​

Course

“HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS”

Academic year 2022-2023

​

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

​

​

“HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS”

Course Content (1)

Topic 1: Introduction to the course “Hybrid conflicts as a threat to security systems”.

Topic 2: Current research on hybrid conflicts: the experience of the EU for Ukraine.

Topic 3: EU regulatory and legal support in the field of security.

Topic 4: The role of EU institutions in ensuring the 16th and 17th Sustainable Development Goals.

Topic 5: Institutional principles of counteracting hybrid conflicts in the EU and Ukraine.

Topic 6: Activities of The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts.

Topic 8: Hybrid threats as an object of analysis in the social sciences.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research.

Topic 10: Hybrid political conflict: origin, forms, causes, driving forces, specifics.

3

“HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS”

Course Content (2)

Topic 11: Cycles of hybrid political conflict.

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war.

Topic 13: Hybrid peace as a category in conflict studies.

Topic 14: Security asymmetry in the era of globalization.

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices.

Topic 16: Prevention as a way to counter hybrid conflicts.

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

Topic 18: OSCE cooperation with Ukraine in shaping the security system.

Topic 19: Reforming the security sector in the context of the spread of hybrid threats: the EU experience for Ukraine.

Topic 20: The role of the EU in resolving the current situation in Ukraine: humanitarian aid, investment support and EU sanctions policy.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research

• The concept of «hybrid political conflict».
• Military-political conflict of a hybrid type.
• Hybrid political conflict: global dimensions.
• Political conflict of hybrid type: regional dimension.
• Correlation of the concept with a hybrid threat, hybrid conflict, hybrid war.

Поняття «hybrid political conflict»

Детальний аналіз досліджень науковців, що досліджували проблематику сучасних воєнно-політичних конфліктів, дозволив систематизувати основні специфічні ознаки сучасних політичних конфліктів «гібридного типу», а саме:

• комплексне застосування невоєнних та воєнних засобів на усіх етапах розвитку воєнно-політичного конфлікту, що охоплюють весь театр безпосереднього конфлікту, тилову зону, а також простір міждержавних взаємовідносин;
• зростання ролі непрямих (невоєнних) дій на противника: політичних, дипломатичних, економічних, екологічних, інформаційно-психологічних операцій та інших (тобто відбувається «стирання» чіткої межі між політичним конфліктом та початком збройного протистояння – воєнними діями);
• широке використання засобів масової інформації, як фактору впливу на супротивника, для досягнення необхідних політичних або воєнних переваг, спонукання до прийняття сприятливих для сторони – ініціатора інформаційного впливу рішень, а також впливу на свідомість людини, внаслідок якого вона здійснює необхідні дії (медіа війна);

​

​

Поняття «hybrid political conflict»

• стратегічні цілі воєнно-політичного конфлікту часто досягаються шляхом внутрішніх підривних дій у країнах-суперниках з використанням осередків політичних, громадських та інших організацій, партизансько-повстанських, терористичних та інших недержавних формувань, включаючи транснаціональну злочинність, які широко застосовують сепаратистські методи;
• застосування психологічного тиску та фізичного насилля до органів державної влади, збройних сил, правоохоронних органів та спеціальних служб з метою їх примусу до переходу на сторону противника.

Воєнно-політичний конфлікт гібридного типу

• Головною метою сучасних воєнно-політичних конфліктів, як і раніше, є ліквідація опору супротивника та спонукання його до безумовного виконання волі переможця, досягнення якої передбачається за рахунок фізичного насильства над збройними силами, руйнування систем державного і військового управління, об’єктів критичної інфраструктури тощо.
• При цьому зростає роль непрямих (невоєнних) дій на противника: політичних, дипломатичних, економічних, екологічних, інформаційно-психологічних операцій та інших (тобто відбувається «стирання» чіткої межі між політичним конфліктом та початком збройного протистояння - воєнними діями).
• Під час проведення сучасних воєнно-політичних конфліктів («гібридної війни») особлива роль відводиться використанню засобів масової інформації, як фактору впливу на супротивника для досягнення необхідних політичних або воєнних переваг (медіа війна), а також застосуванню сучасних інформаційних комп’ютерних технологій для руйнування (дезорганізації) систем військовоцивільного управління супротивника та з розвідувальною метою (кібер війна).
• У війнах «гібридного типу» пріоритетом при досягненні агресором головної мети стає моральнопсихологічне придушення населення країни, створення нестерпних умов для його життя, в першу чергу, шляхом руйнування (пошкодження) об’єктів критичної інфраструктури (електростанцій, ліній зв’язку, систем життєзабезпечення, об’єктів економіки, комунального обслуговування, транспорту, медичних закладів, елементів фінансової системи тощо). Наслідком чого, як правило є: параліч економіки, голод, хвороби, пандемії, екологічні катастрофи, масовий страх, які в сукупності мають забезпечити створення стресового стану у широких верств населення, як головної передумови зміни суспільної свідомості у бажаному для агресора напрямку.

