§ 19. Культура Руси в другій половині XI – першій половині XIII ст.
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК ДО ПІДРУЧНИКА
Роздивіться ілюстрації. У якій техніці виконано зображення? Які відомі вам мистецькі пам’ятки Руси були створені таким самим способом?
Чим відрізняються вони від тих, які роздивляєтеся? Які ідеї живили мистецтво Руси? У чому виявлявся вплив християнської церкви на культурне життя?
Мозаїка «Євхаристія» Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві. Мозаїка «Євхаристія» – це символічна сцена причастя апостолів
Друга половина XI – перша половина XIII ст., як ви вже знаєте, були періодом
розбудови міст. Історія
спорудженням оборонних
багатьох українських укріплень та фортець,
поселень пов’язана зі особливо на південних
кордонах держави. Кільце міських укріплень мало кілька воріт, які розміщували у дерев’яних вежах або поміж вежами.
Інколи над брамами споруджували
церкви, як, наприклад, Федорівська
Єпископськими
церква воротами
над
в
Переяславі. Перед воротами через рови перекидали дерев’яні мости, що іноді підіймали спеціальними пристроями.
Макет міста Володимир
Розвивалися міста – центри удільних
князівств. Честолюбні князі опікувалися будівництвом храмів, прагнули, щоб їхні столиці не поступалися Києву. За взірець багатьом тепер правив Успенський собор Києво-Печерського
монастиря. Головну
найавторитетнішого монастиря
церкву
Руси
заклав навесні Печерський, на
1073 р. Феодосій той
час ігумен
Печерського монастиря.
Храм будували впродовж п’яти років. Йому притаманні риси, що свідчили про нові архітектурні смаки: будівничі відмовилися від грандіозних розмірів будівель, стали застосовувати нові будівельні прийоми, змінили форму споруд.
Успенський собор
Києво-Печерського монастиря
Від кінця XI – початку XII ст. в Києві, Чернігові, а пізніше
майже на всій території держави змішану систему кладки замінили порядовою – без використання каміння. На початку XIII ст. з’явилася брускова цегла, схожа на
сучасну. Від кінця XII ст. серед храмів споруди з одним куполом (однобанні),
переважають пірамідальної
побудови. Зразком таких храмів є П’ятницька церква в Чернігові, зведена наприкінці XII ст.
Храми оздоблювали, як і раніше, мозаїками, фресками та іконами, щоправда, мозаїку через її коштовність
використовували дедалі рідше. Останнім храмом, інтер’єр якого, окрім фресок, прикрасили ще й мозаїки,
був Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві, (споруджено в 1108–1113 рр. за зразком Успенської соборної церкви Києво-Печерського монастиря).
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві
Своєрідністю відзначалося будівництво в Галицькому князівстві, де відчутним був вплив романської архітектури. Найвідоміша пам’ятка галицької архітектури – Успенський собор у Галичі, збудований за володарювання Ярослава Осмомисла.
Фундамент його було виявлено в 30-ті роки ХХ ст. Під час розкопок археологи натрапили на саркофаг, який, як припускають, належить самому князеві.
Єдиною спорудою давнього Галича, що збереглася
до наших днів, є церква Святого
Пантелеймона, побудована
в другій половині
ХІІ ст.
Реконструкція Успенського собору на макеті давнього Галича
Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича
З добою Руси пов’язане становлення іконопису.
Слово «ікона» грецького походження.
Іконами називають зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами на кипарисових або інших дошках.
Правила, за якими творили ікони, називають канонами. Їх суворо дотримувалися, не змінюючи. У цьому одна з основних відмінностей ікони від картини. Перші ікони привозили з Візантії. Наприклад, шедевр візантійського малярства,
Вишгородську ікону Богородиці, привезено з Константинополя в 30-ті роки XII ст. До 1155 р. ікона перебувала у Вишгороді, після чого вишгородський князь Андрій Боголюбський вивіз її до Суздаля.
Вишгородська ікона Богородиці
Виникали й місцеві осередки іконопису. Створювали ікони в іконописних майстернях у монастирях. Діяли вони в Києві, Чернігові, Галичі тощо. Щоправда, більшість ікон княжої доби втрачено. Мало відомо й про тогочасних іконописців. Джерела зберегли відомості про одного
з найперших iконописцiв – київського майстра Алiпiя (Алімпія). Унікальною пам’яткою київського малярського
осередку є ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими.
