1 of 6

Класифікація

  • Царство Riboviria
  • Клас Monjiviricetes
  • Порядок Mononegavirales
  • Родина Paramyxoviridae
  • Рід Orthorubulavirus
  • Вид Mumps orthorubulavirus �(скорочено – MuV)

​

  • За класифікацією Балтімора вірус епідемічного паротиту відноситься до V групи (віруси з одноланцюговою (-) РНК).

Вірус епідемічного паротиту

2 of 6

Морфологія вірусної частки

  • Вірусні частки MuV плейоморфні, розмір складає близько 150 нм. Віріони складаються з одноланцюгової РНК довжиною 15384 нуклеотидів, близько 2000 молекул білків нуклеокапсиду, РНК-полімеразного комплексу, а також ліпопротеїдної оболонки, що містить білки, необхідні для взаємодії з плазмалемою клітини господаря: гемаглютинін-нейрамінідазу (HN), білки злиття (F – fusion), дрібні гідрофобні білки, що унеможливлюють апоптоз (SH). HN та F протеїни формують на поверхні частки невеликі «шипи».

3 of 6

Життєвий цикл

Відбувається трансляція кепованих мРНК.

Утворюються копії продукту гена Р.

N, L та P протеїни забезпечують реплікацію з утворенням (+) ланцюгу РНК – матриці для створення нових вірусних геномів

В цитоплазмі відбувається збірка нуклеопротеїдного комплексу.

Вірусні глікопротеїни F та HN підлягають посттрансляційній модифікації в ЕПР та комплексі Гольджі, після чого транспортуються до поверхні клітини.

Нуклеопротеїдний компекс завершує збірку та виходить з клітини, захопивши ділянку її плазмалеми, що стане оболонкою вірусної частки.

Віріон прикріплюється шляхом зв’язування зі специфічним рецептором на поверхні клітини.

Мембрана вірусу зливається з мембраною клітини, нуклеопротеїдний комплекс вивільняється до цитоплазми.

мРНК синтезуються на матриці (-) РНК за допомогою вірусної РНК-залежної РНК-полімерази. У кінці кожного гену є сигнал термінації транскрипції, через що полімераза кожний раз приєднується до РНК.

4 of 6

Транскрипція і реплікація

Транскрипція – синтез (+) РНК на матриці вірусної (-) РНК за участю вірусної РНК-залежної РНК-полімерази (білок L). Кожний ген транскрибується окремо, починаючи з 3´-кінця, де знаходиться сигнал початку гена (GS – gene start) та продовжується до сигналу кінця гена (GE – gene end). Білок L забезпечує також процесинг транскрипту – кепування 5´-кінця (гуанілін- та метилтрансферазна активність ферменту) та поліаденілювання 3´-кінця (завдяки повторному зчитуванню полі-U послідовності GE). Зрілі мРНК зв’язуються з рибосомами клітини-господаря, відбувається трансляція – синтез білків на матриці мРНК.

На матриці вірусної (-) РНК, окрім фрагментів (+) РНК для забезпечення трансляції, синтезується також повноцінна (+) РНК матриця для реплікації – синтезу нового (-) РНК геному. Реплікацію також забезпечує білок L.

5 of 6

Трансляція

Відбувається завдяки білок-синтезуючому апарату клітини.

40S-субодиниця рибосоми, клітинні білки-ініціатори транскрипції та (+) РНК формують ініціаторний комплекс шляхом зв’язування в області кепу на 5´-кінці. Особливість параміксовірусів – «рибосомне шунтування», що дозволяє рибосомі уникнути 5´-регіону, що не підлягає трансляції, та перейти безпосередньо до старт-кодону. У цей момент приєднується 60S-субодиниця рибосоми, і трансляція починається. Далі вірусний білок синтезується там само, як і звичайні білки клітини – з послідовним приєднанням амінокислот, що відповідають кодонам (+) РНК, аж до термінуючого кодону. HN та F білки після синтезу підлягають посттрансляційній модифікації в ЕПР та комплексі Гольджі, після чого транспортуються до клітинної мембрани.

6 of 6

Білок М забезпечує взаємодію РНК та новосинтезованих білків вірусу, збірку віріону та вихід його з клітини-господаря. Вірусна частка залишає клітину, разом із ділянкою плазматичної мембрани.