Воєнно-політичний конфлікт гібридного типу: досвід України

У січні 2013 р. в Москві відбулися загальні збори Академії військових наук, на яких виступив начальник ГШ ЗС РФ генерал Валерій Герасимов. Це був своєрідний підсумок тривалої роботи військових аналітиків і фахівців-генштабістів, які певний час концептуалізували зазначену проблему й шукали механізми її вирішення.

Саме доповідь генерала В. Герасимова – своєрідна «точка неповернення» в маніфестації російських поглядів на сучасну війну.

У ній було вказано, як має розгортатися сучасний воєнно-політичний конфлікт, які елементи в ньому мають бути задіяні та на яких етапах. У доповіді наголошено на зростанні ролі невійськових методів тиску на противника, передусім через політичний, економічний і гуманітарний елементи.

Інформаційне ж протиборство взагалі визначалося як наскрізна діяльність на всіх етапах конфлікту: його зародження, супроводу й у постконфліктний період. Звертається увага й на «асиметричні заходи», до яких зараховано діяльність підрозділів спеціального призначення, розбудову внутрішньої опозиції, а також невпинне зростання інформаційного впливу на об’єкт нападу.

Багато з того, про що говорив у виступі генерал В. Герасимов (це, зокрема, важливість невійськових методів тиску, інформаційне протиборство тощо), вже використовувалося спочатку в Криму, а потім і на сході України.

Воєнно-політичний конфлікт гібридного типу: досвід України

Анексія території АР Крим багато в чому була «вдалою» завдяки не лише докладно розробленому плану дій, а й слушно вибраному моменту для його реалізації, а саме:

– ослаблення центральної влади та часткове «безвладдя» на тлі зміни влади;

– зростання суперечностей (а швидше, актуалізація вже наявних) між Центром і регіонами;

– незадовільний психологічний і матеріальнотехнічний стан українських безпекових структур;

– антагонізм між різними силовими структурами;

– особливо активна інформаційно-пропагандистська робота Росії саме в Криму протягом усіх років незалежності України

В результаті гібридної агресії режиму Путіна вдалося завдати Україні великих втрат, а саме:

– анексувати Республіку Крим;

– створити маріонеткові сепаратистські режими на території Донецької та Луганської областей;

– унеможливити вступ України до НАТО найближчими роками;

– знизити транзитні можливості України;

– створити додаткові важелі впливу на внутрішньополітичні процеси в Україні та підстави для її регіоналізації, зокрема, через механізми Мінських домовленостей;

– виснажити економіку України, що змушена витрачати значні кошти на війну й утратила значні виробничі потужності, а також ринки для своєї продукції;

– зменшити геополітичну роль України й не допустити її перетворення на регіонального лідера;

– сформувати образ України як націоналістичної, ворожої для європейських країн держави з непрогнозованою політикою та маргінальним соціумом.

Загрози в гібридному політичному конфлікті

• Політична загроза - діяльність політичних партій та рухів;
• Інформаційна загроза;
• Загрози для державних інституцій;
• Використання інших невійськових інструментів - релігійні загрози, психологічні операції.

11

Sources

1. Komarchuk Aleksandr. Hybrid war: the nature and structure of the phenomenon. 2018. URL: https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/16/10.
2. Berezovska-Chmil O., Ph.D.; Kobets Yu., Ph.D. HYBRIDIZATION OF MODERN POLITICAL CONFLICTS: FEATURES OF REALIZATION 2021. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/35090/2/MCTD_2021_Berezovska-Chmil_O-Hybridization_of_97-99.pdf.
3. Lasica Daniel T. Strategic Implications of Hybrid War: A Theory of Victory. 2012. 66 p.
4. Yavorska Galina HYBRID WAR AS DISCURSIVE CONSTRUCT URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/yavorskaya.pdf.
5. Olena Berezovska-Chmil, Yuliia Kobets, Vasyl Stefanyk. Political conflict hybrid type: global and regional measurement. URL: https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1545/1525.

​

​

17

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

�Thank you for attention!

Prof. in charge – Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/