«Зодчий душі
людської…»
Олесь Терентійович
Гончар
(1918 – 1995)
Батьки Олеся Гончара,
Терентій Сидорович і Тетяна Гаврилівна,
з його старшою сестрою, Олександрою
Хата Олеся Гончара
Село Соло́шине Кобеляцького району Полтавської області
� Харківський університет� �
У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету
� Війна… �
Ні кінця їй не видно, ні краю - �Все війна, і війна, і війна.�Я доріг, думав, тисячу маю,�А, виходить, лишилась одна.
Олесь Гончар - старшина
мінометної роти
Здрастуй, мій сонячний краю…�
Старша сестра, Олександра Терентіївна , померла 2015 року на 102 –му році життя
Ломівка — лівобережний мікрорайон міста Дніпро (Дніпропетровська)
Дніпропетровський університет
Олесь Гончар з дружиною Валентиною
Книги письменника
Твори
Олеся Гончара перекладалися
67 мовами світу
“ Всім нам треба навчитися дорожити тим, що нам даровано від колиски. Дорожити лісами, водами і повітрям. Дорожити історією та мовою… Робити все для того, щоб зберегти мир, щоб оберегти від зруйнування планету…зберегти її і передати в усій красі потомкам – для цього варто жити ”.
Олесь Гончар