Обдарованість: нові підходи до наболілих проблем. Умови, необхідні для розвитку обдарованих дітей. Досвід ізраїльських педагогів.�
Підготувала:заступник директора з ВР Резниченко Т.М.
2015 р.
РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
В умовах загальноосвітньої школи важливо правильно організувати роботу учителя з обдарованими дітьми, не тільки створюючи необхідні умови для їх розвитку, а й психологічно готуючи їх до наполегливої праці, самовиховання.
Обдаровані діти — діти, в яких у ранньому віці виявляються здібності до виконання певних видів діяльності.
Вони вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний “середній” рівень. їх успіхи не є випадковими, а виявляються постійно.
Обдаровані діти характеризуються порівняно високим розвитком мислення, тривким запам'ятовуванням навчального матеріалу, розвинутими навичками самоконтролю в навчальній діяльності, високою працездатністю тощо, їм властива висока розумова активність, підвищена схильність до розумової діяльності, неординарність, свобода самовияву, багатство уяви, сформованість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву і науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми.
Вони завжди виявляють уважність, зібраність, готовність до напруженої праці, що переростає в працелюбність, в потребу працювати безустанно, без відпочинку. Мислення їх відзначається високою оперативністю (продуктивністю). Коло їх пізнавальних інтересів не обмежується однією проблемою, постійно розширюється, що є стимулом розумової активності.
Тому учні повинні мати сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності, виконуючи роботу більшу за обсягом та інтенсивністю .
Взаємодія учителя з обдарованими дітьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів:
— формування взаємин на основі творчої співпраці;
— організація навчання на основі особистісної зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей (сприяє формуванню пізнавальної суб'єктивної активності дитини на основі його внутрішніх уподобань);
— превалювання ідеї подолання труднощів, досягнення мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів (сприяє вихованню сильних натур, здатних виявити наполегливість, дисциплінованість);
— вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності (сприяє розвитку творчого мислення, вміння критично оцінювати свої можливості й прагнення самостійно вирішувати все складніші завдання);
— розвиток системного, інтуїтивного мислення, вміння “згортати” і деталізувати інформацію (дисциплінує розум учня, формує творче, нешаблонне мислення);
— гуманістичний, суб'єктивний підхід до виховання (передбачає абсолютне визнання гідності особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний вчинок);
— створення нового педагогічного середовища (будується на основі співдружності педагогів, колег, однодумців у творчому вихованні дітей).
На шкільному рівні вчителі та класний керівник повинні:
• визначити мету, створити план (програму) і режим роботи школяра, забезпечити циклічність, тривалість навчання згідно з віковими та індивідуальними особливостями обдарованої дитини;
• забезпечити наукову насиченість змісту освіти відповідно до можливостей, нахилів, інтересів та потреб обдарованого учня;
• розробити і впровадити індивідуально-розвивальні стратегії та форми організації навчально-виховного процесу, різнорівневі програми;
• модернізувати методи, засоби навчання, віднайти нові дидактичні технології, спрямовані на активізацію пізнавально-творчих потенцій обдарованих дітей;
• стимулювати постійний самоаналіз та самоосвітню діяльність учня;
• сприяти психолого-педагогічній освіті батьків обдарованих дітей;
• створювати умови для отримання додаткової освіти в позашкільних закладах з певного напрямку обдарованості.
Обов’язок адміністрації школи:
• побудувати систему пошуку, відбору та діагностування рівня розвитку обдарованої дитини;
• забезпечити організацію педагогічного процесу так, щоб максимально розвинути здібності обдарованих дітей.
ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.
Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер
ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
Позакласна та позашкільна роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.
Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.
Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.
Творчість дитини розвивається завдяки креативній педагогіці.
Обов’язковими елементами креативної педагогіки є:
сприятливий емоційний зміст навчального процесу (позитивні емоції, інтелектуальне піднесення, натхнення).
Рекомендації педагогам �для роботи з обдарованими дітьми�
Рекомендації� для створення соціально-сприятливих умов розвитку обдарованих дітей
1. Створення сприятливих фізіологічних умов:
- забезпечення стану стабільності і спокою;
- усунення факторів, які відволікають.
