Тема уроку
Пригоди головного героя як основа композиції повісті «За сестрою»
Повторення вивченого
Пригадайте три роди літератури.
До якого роду літератури належить
повість «За сестрою»?
Назвіть жанрові різновиди повісті.
Повторення. Жанрові різновиди повісті
Історична
Біографічна
Пригодницька
Соціально-побутова
Науково-фантастична
Назвіть жанровий різновид повісті Андрія Чайковського «За сестрою». Свою думку аргументуйте.
Героїко-романтична
Повість
Повторення. Сюжет та композиція повісті
4
Сюжет твору - це події, змальовані у літературному творі у певній послідовності. Основні елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Так, розповідь про пригоди Павлуся — сюжет твору Андрія Чайковського «За сестрою».
Композиція твору — це побудова літературного твору, яка містить сюжетні (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка) та позасюжетні (інтер’єр, портрет, пейзаж) елементи.
Проблемні питання
Слово вчителя
6
Аргументуйте
«Дід Андрій пильнував пасіки, наглядав хати й дітей. Уважав за свій обов’язок привчити Павлуся до лицарського ремесла. Отже, вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. В інших хвилинах розповідав йому про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя…»
7
Проблемні питання
�
Втеча Павлуся від полону – Поранення - Зустріч із Семеном Непорадним – Зустріч із братом Петром – Козацька битва – полон Мустафи-ага, сина Девлет-Гірея – Спостереження за битвою козаків. Визволення полонених – Втеча від козаків. Пошуки сестри заради визволення - Харциз, степовий розбишака, взяв Павлуся у полон – У татарській неволі – Вивчення татарської мови. Підготовка до втечі - Його дарують Мустафі, синові Сулеймана - Втеча. Покарання – Пошуки татарами сина Девлет-Гірея Мустафи-аги – План Павлуся – Визволення Ганнусі та козака Остапа Швидкого - Повернення
Схема пригод Павлуся
Критичне читання
2. Прокоментуйте слова тексту:
«А старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря й оборонця».
«— Невже ж то ця дівчина так на коні сидить? Справді лицарський народ ті козаки, — говорив ґірей до свого завідувача.»
3. Що вплинуло на формування характерів Ганнусі і Павлуся?
9
Фізкультхвилинка
Хто ж там, хто вже так стомився?
І наліво нахилився.
Треба дружно всім нам встати,
Фізкультпаузу почати.
Руки вгору, руки вниз,
I легесенько прогнись.
Покрутились, повертілись,
На хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали,
Раз — присіли, другий — встали.
10
Руки вгору, руки вниз,
Вгору трішки подивись.
Руки склали, як вітряк,
І покрутимося так.
Вище руки підійміть
І спокійно опустіть.
Потім дружно всі сідаймо
І до праці приступаймо.
Літературознавчий словник
ANNUAL REVENUE GROWTH
Засоби творення образу:
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
За допомогою яких засобів автор творить образ Павлуся? Прокоментуйте цитати.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«…В Спасівці жив славний козацький рід Судаків. Вони славились тим, що не було між ними одного, який не бував би на Січі між низовим товариством. Із цього виходило, що було їх мало. Багато з них полягло в боях, багато пішло в неволю, а жіноцтво переходило до інших родів. Тому то ці Судаки, що остались живими, багатіли на ціле село і з того були в усіх у великій пошані.»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Дід Андрій пильнував пасіки, наглядав хати й дітей. Уважав за свій обов’язок привчити Павлуся до лицарського ремесла. Отже, вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. В інших хвилинах розповідав йому про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя….»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Хлоп’я лежало обімліле горі спиною на траві. Це був Павлусь. З плечей текла йому кров.»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, про що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво зустрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували у Спасівці. Його напав страх. Чи козаки дадуть раду тим чортам?»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Павлусь вийняв щось із кишені.
— Петре, братику, на тобі...
— Що це?
— Ще вчора мама бублики з медом пекла. Я заховав у кишені та з цим і втік; на тобі, Петре, це мама пекла! — Його лице скривилось і він став хлипати. Петрові теж сльози з очей капнули. Він узяв бублика й розділив надвоє.
