Незвичайна подорож Нарікайка
Казка-притча
Дядечко-Каштан
У дворі ріс великий та розлогий Дядечко-Каштан. Влітку він забезпечував затінок, а взимку - схованку від морозів. Білочки мали оселю на ньому. Каштан мав багато листочків-синочків, які дякували йому за турботу та ласку. Однак серед усіх листочків був один особливий, зі своїми наріканнями. Він бідкався, що навколо бачить завжди одне й те саме, і мріяв знайти собі іншу домівку.
Знайомство з Вітром-Дідуганом
Одного разу Нарікайко почув, як його нарікання слухає Вітер-Дідуган. Він пропонує віднести Нарікайка далеко від батьківського каштана. Нарікайко погоджується і відправляється у подорож. Вітер підхоплює листочок, і вони потрапляють до терміналу F, де є таблиці розкладів польотів у різні країни світу.
Пригода в Сахарі
Нарікайко обирає польот до Єгипту через табло у терміналі. Він приземляється в Сахарі, серед безкраїх піщаних дюн. Тут немає живих істот, гамору і сміху. Нарікайка з перших хвилин вразили спека і спрага. Він знаходить Кактуса, який пропонує декілька краплин води, але застерігає про специфіку клімату Сахари.
Туга за домом
Нарікайко постійно натхненно співає та пританцьовує, але поступово починає йому набридати життя серед піщаних барханів. Він сумує за братиками, білочками та каштаном. Нарікайко звертається до Кактуса з проханням допомогти йому повернутися додому.
Повернення додому
Кактус рекомендує Нарікайку просити Вітра-Дідугана про допомогу, який згоден віднести його назад до батьківського каштана. Листочок прощається з Кактусом та дякує за гостинність. Нарікайко повертається додому і зустрічає свою родину, яка радісно його приймає. Дідуган ще довго жив у мирі та злагоді зі своїм сімейством.