Серед мініатюр у найдавніших книгах, що збереглися донині, надзвичайно цінним історичним джерелом є сторінкова мініатюра «Ізборника Святослава» 1073 р., на якій зображено князя Святослава, сина Ярослава Мудрого. Ця мініатюра є одним з перших групових портретів в українській мистецькій спадщині.
Що визначало розвиток містобудування, архітектури та образотворчого мистецтва в другій половині XI – першій половині XIII ст.?
У чому простежуються традиції попередньої доби? Які нові риси з’явилися і з чим вони пов’язані?
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/2wYIVnyo або кодом, перегляньте відео, на підставі якого дайте відповіді на запитання:
Перейшовши за кодом або посиланням
https://cutt.ly/YwYIcpU6, перегляньте 3D-
реконструкцію Кирилівської церкви (ХІІ ст.).
Що найбільше вразило в пам’ятці?
Які характерні особливості мистецтва тієї доби зауважили? Чому архітектуру образно називають музикою,
що скам’яніла? А як би визначили це мистецтво ви?
Другої половини ХІ ст., як ви вже знаєте, сягає історія найдавніших писемних пам’яток Руси. Услід за книгами, що переписували для потреб церкви, прийшли книги й світського змісту. Спершу вони так само були перекладними. Найдавніші з-поміж них – так звані «ізборники», тобто збірки різних творів грецьких авторів релігійного або повчального змісту, своєрідні тогочасні енциклопедичні довідники.
Їх збереглося два: 1073 і 1076 років. Перший відомий як «Ізборник Святослава» – ця рукописна книга
вражає своїм вишуканим художнім оформленням, про що вже була згадка в матеріалах параграфа. Популярними були також збірки крилатих висловів. Серед книг, які привертали увагу книжників-
переписувачів, траплялися й наукові праці. Приміром, в ХІ ст. було перекладено й переписано
«Хроніку» візантійського історика Георгія Амартола.
Поряд з перекладною літературою розвивалася й оригінальна. ідеться про літописи. Так, літопис «Повість минулих літ» є
Передусім безцінним
історичним джерелом. Створений на початку ХІІ ст., він розповідає про події від 852 до 1115 р. Автор «Повісті» – чернець Києво-Печерського монастиря Нестор (за іншою версією – ігумен Сильвестр).
Події від 1117 до 1198 р. викладено в Київському літописі. Літературним твором уславив себе князь Володимир Мономах. Його «Повчання дітям» – теж надбання оригінальної літератури, а крім того – цінне історичне джерело.
Розворот
«Ізборника Святослава»
Багато творів оригінальної літератури мали
релігійне спрямування. Найвизначнішим творцем повчальних проповідей був один із засновників Києво-Печерського монастиря Феодосій.
Усі згадані твори так чи так пов’язані з книжною традицією, що прийшла із запровадженням християнства. Проте словесна творчість живиться ще з одного джерела – фольклору. Найвидатніша
пам’ятка нашої літератури тих
«Слово про Ігорів похід» – і
часів – досі
поема вражає
уснопоетичних музичністю
багатством метафорами, емоціями.
образів,
яскравими
ритмів та живими
Укладіть схему у формі асоціативного куща «Літературні пам’ятки Руси», дібравши основні ознаки та приклади до таких понять: перекладна, оригінальна, церковна, світська, проповіді, героїчна поезія, літописи.
Перша сторінка
«Повісті минулих літ»
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/jwYI9njj або кодом, перегляньте відео. Спираючись на історичні факти, про які довідалися, складіть історичний портрет Нестора Літописця
Подискутуйте в загальному колі, чи маємо підстави вважати Нестора вченим-істориком. Чому, на вашу думку, для свята української мови та писемності було обрано день ушанування преподобного Нестора?
за планом:
Яка з мистецьких пам’яток другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст. справила на вас найяскравіше враження? Чим саме?
Нестор Літописець на гравюрі Леонтія Тарасевича.
Кінець XVII – початок XVIII ст.
1. Які з наведених пам’яток створено в другій половині ХІ – першій
половині ХІІІ ст.: а) Десятинна церква в Києві; б) «Ізборник
в) Софійський собор у Києві; г) Михайлівський
Святослава»;
Золотоверхий собор у Києві; ґ) Борисоглібський собор у
Чернігові? Спираючись на відомі вам історичні факти, складіть про одну з них хронологічну задачу.
або кодом та виконайте завдання онлайн.