— На, брате, разом з’їмо.»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«На те все дивився Павлусь. Він перший раз дивився очима на битву з татарами. Він побачив те, що дідусь йому розказував, і це показалося правдою. Тепер татари не видавалися йому такі страшні, як учора. Козаки сильніші. Коли б так було вчора, не вбили б вони дідуся й маму, не взяли б сестри в полон…»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«— Таточку, тату, де наша Ганна? — він обійняв батька.
— Пропала, синочку, пропала! — говорив Степан. — Татари зловили Ганну і маму...
— Маму ні — її татарин вбив, я бачив...
— А мене ж, тату, не пізнаєш? — обзивається Петро. Степан не пізнав зразу, а відтак обійняв старшого сина.
— Сини мої, соколи, ось де ми стрінулись»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«…Коли Степан з Петром рано прокинулись, Павлуся не було. Їх аж заморозило. Вони здогадалися, що завзяте хлоп’я поїхало
шукати сестри, а звідти не вернеться, пропаде.
Коли це сказали Недолі, він говорив:
— Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде.»
Кошови́й ота́ман (кошовий) — виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI—XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Харциз, в’їхавши між них, став щось по-татарськи розповідати, показуючи на Павлуся. Його взяли татари з коня і стали оглядати. Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі. У Павлуся зародилось лихе передчуття. Він догадувався, що харциз продає його татарам.»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Може воно так ліпше, — подумав Павлусь, — що я між татар попався. Вони мене завезуть у Крим, то може й сестру легше знайду.»
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Павлусь не хотів з цими купцями розставатися. Він гадав, що з ними їздитиме по цілому Криму та так і сестру відшукає.»
Доповни сказане знанням змісту повісті.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«Павлуся повели до Мустафи. Мустафа намагався примусити Павлуся зректися християнської віри. Він обіцяв взамін свободу. Але хлопець не погодився..»
Доповни сказане знанням змісту повісті.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«— Не треба, пане, перекладача, — обізвався сміло Павлусь і вклонився низько по-татарськи Девлет-ґіреєві: — Я сам вмію по-
татарськи розмовляти...
— Ти ж недавно між нами...
— Недавно, а ваша мова мені подобалась.
— Гарний з тебе хлопець... Тобі й віра наша сподобається, як між нами лишишся, а тоді жде тебе гарна будучність.
«Собача ваша віра!» — подумав Павлусь..»
Доповни сказане знанням змісту повісті. Прокоментуй епізод.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«— Я скажу правду, лише не доповім усього, бо сам не знаю. Я бачив на вічі Мустафу-агу в бою, але що відтак з ним сталося, це знає моя сестра Ганна Судаківна. Якби її лиш знайти. Вона в
Криму між бранцями, Мустафа був у Спасівці, була битва з козаками... Мустафу піймали живого. Де він тепер, це знає Ганнуся...»
Доповни сказане знанням змісту повісті.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«А старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря й оборонця»
Доповни сказане знанням змісту повісті.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«— Яке мені діло до нього! Добре, що живе, тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв... Чорт їх бери, усіх татар. Маму вбили, дідуся... нас помучили... Пождіть, чортові сини! Ве-
рнусь я ще сюди, може й не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар... Пождіть, я ще вашого дідьчого хана за бороду скубну, не то що...»
Доповни сказане знанням змісту повісті.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Літературознавчий тренінг
«— Вельможний Девлет-ґірею! Коли ти показав мені стільки ласки... то я ще про одне тебе прошу, не відмов цього.
— Хоч би ти просив половину мого майна, й цього б не відмовлю.
— Ні, майна не хочу, а лиш ось що прошу: у Сулеймана-єфендія живе невільник Остап Швидкий, земляк мій... Викупи його і подаруй мені.
— Хіба він тобі родич?
— Ні, лиш земляк. Та він мені був рідним батьком, як я в неволю дістався. Він завивав рани, як мене били нагаями. Я поклявся віддячитись. Хочу йому свободу випросити..»
Доповни сказане знанням змісту повісті.
Портрет
Психологічна деталь
Монолог
Вчинки
Ставлення до життя
Мовлення
Авторське повідомлення
Характеристика іншими персонажами
Мистецький контекст
�
Чи таким ви уявляли портрет Павлуся?
.
Побудуйте усний твір з елементами роздуму� �«Значення повісті Андрія Чайковського «За сестрою» у житті українського народу»� �або�� «Значення образу Павлуся для виховання нового покоління українців».
31
Творча майстерня
Використані джерела
32