Вибіркова навчальна дисципліна «БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ»

Мета викладання навчальної дисципліни «Біогеоценологія»:

• ознайомлення здобувачів із структурною і функціональною організацією біогеоценозів, їх основними компонентами, біоценотичними процесами, які відбуваються у конкретному біогеоценозі, просторовою і часовою динамікою, принципами класифікації біогеоценозів.

​

Основні завдання:

• формування базових уявлень про сучасний стан і перспективи розвитку біогеоценологічних досліджень;
• вивчення складу, структури, абіотичних і біотичних компонентів, що утворюють різноманітні біогеоценози земної поверхні;
• формування уявлень про фітоценоз як фундаментальну структурну та функціональну основу наземних біогеоценозів;
• аналіз структурно-функціональної організації і продуктивності наземних біогеоценозів;
• ознайомлення із трофічною структурою біогеоценозів, типами біогеохімічних колообігів речовини і енергії;
• аналіз динаміки та еволюції біогеоценозів у складі біосфери;
• дослідження особливостей і структурно-функціональної організації біогеоценозів України;
• формування основних практичних умінь і навичок у галузі біогеоценологічних експериментальних досліджень. 

​

У процесі навчання Ви навчитеся

• Дотримуватися положень біологічної етики, правил біологічної безпеки і біологічного захисту у процесі навчання та професійної діяльності.
• Аналізувати взаємодії живих організмів різних рівнів філогенетичної спорідненості між собою, особливості впливу різних чинників на живі організми та оцінювати їхню роль у біосферних процесах трансформації речовин і енергії.
• Прогнозувати ефективність та наслідки реалізації природоохоронних заходів.
• Застосовувати у практичній діяльності методи визначення структурних та функціональних характеристик біологічних систем на різних рівнях організації та ін.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Біогеоценологія – наука про закономірності формування, будову, поширення, розвиток та функціонування біогеоценозів і біогеоценотичного покриву.

Біогеоценологія сформувалася в межах геоботаніки і болотознавства внаслідок їх взаємодії із ґрунтознавством, зоологією, мікробіологією, кліматологією, географією та іншими природничими дисциплінами.

БІОГЕОЦЕНОЗ

Це структурна частина ландшафту. В науку термін біогеоценоз введений академіком В.М.Сукачовим (1942 р).

Біогеоценози можуть бути наземними і водяними. Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища.

• Біогеоценоз є сукупністю організмів різних царств живої природи, що історично формується і розвивається на основі рослинного угруповання в певному більш або менш однорідному просторі території чи акваторії та складає нероз’ємну єдність у самій собі та зі структурами, факторами неживої природи, забезпечуючи більш або менш циклічно залежне функціонування на основі притоку сонячної енергії та обмінних явищ і процесів із сусідніми біогеоценозами.

Біогеоценоз, як феномен організованості живої природи, є елементарною структурно-функціональною одиницею біосфери, а біоценоз, відповідно, одиницею живої речовини планети за В. І. Вернадським (Vernadsky, 1926).

Методи та технології навчання

• Пояснювально-ілюстративний метод
• Репродуктивний метод
• Проблемного викладу
• Дослідницький метод

Форми освітнього процесу: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, залік.

Види навчальних занять: лекційні, лабораторні, практичні, консультація, колоквіум.

Види навчальної діяльності: стаття, презентація, усне опитування, дискусії, розв’язування ситуативних задач, моделювання, проєктна робота, лабораторні досліди, тренажерні вправи, групові /індивідуальні/ консультації, комплексний тест та ін.

​