2. Створення атмосфери розуміння і чуйності.
3. У взаємостосунках дорослим дотримуватися особистісно-орієнтованих напрчмків, а саме:
- відрузняти вчинок від особистісних якостей дитини;
- не припускати авторитарного нав'язування своєї думки і суджень;
- уникати засудження, мотивувати діяльність позитивною установкою на учня.
Рекомендації для створення сприятливих міжособистісних стосунків у колективі
1. Формувати адекватну самооцінку.
2. Формувати комунікативні навички на основі гуманітарних знань, залучати до позакласної роботи.
3. Сприяти формуванню доброзичливої атмосфери в класі щодо обдарованих дітей.
Рекомендації� батькам обдарованих дітей
Як треба поводитися батькам з обдарованою дитиною
1. Зрозуміти дитину й усвідомити її неординарність.
2. Не ігнорувати унікальність її можливостей.
3. Не захоплюватися понад міри.
4. Не перетворювати все життя дитини в задоволення своїх високих батьківських амбіцій.
5. Створити умови для заохочення таланту.
6. Не проектувати на обдаровану дитину власні захоплення й інтереси.
7. Не культивувати необхідність досягти успіху. Не примушувати весь час робити нам приємне, використовувати
свою незвичайність.
8. Не заставляти надмірно захоплюватись улюбленою справою перевантажувати дитину.
9. Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес.
10. Учити терпінню й заохочувати за всі старання.
11. Тактовно, делікатно допомагати.
12. Вчити програвати й не сприймати будь-яку невдачу як трагедію.
13. Намагатися всіма способами зменшити надмірну вразливість дитини.
14. Навчити дитину бути якомога менше вразливою.
15. Спокійно ставитися до емоційних перепадів малюка.
16. Вчити володіти емоціями.
Рекомендації� батькам обдарованих дітей
17. Спробувати допомогти викорінити відчуття невпевненості в собі, трохи приземливши той ідеал, якому дитина
наслідує.
18. Усе робити, що від нас залежить, аби дитина не занижувати свою самооцінку і в той же час не виставляла
надмірну обдарованість напоказ.
19. Не прославляти її над іншими дітьми в сім'ї.
20. Налагодити стосунки з однолітками. учитися бути дружнім у колективі.
21. Прагнути пояснити, що незручно поправляти інших, демонструючи свою досвідченість і перевагу.
22. Якомога більше уваги приділяти фізичній активності дитини.
23. Стежити за рівнем розвитку моторики й домагатися набуття різних фізичних навичок.
24. Зрозуміти, у чому суть проблеми дитини; з чим пов'язані агресія й несприйняття себе; що турбує малюка весь
час.
25. Враховувати індивідуальність.
26. Завжди підбадьорувати дитину.
27. Тактовно звертатися до неї.
28. Зуміти створити доброзичливу атмосферу стосовно дитини не лише з близькими, але й вихователями.
29. Вважати себе найщасливішими батьками.
30. Не "підрізати дитині крила", а відправлятися з нею у "політ".
�Пам’ятка батькам обдарованих дітей�
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини - терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
Рекомендації батькам з виховання обдарованої дитини
1. Радійте успіхам ваших дітей.
2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним
життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.
3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.
4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною,
талановитою особистістю.
5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте
існування різних точок зору.
6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.
7. Виховуйте дитину в гармонії з природою.
8. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати
розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.
9. Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.
10. Пам’ятайте, що любов - це і турбота про інших.
11. Висловлюйте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.
12. Пам’ятайте, що проблеми дитини - це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.
Як не слід поводитися батькам з обдарованою дитиною
1. Нехтувати здібностями або надмірно підносити їх.
2. Виховувати як звичайну дитину або створити "тепличні" умови життя.
3. Вважати в дечому ненормальною або завищувати обдарованість дитини.
4. Весь час "приземляти" її або вважати недосяжною для всіх.
5. Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву.
6. Будь якими способами сповільнювати розвиток або настільки прискорювати його, що це стане непосильним.
7. Протиставляти навмисно іншим дітям у сім'ї або ж у колективі, створювати умови для суперництва або
ревнощів.
