1 of 21

СТВОРЕННЯ  МАРІОНЕТКОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (УСРР). �ПОЛІТИКА "ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ". "ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР".

Підготувала викладач Марченко І.В.

2 of 21

Тимчасовий робітничо-селянський уряд України

Рада Народних Міністрів України

Очолювана Х. Раковським

3 of 21

6 -10.03.1919 � У ХАРКОВІ ВІДБУВСЯ �ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД, �ЯКИЙ 10 БЕРЕЗНЯ ПРИЙНЯВ �ПЕРШУ КОНСТИТУЦІЮ УСРР

4 of 21

ОРГАНИ ВЛАДИ УСРР

Г. Петровський

Вищі

Місцеві

-На Всеукраїнський з’їзд Рад одного депутата обирали:

1.Від сілької волості незалежно від кількості населення

2.від 10 тисяч робітників

3.від 1 тисячі червоноарміців

- між з’їздами працював Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет (ВУЦВК), голова – Г. Петровський

- Уряд – Рада Народних Міністрів (РНВ), голова та комісар закордонних справ Х. Раковський

- Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК, або ВУЧК), очолювана М. Лацимос, вела боротьбу з контрреволюцією

- Ради робітничих і солдатських депутатів – обирали лише у великих містах

- У невеликих міста і містечках діяли військово-революційні комітети – ревкоми, які здійснювали диктатуру правлячої партії

- У селах призначалися комітети незаможних селян = комнезами (комбіди), оскільки вплив більшовиків тут був мінімальним.

5 of 21

НАЙВАЖЛИВІШІ РИСИ ПРОЦЕСУ РАДЯНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ �В 1919 Р.:

  • ВІДБУВАВСЯ «ЗГОРИ ДОНИЗУ» — СПОЧАТКУ СТВОРЮВАЛИСЯ ВИЩІ ОРГАНИ ВЛАДИ, А ПОТІМ ФОРМУВАЛИСЯ МІСЦЕВІ;
  • ЗДІЙСНЮВАВСЯ ЗА ЗРАЗКОМ РСФРР ТА ПІД ЇЇ КЕРІВНИЦТВОМ;
  • МАВ АНТИНАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР;
  • ВІДЗНАЧАВСЯ СУВОРИМ ЦЕНТРАЛІЗМОМ;
  • ЗНАЧНА ЧАСТИНА ВИЩИХ ЧИНОВНИКІВ МАЛА НЕУКРАЇНСЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ.

6 of 21

СТРУКТУРА ВЛАДИ В УСРР

Всеукраїнський з’їзд Рад

Всеукраїнський центральний виконавчий комітет рад (ВУЦВК)

Тимчасовий робітничо-селянський уряд (РНК)

Всеукраїнська надзвичайна комісія

Українська рада народного господарства (УРНГ)

Наркомати

Органи влади на місцях

Губернські ради (11)

Ревкоми

Військоми

Комбіди

7 of 21

7 січня 1919 р. ухвалено постанову про поширення на території УСРР розпоряджень уряду РСФРР з питань воєнного будівництва

​

На Україну поширювалась російська грошова система

​

26.03.1919 - між Вищою радою народного господарства РСФРР та Радою народного господарства УСРР було укладено угоду про проведення єдиної економічної політики

8 of 21

ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ УСРР З РАДЯНСЬКОЮ РОСІЄЮ (1919)

Сфера

Зміст домовленостей

Військова

  • Реввійськрада УСРР підлягала Реввійськраді РСФРР
  • На території України поширено дію декретів і розпоряджень РСФРР з питань військового будівництва
  • Армійські статути однакові

Економічна

  • На Україну поширено російську грошову систему
  • УСРР не мала права на власний бюджет, а фінансувалася з Москви
  • Об’єднані залізниці, поштово-телеграфний зв’язок

Політична

Травень 1919 – ВУЦВК затвердив так званий «військово-політичний союз» з Росією, за яким об’єднувалися:

