянула навколо і відчула, немовби в саду стало світліше й затишніше. Може, то здалося Ларисі, а може, й справді було: десь загув джміль.

29.09.2021

7

З яблуком у руках Лариса пішла до хати. Вона поклала його на столі й сказала мамі:

– Це шматочок літа. Хай лежить воно тут до весни.

​

29.09.2021

8

• Мама всміхнулась. Яблуко так і лежало на столі. Велике, рожеве, свіже, немовби щойно із дерева. Надворі мороз, хуртовина, а воно лежить на столі. Хто зайде до хати, гляне на яблуко й усміхнеться.

�

29.09.2021

9

Перше знайомство з В. Сухомлинським

29.09.2021

10

Малюємо Сухомлинського

29.09.2021

11

29.09.2021

12

В. Сухомлинський �Зайчик і Місяць

Зима. Холодно взимку зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала.

29.09.2021

14

Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітер з яру повіває.

29.09.2021

15

Сів зайчик під кущем, потяг лапки до Місяця, просить:

-  Місяцю, любий погрій мене своїми променями, бо довго ще сонечка чекати.

29.09.2021

16

• Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:

– Іди полем, полем я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу сіна.

29.09.2021

17

• Попрямував Зайчик до стогу сіна, зарився у стіг, виглядає, усміхається до Місяця:

– Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.

​

29.09.2021

18

Інсценізуємо Сухомлинського

29.09.2021

19

В.Сухомлинський�Дуб під вікном

29.09.2021

20

Читаємо з другом казки В.Сухомлинського

29.09.2021

21

Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном.

​

29.09.2021

22

Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

29.09.2021

23

І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня – лісникова внучка.

29.09.2021

24

– Зрубай дуба, дідусю, – просить онучка, – темно в кімнаті. – Завтра вранці почнемо...– відповів дідусь.

29.09.2021

25

 Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав:

– Будемо хату переносити в інше місце.

​

29.09.2021

26

І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка

29.09.2021

27

І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка…

29.09.2021

28

Пишемо власні казки

29.09.2021

29