8. Не навчати комунікабельності зі своїми однолітками й культивувати в дитині відчуття переваги над
ровесниками.
9. Не допомагати вирішувати проблему з учителями.
10. Підсилювати вразливість і відчуття вини.
Поради Девіда Льюїса батькам щодо розвитку обдарованої дитини
1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. Серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під
час її творчої роботи.
3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10. Ніколи не карайте дитину приниженням.
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12. Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15. Уважно ставтеся до потреб дитини.
Поради Девіда Льюїса батькам щодо розвитку обдарованої дитини
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23. Допомагайте дитині бути особистістю.
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.
Роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім'ї
* Повага до бажання дітей самостійно працювати.
* Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів.
* Надання дитині свободи вибору.
* Надання авторитетної допомоги.
* Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї.
* Заохочення обдарованої дитини.
* Здібність до самоаналізу.
* Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування
пізнавальних інтересів.
* Знання психологічних особливостей обдарованої дитини. Розуміння їхніх
потреб та інтересів.
* Мати творчий особистий світогляд.
* Володіння почуттям гумору.
* Взаємозв'язок сім'ї і навчального закладу.
* Застосування форм і методів народної педагогіки.
* Виховання культури мовлення.
* Створення затишних і безпечних умов для розвитку.
Досвід ізраїльських педагогів
На відміну від інших країн, де більшість програм для обдарованих дітей проходять у рамках приватних ініціатив, в Ізраїлі цим займається держава. Ще в 1973 році у Міністерстві освіти Ізраїлю було створено спеціальний відділ, мета діяльності якого – задовольнити потреби обдарованих дітей. Були напрацьовані структурні навчальні плани для кожного року навчання, які передбачають ряд моделей для вибору. В Ізраїлі діють три моделі навчання обдарованих дітей, які відрізняються за ступенем і типом їх інтеграції та взаємодії із «звичайними дітьми». Минув той час, коли прискорене навчання вважалося правильною відповіддю на запити обдарованих дітей. Ізраїльські педагоги зрозуміли, що прискорене навчання не може бути успішним, якщо воно відірване від соціальної інтеграції і паралельного емоційного зростання. Тож сучасні програми для обдарованих дітей не концентруються на досягненні лише успіхів у навчанні. Батьки обдарованих дітей теж повинні брати активну участь в освітньому процесі, бути надійними партнерами педагогів. Вони проходять спеціальний інструктаж, спрямований на те, щоб допомогти своїм обдарованим дітям.
Досвід ізраїльських педагогів
Унікальність ізраїльської програми навчання обдарованих дітей полягає:
Отже, аналізуючи досвід ізраїльських педагогів в роботі з обдарованими учнями, слід відзначити, що для української системи освіти перспективними є комплексне використання методів діагностики обдарованості, розвиток творчих та лідерських здібностей учнів, поглиблена диференціація за змістом та методами навчання, використання спеціалізованих програм педагогічного наставництва.
ВИСНОВКИ�
Для сучасної України створення системи розвитку обдарованої особистості є необхідною умовою досягнення успіху на шляху розбудови незалежної держави. Із двох можливих напрямів вирішення проблеми забезпечення господарства обдарованими спеціалістами в нашій державі обрано шлях самостійної підготовки талановитої молоді в межах національної системи освіти на основі розробки та реалізації загальнодержавних, регіональних, місцевих, шкільних та індивідуальних програм. Вирішенню цієї проблеми певним чином сприяє діяльність закладів нового типу: ліцеїв, гімназій, гуманітарних колегіумів тощо. Такі навчальні заклади мають більше можливостей для створення умов, за яких самовираження, творча самореалізація стають внутрішньою потребою кожного учня. Їх досвід може бути використаний у загальноосвітніх школах, де сьогодні навчається більшість українських дітей.
Перспективним вирішенням проблеми, на нашу думку, може стати організація такого педагогічного процесу, який започаткує технологію пошуку й відбору обдарованих учнів та створить умови для розвитку їхніх природних творчих потенцій. А така цілеспрямована, систематична робота можлива лише за умови створення та поетапної реалізації спеціально розроблених програм пошуку, навчання, виховання і розвитку обдарованих дітей.
Дякуємо за увагу!