  • Військові організації та військове командування
  • Ради народного господарства
  • Залізничне управління і господарство
  • Фінанси
  • Комісаріати праці

УСРР зберігала формальні ознаки незалежності

У принципових питанням УСРР повністю підпорядковувалась Москві

Підпорядкування України Росії у військовій сфері було необмеженим

9 of 21

10 of 21

Сільське господарство

  • уведення карткової системи розподілу продуктів;
  • державна монополія на продаж та заготівлю хліба;
  • запровадження кругової поруки;
  • формування продзагонів для вилучення продовольства у селян

Промисловість

  • проведення повної націоналізації всіх підприємств;
  • мілітаризація праці (загальна трудова повинність, трудова мобілізація);
  • зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працівників

Торгівля та фінанси

  • заборона вільної торгівлі;
  • спроба ліквідувати товарно-грошові відносини;
  • перехід до прямого товарообігу;
  • встановлення твердих цін на товари;
  • скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт

Політика «воєнного комунізму» – більшовицька політика у 1919-1920 рр., спрямована на заміну обігу товарів і грошей централізованим розподілом продовольства і промислових товарів серед населення.

11 of 21

Методи впровадження політики «воєнного комунізму»

«червоний терор»

Жорстка централізація

Створення продзагонів

Реквізиція, конфіскація

12 of 21

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА. «ДЕРЖАВА І РЕВОЛЮЦІЯ». В. ЛЕНІН:

  • «ДИКТАТУРА Є ВЛАДА, ЯКА СПИРАЄТЬСЯ НА НАСИЛЬСТВО, НЕ ЗВ’ЯЗАНА НІЯКИМИ ЗАКОНАМИ. ДЕРЖАВА - ЦЕ МИ, ... РОБІТНИКИ, МИ, КОМУНІСТИ... ПРО НАЦІОНАЛЬНУ КУЛЬТУРУ ВЗАГАЛІ МОЖУТЬ ГОВОРИТИ ТІЛЬКИ КЛЕРИКАЛИ АБО БУРЖУА. ТРУДЯЩІ МАСИ МОЖУТЬ ГОВОРИТИ ТІЛЬКИ ПРО ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНУ (МІЖНАРОДНУ) КУЛЬТУРУ ВСЕСВІТНЬОГО РОБІТНИЧОГО РУХУ. ТІЛЬКИ ТАКА КУЛЬТУРА ОЗНАЧАЄ ПОВНУ, СПРАВЖНЮ РІВНОПРАВНІСТЬ НАЦІЙ, ВІДСУТНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ, ЗДІЙСНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ. ТІЛЬКИ ЄДНІСТЬ І ЗЛИТТЯ РОБІТНИКІВ УСІХ НАЦІЙ У БОРОТЬБІ ПРОТИ КАПІТАЛУ ВЕДЕ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ».

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА. З ПРОМОВИ Л. ТРОЦЬКОГО:

  • «ПОСТУПЛИВІСТЬ, СЛАБКОДУХІСТЬ ІСТОРІЯ НІКОЛИ НАМ НЕ ПРОБАЧИТЬ. ЯКЩО ДОТЕПЕР МИ ЗНИЩИЛИ СОТНІ Й ТИСЯЧІ, ТО НИНІ НАСТАВ ЧАС СТВОРИТИ ОРГАНІЗАЦІЮ, АПАРАТ, ЯКИЙ, ЯКЩО ДОВЕДЕТЬСЯ, ЗМОЖЕ ЗНИЩИТИ ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ. У НАС НЕМА ЧАСУ, НЕМА ЗМОГИ ВИШУКУВАТИ СПРАВЖНІХ, АКТИВНИХ НАШИХ ВОРОГІВ. МИ ЗМУШЕНІ СТАТИ НА ШЛЯХ ЗНИЩЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВСІХ КЛАСІВ, УСІХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, ЗВІДКИ МОЖУТЬ ВИЙТИ МОЖЛИВІ ВОРОГИ НАШОЇ ВЛАДИ... ЗНИЩУЮЧИ МАСОВО ... ІНТЕЛІГЕНЦІЮ, МИ ЗНИЩУЄМО І НЕОБХІДНИХ НАМ СПЕЦІАЛІСТІВ, УЧЕНИХ, ІНЖЕНЕРІВ, ЛІКАРІВ...»

