СТВОРЕННЯ МАРІОНЕТКОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (УСРР). �ПОЛІТИКА "ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ". "ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР".
Підготувала викладач Марченко І.В.
Тимчасовий робітничо-селянський уряд України
Рада Народних Міністрів України
Очолювана Х. Раковським
6 -10.03.1919 � У ХАРКОВІ ВІДБУВСЯ �ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД, �ЯКИЙ 10 БЕРЕЗНЯ ПРИЙНЯВ �ПЕРШУ КОНСТИТУЦІЮ УСРР
ОРГАНИ ВЛАДИ УСРР
Г. Петровський
Вищі | Місцеві |
-На Всеукраїнський з’їзд Рад одного депутата обирали: 1.Від сілької волості незалежно від кількості населення 2.від 10 тисяч робітників 3.від 1 тисячі червоноарміців - між з’їздами працював Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет (ВУЦВК), голова – Г. Петровський - Уряд – Рада Народних Міністрів (РНВ), голова та комісар закордонних справ Х. Раковський - Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК, або ВУЧК), очолювана М. Лацимос, вела боротьбу з контрреволюцією | - Ради робітничих і солдатських депутатів – обирали лише у великих містах - У невеликих міста і містечках діяли військово-революційні комітети – ревкоми, які здійснювали диктатуру правлячої партії - У селах призначалися комітети незаможних селян = комнезами (комбіди), оскільки вплив більшовиків тут був мінімальним. |
НАЙВАЖЛИВІШІ РИСИ ПРОЦЕСУ РАДЯНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ �В 1919 Р.:
СТРУКТУРА ВЛАДИ В УСРР
Всеукраїнський з’їзд Рад
Всеукраїнський центральний виконавчий комітет рад (ВУЦВК)
Тимчасовий робітничо-селянський уряд (РНК)
Всеукраїнська надзвичайна комісія
Українська рада народного господарства (УРНГ)
Наркомати
Органи влади на місцях
Губернські ради (11)
Ревкоми
Військоми
Комбіди
7 січня 1919 р. ухвалено постанову про поширення на території УСРР розпоряджень уряду РСФРР з питань воєнного будівництва
На Україну поширювалась російська грошова система
26.03.1919 - між Вищою радою народного господарства РСФРР та Радою народного господарства УСРР було укладено угоду про проведення єдиної економічної політики
ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ УСРР З РАДЯНСЬКОЮ РОСІЄЮ (1919)
Сфера | Зміст домовленостей | ||
Військова |
| ||
Економічна |
| ||
Політична | Травень 1919 – ВУЦВК затвердив так званий «військово-політичний союз» з Росією, за яким об’єднувалися:
| ||
УСРР зберігала формальні ознаки незалежності | У принципових питанням УСРР повністю підпорядковувалась Москві | Підпорядкування України Росії у військовій сфері було необмеженим | |
Сільське господарство |
|
Промисловість |
|
Торгівля та фінанси |
|
Політика «воєнного комунізму» – більшовицька політика у 1919-1920 рр., спрямована на заміну обігу товарів і грошей централізованим розподілом продовольства і промислових товарів серед населення.
Методи впровадження політики «воєнного комунізму»
«червоний терор»
Жорстка централізація
Створення продзагонів
Реквізиція, конфіскація
МОВОЮ ДЖЕРЕЛА. «ДЕРЖАВА І РЕВОЛЮЦІЯ». В. ЛЕНІН:
МОВОЮ ДЖЕРЕЛА. З ПРОМОВИ Л. ТРОЦЬКОГО:
Наслідки політики «воєнного комунізму»
Придушення приватної ініціативи
Система надзвичайних заходів і масових репресій
Розгортання повстанського руху проти політики більшовиків
Руйнування системи ринкових відносин
Розрив економічних зв’язків між містом і селом
Посилення бюрократизації, централізму
Погіршення умов життя народу
Зростання соціальної напруги
5 вересня 1918 року РНК РСФРР ухвалили постанову про «Червоний терор»
Кількість жертв в Україні на думку історика О. Мозохіна сягає до 50 тисяч осіб
ЗА ОЦІНКАМИ БІЛОГВАРДІЙЦІВ У ПЕРІОД З 1918 ПО 1919 РР. ЗАГИНУЛО
1 776 118 осіб
28 єпископів
1 215 священнослужителів
6 775 професорів і вчителів, 8 800 докторів
10 500 поліцейських та 48 650 поліцейських агентів
54 650 офіцерів та 260 000 солдатів
12 950 поміщиків та 193 350 робітників
815 000 селян та 355 250 представників інтелігенції
Митрополит Київський Володимир
Олександр Мурашко
Дмитро Маркович
Григорій Чупринка
Микола Леонтович
Олелько Островський
1919 року створено Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК)
З ДОПОВІДІ ЦК РОСІЙСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ НАДЗВИЧАЙНИХ КОМІСІЙ (ЧК) У КИЄВІ 1919 Р.
БІЛЬШОВИКИ УВІЙШЛИ ДО КИЄВА В ЛЮТОМУ 1919 Р., І НАСТУПНОГО Ж ДНЯ ПОЧАЛА ДІЯТИ НАДЗВИЧАЙКА, ВІРНІШЕ НАВІТЬ НЕ ОДНА, А ДЕКІЛЬКА. ШТАБИ ПОЛКІВ, РАЙОННІ КОМІТЕТИ, МІЛІЦІЯ, КОЖНА ОКРЕМА РАДЯНСЬКА УСТАНОВА ЯВЛЯЛИ СОБОЮ НІБИ ФІЛІАЛ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ. КОЖНА З НИХ ЗААРЕШТОВУВАЛА І ВБИВАЛА. ПО ВСЬОМУ МІСТУ ХАПАЛИ ЛЮДЕЙ. КОЛИ ЛЮДИНА ЗНИКАЛА, НАЙТИ ЇЇ БУЛО ВАЖКО, БО СПИСКІВ АРЕШТОВАНИХ НЕ БУЛО, А ДОВІДКИ РАДЯНСЬКІ УСТАНОВИ ДАВАЛИ НЕОХОЧЕ. ЦЕНТРОМ РОЗШУКУ І СТРАТ БУЛА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ. ДІЯЛЬНІСТЬ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ НЕ ВКЛАДАЛАСЯ В ЖОДНІ ЛОГІЧНІ СХЕМИ. АРЕШТИ ПРОВОДИЛИ НАЙЧАСТІШЕ ЗА ДОНОСАМИ ОСОБИСТИХ ВОРОГІВ. НЕЗАДОВОЛЕНІ СЛУЖБОВЦІ, ПРИСЛУГА, ОХОЧА ПОМСТИТИСЯ СВОЇМ ГОСПОДАРЯМ, КОРИСЛИВІ СПОДІВАНКИ НА МАЙНО АРЕШТОВАНИХ, — УСЕ МОГЛО БУТИ МОТИВОМ АРЕШТУ І РОЗСТРІЛУ.