Леся Українка. Провідні мотиви поезій. «Давня весна»: тема гармонійного єднання людини
з природою
Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини.
Іван Франко
Мої асоціації
Гармонійна єдність
Мої асоціації
Гармонійна єдність
Спокій
Цілісність
Гармонія
Один організм
Ідеальна взаємодія
Дружня спільнота
Величність
Чи варто, на твою думку, дбати про гармонію в душі?
Біографічне люстерко
Олена Петрівна Косач, мати Лесі Українки; літературний псевдонім – Олена Пчілка.
Петро Антонович Косач, батько Лесі Українки. Високоосвічений
поміщик, що надзвичайно любив
літературу та живопис.
Вишивка Лесі Українки
Картини, які намалювала Леся Українка
Самоосвіта. Захоплення
Якби Леся в наш час жила, її б однозначно назвали вундеркіндом або дитиною індиго.
Лесю і її брата Михайла у сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність.
Діти індиго — діти нової цивілізації, які відрізняються від інших своїми психологічними характеристиками, поведінкою і здібностями, мають ауру кольору індиго . Це, передусім, неординарні діти, які буквально всім відрізняються від звичайної уяви про дітей. З раннього віку вони міркують про майбутня миру, проявляють унікальні свої таланти, володіють унікальними лідерськими якостями, внаслідок чого відкидають всі шаблони виховання.
Лариса Косач була дуже обдарованою :
У 4 роки дівчинка навчилася читати (перша прочитана книжка «Розмова про земні сили» Михайла Комарова),
у 5 – грала на роялі і почала самостійно писати листи своєму дядькові Михайлу Драгоманову;
у 6 років уже майстерно вишивала;
у 9 – склала перший вірш – «Надія»,
у 13 років – вперше опублікувала свої поезії, взявши псевдонім «Леся Українка»;
у 14 – видала першу свою поему «Русалка», а також два переклади повістей Гоголя;
у 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів»,
у 22 – за сприяння Івана Франка видала першу поетичну збірку «На крилах пісень».
Будинок у Колодяжному
Тридцятирічна боротьба
19 січня 1881 року дівчинка пішла на Стир подивитися, як святять воду. Людей зібралося багато і поверх льоду стала набиратися вода. Леся була взута у валянки, які промокли, через це у неї дуже змерзли ноги. Наслідки цієї неприємної події лягли сумним тягарем на все Лесине життя. Хвороба змушувала її пролежувати цілі місяці в ліжку. Вона ніколи не скаржилася на своє лихо, мовчки, терпеливо переносила його. Вона всіх запевняла, що це нічого, що вона хутко вичуняє, що все буде гаразд.
З того часу почалася 30-літня війна Лесі з хворобою, яка тривала до кінця її життя. Боротьба, що гартувала її волю та виснажувала й нівечила тіло. Тож із дитинства вона мала рішучий характер, засвоївши одне правило, яке впродовж життя її підтримувало: «Щоб не плакать, я сміялась».
30-літня війна з туберкульозом гнала її світами
Австрія
Крим
Італія
Німеччина
Египет
Болгарія
Сурамі
Могила Лесі Українки
Леся Українка і весна
Образ весни шанується в українців ще з часів язичництва. Ви пам’ятаєте, що коли ми розглядали усну народну творчість, то дослідили, що Весна вважалася духом, який дуже шанували і закликали, зустрічали її веснянками, випікали коржики у вигляді пташок, адже вірили, що Весна приносить із собою життя.
Образ весни у творчості Лесі Українки також особливий, і ця пора є однією із її найулюбленіших, адже надавала їх нових сил. Якщо прочитати лист Лесі Українки, написаний у квітні 1894 року в Києві, до дядька Михайла Драгоманова, , можна дізнатися таке:
«…Я звикла вірити в весну та літо, і мені думається, що вони мусять знов поправити Ваше здоров’я, що розстроїла зима. Мені зима було теж так розстроїла здоров’я, що я вже й по світі не могла ходить, а все більш лежала та думала, як то прийдеться їхати додому, коли тут ходити погано, а їздити ще й гірше. Дуже я було утомила свою ногу то ходінням, то писанням, то малюванням (мені шкодить, коли я сиджу за столом зігнувшись), а то й так перехід від зими до весни буває завжди для мене критичний.
Тепер, коли сонце пригріло як слід по-весняному і коли я покинула
на який час все, окрім тільки англійської мови, то знов поправилась
настільки, що і ходжу як слід і до роботи знов можу забиратись…»
Працюємо над змістом твору
Закінчи речення
Поезію Лесі Українки «Давня весна» умовно можна поділити на такі
У цьому вірші Леся Українка використовує художній прийом антитези,
для того щоб…
Провідні мотиви поезії «Давня весна» —
Ідея твору «Давня весна» Лесі Українки —
Працюємо над змістом твору
У давнину, за язичницьких вірувань, Новий рік починався навесні. Мабуть, ще на генетичному рівні людина сприймає цю пору як час змін. Оновлення природи, спів птахів, цвітіння дерев та квітів лише сприяють цьому. Теплі промені сонця, легкі пориви вітру пробуджують приспані зимою прагнення і мрії, покращують настрій. Вірш «Давня весна» Леся Українка написала 1894 року. Він належить до циклу «Мелодії» другої збірки поетеси під назвою «Думи і мрії» (1899). Цикл складається з 12 творів, більшість із яких мають автобіографічний характер. Основний мотив поезії «Давня весна» — відтворення гармонійної єдності людини й природи.
Літературознавче люстерко
Мистецька майстерня
Мистецька майстерня
Тетяна Яблонська – відома українська художниця ХХ століття також дуже любила весну. Цій порі року вона присвятила не одну свою роботу. Пропоную вам переглянути деякі з робіт «весняної тематики» та дібрати одну з картин в якості ілюстрації до поезії Лесі Українки «Давня весна». Свій вибір поясніть.
Гаяне і зелене вікно Весна в парку
Підсумуй