​

13 of 21

Наслідки політики «воєнного комунізму»

Придушення приватної ініціативи

Система надзвичайних заходів і масових репресій

Розгортання повстанського руху проти політики більшовиків

Руйнування системи ринкових відносин

Розрив економічних зв’язків між містом і селом

Посилення бюрократизації, централізму

Погіршення умов життя народу

Зростання соціальної напруги

14 of 21

5 вересня 1918 року РНК РСФРР ухвалили постанову про «Червоний терор»

15 of 21

16 of 21

Кількість жертв в Україні на думку історика О. Мозохіна сягає до 50 тисяч осіб

17 of 21

ЗА ОЦІНКАМИ БІЛОГВАРДІЙЦІВ У ПЕРІОД З 1918 ПО 1919 РР. ЗАГИНУЛО

1 776 118 осіб

28 єпископів

1 215 священнослужителів

6 775 професорів і вчителів, 8 800 докторів

10 500 поліцейських та 48 650 поліцейських агентів

54 650 офіцерів та 260 000 солдатів

12 950 поміщиків та 193 350 робітників

815 000 селян та 355 250 представників інтелігенції

18 of 21

Митрополит Київський Володимир

Олександр Мурашко

Дмитро Маркович

Григорій Чупринка

19 of 21

Микола Леонтович

Олелько Островський

20 of 21

1919 року створено Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК)

21 of 21

З ДОПОВІДІ ЦК РОСІЙСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ НАДЗВИЧАЙНИХ КОМІСІЙ (ЧК) У КИЄВІ 1919 Р.

БІЛЬШОВИКИ УВІЙШЛИ ДО КИЄВА В ЛЮТОМУ 1919 Р., І НАСТУПНОГО Ж ДНЯ ПОЧАЛА ДІЯТИ НАДЗВИЧАЙКА, ВІРНІШЕ НАВІТЬ НЕ ОДНА, А ДЕКІЛЬКА. ШТАБИ ПОЛКІВ, РАЙОННІ КОМІТЕТИ, МІЛІЦІЯ, КОЖНА ОКРЕМА РАДЯНСЬКА УСТАНОВА ЯВЛЯЛИ СОБОЮ НІБИ ФІЛІАЛ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ. КОЖНА З НИХ ЗААРЕШТОВУВАЛА І ВБИВАЛА. ПО ВСЬОМУ МІСТУ ХАПАЛИ ЛЮДЕЙ. КОЛИ ЛЮДИНА ЗНИКАЛА, НАЙТИ ЇЇ БУЛО ВАЖКО, БО СПИСКІВ АРЕШТОВАНИХ НЕ БУЛО, А ДОВІДКИ РАДЯНСЬКІ УСТАНОВИ ДАВАЛИ НЕОХОЧЕ. ЦЕНТРОМ РОЗШУКУ І СТРАТ БУЛА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ. ДІЯЛЬНІСТЬ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ НЕ ВКЛАДАЛАСЯ В ЖОДНІ ЛОГІЧНІ СХЕМИ. АРЕШТИ ПРОВОДИЛИ НАЙЧАСТІШЕ ЗА ДОНОСАМИ ОСОБИСТИХ ВОРОГІВ. НЕЗАДОВОЛЕНІ СЛУЖБОВЦІ, ПРИСЛУГА, ОХОЧА ПОМСТИТИСЯ СВОЇМ ГОСПОДАРЯМ, КОРИСЛИВІ СПОДІВАНКИ НА МАЙНО АРЕШТОВАНИХ, — УСЕ МОГЛО БУТИ МОТИВОМ АРЕШТУ І РОЗСТРІЛУ.