Комунальний вищий навчальний заклад� «Харківська академія неперервної освіти»

​

​

Превентивна робота щодо протидії гендерно зумовленому домашньому насильству у закладі освіти в умовах воєнного стану

​

​

​

В`ячеслав БАНДУРА, методист Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя

​

Мета превентивного виховання в закладах освіти

• полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення. Вона може розглядатися поліаспектно.

​

Превентивне виховання в закладах освіти

• це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист.

Шановні колеги звертаю вашу увагу

• Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії - жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.
• Діти відчувають на собі подвійний вплив війни. Якщо у родині, де відбувається домашнє насильство, є діти - не варто тішити себе ілюзіями, що вони нічого не помічають й на них така ситуація ніяк не вплине. Діти все бачать, все відчувають, й нездорові стосунки між батьками можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.

• Дитина - свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства.

Відповідальність за домашнє насильство несе кривдник із числа таких осіб:

• 1) подружжя;
• 2) колишнє подружжя;
• 3) наречені;
• 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
• 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
• 6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
• 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);

Відповідальність за домашнє насильство несе кривдник із числа таких осіб:

• 8) дід (баба) та онук (онука);
• 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
• 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
• 11) рідні брати і сестри;
• 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
• 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
• 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
• 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Звертаю Вашу увагу

• Згідно законодавства України за вчинення домашнього насильства передбачена відповідальність.
• Так, стаття 173² Кодексу України про адміністративня правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10) передбачає собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

• Стаття 126¹ Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста пятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до пяти років, або позбавлення волі на строк до двох років (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14).

Далі хочу звернути Вашу увагу

• Верховна Рада України 20 червня 2022 року ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульську конвенцію).

• Документ розроблено на виконання заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з метою запобігання насильству стосовно жінок, домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

• Конвенція є першим міжнародним законодавчим актом, що передбачає захист прав жінок.
• Метою документу є захистити жінок від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Україна приєдналася до конвенції у 2011 році.

• Ратифікація Стамбульської конвенції запроваджує важливі механізми запобігання і протидії насильству: зобов’язання допомоги, створення притулків, організація гарячих ліній, надання компенсацій постраждалим, криміналізація видів насильства тощо.

Згідно Конвенції Ради Європи

«насильство стосовно жінок» розуміється як

порушення прав людини й форма дискримінації

стосовно жінок та означає всі акти насильства

стосовно жінок за гендерною ознакою, результатом

яких є або може бути фізична, сексуальна,

психологічна або економічна шкода чи страждання

стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус

або свавільне позбавлення волі, незалежно від того,

чи відбувається це в публічному або приватному

житті;

​

Гендерно зумовлене насильство

​

• це насильство, яке вчиняється до осіб через їхню стать або стосується переважно осіб певної статі. Це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого найчастіше стають жінки.�

Гендерно зумовлене насильство

• Гендерно зумовлене насильство є крайнім виявом дискримінації за ознакою статі, однією з причин якої є гендерна нерівність в суспільстві. Розуміння специфіки гендерно зумовленого насильства та гендерної нерівності дуже важливо для формування стратегії запобігання та протидії даним явищам.

​

Види гендерно зумовленого насильства

• Сексуальне домагання;
• Зґвалтування;
• Переслідування;
• Домашнє насильство;
• Фізичне насильство;
• Психологічне насильство;
• Сексуальне насильство;
• Економічне насильство;

​

​

​

• Дія законодавства з питань запобігання та протидії домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

ВАЖЛИВО!!!! Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.�

• Рекомендуємо розмістити на сайтах закладів освіти та донести в доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, куди звертатися у випадках домашнього насильства:

• до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
• на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;

• до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
• до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).

• Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view

​

За додатковою інформацією та зворотнього зв`язку ви можете звернутися за адресою slavikbandura@ukr.net

​

​

БАЖАЮ ЗДОРОВ`Я

​