��������Формувальне оцінювання в НУШ�� ����

«Наші пани в раді шкільній захотіли,щоб школа народна була якимось маленьким� університетом, �щоби давала дітям усього �потрошки... � Дитині в пізнішім житті все се � ні на що не придасться, � в голові її воно не в’яжеться в ніяку цілість, а багато дечого в її літах є для неї зовсім недоступне». � І.Я.Франко�

�Сучасна система освіти

​

НУШ - це «школа компетентностей», �яка співпрацюватиме з батьками� і враховуватиме індивідуальність дітей

Нова українська школа пропонує 9 змін

​

Дитина — індивідуальність

Батьки – партнери

Умотивований вчитель

Навчання збільшиться до 12 років

Автономія школи

Справедливе фінансування

«Гроші ходять за дитиною»

«Так» — інклюзивній освіті

Нова школа — менше інтернатів

НУШ

НУШ

Принципи Державного� стандарту

ПРЕЗУМПЦІЯ

ТАЛАНОВИТОСТІ � ДИТИНИ

Всі діти

обдаровані і талановиті.

Тому завдання НУШ-підтримувати цю талановитість,

плекати і розвивати індивідуальність кожної дитини.

Забороняються будь-які форми

дискримінації.

Не допускається відокремлення дітей на підставі

попереднього відбору.

Цінність дитинства

Відповідність

освітніх вимог

віковим особливостям дитини,визнання прав дитини на навчання через діяльність,зокрема гру.

Радість пізнання�� Організація пізнавального процесу , який приноситиме радість дитині,обмеження обсягу домашніх завдань,збільшення часу на рухову активність і творчу діяльність.� Широке використання� в освітньому процесі � дослідницької та проектної роботи

Розвиток особистості

Замість «навченої безпорадності» - плекання самостійності та незалежного критичного мислення.

Підтримка з боку вчителя розвиватиме в дітей

самоповагу та впевненість в собі

Здоров,язберігаючі технологіі

Очікування батьків

• СПІЛЬНЕ� Прийняття рішень

Планування� Вирішення проблем� Оцінка виконання

Розвиток команди� Інформування� Святкування

досягнень� Навчання�

Очікування вчителів

Переконати батьків,що знання �мають важливе значення в житті

З 2018/2019 навчального року всі перші класи працюватимуть за компетентнісним навчанням. Згодом так навчатиметься вся початкова школа. Це означає, що учні замість запам’ятовування інформації (самоціль) опановуватимуть компетентності (навчання через практику і тому, що знадобиться в житті). Таке навчання передбачає не лише опанування академічних знань (з математики, мов, природничих наук тощо), а й так званих соціальних компетентностей (уміння працювати в команді, вирішувати складні проблеми, пропонувати нові ідеї тощо).�Якщо академічну частину компетентностей у школах уміють оцінювати, то соціальну – ні. До того ж, академічна частина переважно оцінюється через призму кількості помилок, хоча на оцінювання мають впливати і, наприклад, обсяг докладених зусиль і прагнення учня. Тому для українських шкіл розробили нову модель оцінювання.

У міністерстві освіти і науки розробили нову модель оцінювання

В англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання.

Англійське assessment в українській трактують як оцінювання “формувальне”, “формативне”, “формуюче”, “формаційне”, “розвивальне”, “аналітичне” тощо. А evaluation перекладають як “традиційне”, “підсумкове”, “сумативне” оцінювання. Водночас, різні автори наділяють поняття різними якостями, інколи заплутуючи і розпорошуючи увагу читачів.

�

�

2. Формувальне і підсумкове оцінювання підпорядковані різним цілям:

​

• формувальне оцінювання (assessment) має на меті підвищити якість;
• підсумкове оцінювання (evaluation) має на меті оцінити якість.

3. Формувальне оцінювання (assessment) здійснюється під час навчального процесу,� підсумкове (evaluation) – по його завершенні.�

��

Звісно, формувальне оцінювання передбачає діагностику прогалин чи недосягнутих результатів, але в звіті чи листі, в спілкуванні з дитиною перших класів чи її батьками це має відображатися винятково позитивними характеристиками: замість “не знає” чи “не вміє” потрібно писати “потребує додаткової роботи”, “варто приділити увагу”, “потенціал для зростання полягає в…” тощо.

1. Робота вчителя в початковій школі – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.��2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх. Влучну аналогію навів експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його, – це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт – це підсумкове оцінювання.��3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова. Батькам мають додавати обов’язково пояснення, розширену категорію чи словесну характеристику – написану самим вчителем чи складену із запропонованих варіантів.

4. Формувальне оцінювання оцінює не результат, а процес. Відповідно, щоб здійснити формувальне оцінювання, не проводять спеціальні контрольні роботи. На превеликий жаль, протягом нашого дослідження ми знайшли за допомогою пошукових систем небагато докладних сучасних матеріалів, як вчителю здійснювати оцінювання в самому процесі роботи.��5. Коли говорять, що оцінювання в першому класі не буде, мають на увазі, що не буде традиційного для України оцінювання як вироку – з цифрою чи одним словом, які зовсім не передають суть того, що відбувалося з дитиною протягом року в школі. В Україні має змінитися ставлення до поняття “оцінювання” і як швидко це відбудеться – залежить від вчителів.

Нове формувальне оцінювання вимагатиме і нового сприйняття з боку батьків: їм не варто згадувати свій досвід в школі (як вчителька чи їхні батьки дорікали поганими оцінками), не ставати в захисну позицію відносно вчителя і не нападати на дитину, якщо вона не досягла очікуваних ними результатів. Батькам також доведеться вчитися сприймати оцінювання як відверту розповідь учителя про те, що відбувається з дитиною в школі, як ресурс для розвитку, як цінну інформацію, як запрошення до співпраці з метою розкрити найкращі якості маленької особистості.

Для здійснення формувального оцінювання робоча група МОН розробила Свідоцтво досягнень учня. Воно потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та стукруторований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.

У першій частині свідоцтва вчитель оцінюватиме так звані соціальні і робочі компетентності. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи була доброзичливою до інших і вирішувала конфлікти мирним шляхом.��У другій частині компетентності оцінюються попредметно. Проте навчальні досягнення сформульовано, виходячи не з кількості помилок чи негативної оцінки досягнень учня, а виходячи з його моделей поведінки і процесу навчання.

Компетентності в обох частинах оцінюються за допомогою чотирьох рівнів: “має значні успіхи”, “демонструє помітний прогрес”, “досягає результати з допомогою вчителя”, “потребує значної уваги і допомоги”.��Як бачимо, у цьому списку немає варіанту на кшталт “низький рівень”.

У 1-2 класах оцінювання в обох частинах буде описовим. У 3 класі для оцінювання предметів з’являються бали.

​

У кінці свідоцтва є поле для рекомендацій учителя, в якому він може написати, що потрібно робити дитині для покращення результатів. Наприклад, це може бути “щодня читати по 15 хвилин уголос”.

​

Нижче є поле для зворотного зв’язку батьків. Вони отримують два екземпляри свідоцтва – один лишають собі, інший – повертають у школу. Саме в другому екземплярі вони можуть вказати свої побажання.

Для розроблення такого зразка оцінювання створено робочу групу, в яку ввійшли вчителі пілотних шкіл та інші вчителі-практики, розробники нового Стандарту початкової освіти і представники Академії педагогічних наук.��Також МОН підготувало методичні рекомендації щодо оцінювання. Обласним і київському департаментам освіти, інститутам післядплимної педагогічної освіти потрібно надати рекомендації до зразка оцінювання і методичних рекомендацій до 30 червня на a_lototska@mon.gov.ua.