МУЗИКА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО
М И С Т Е Ц Т В О
РОЗДІЛ ІІ
Мистецькі образи нового часу
СЬОГОДНІ НА УРОЦІ
Сьогодні ми з вами поринемо у світ музики українського бароко. Ми відкриємо для себе унікальні жанри, які народилися на нашій землі, та відчуємо дух епохи козацтва
та національного підйому.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Ми вже знаємо про пишність та емоційність бароко в архітектурі та живописі.
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Ми, українці, маємо пишатися й музичними досягненнями доби бароко. У надрах цього стилю з його схильністю до пишності, помпезності, динамічності й святкової орнаментальності в українській православній церковній музиці сталися важливі зміни. А в народній культурі розквітнув унікальний музичний епос, що відображав боротьбу за національну незалежність.
Від хорових величей до козацьких дум
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
У надрах бароко в українській православній церковній музиці на зміну поглиблено зосередженому одноголосному знаменному розспіву прийшло відкрито емоційне звучання хорового багатоголосся. Це була перша культурна революція в історії української музики, коли звичайний одноголосний спів замінили на багатоголосний, а багатовікова традиція одноголосного співу (із часів Візантії) поступилася місцем захопленню милозвучними гармоніями хору.
Партесний концерт: революція в церковній музиці
Хор: фрагмент ікони Воздвиження Хреста (кінець 17 ст.)
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Виник новий музичний жанр – партесний концерт, де передбачено поділ голосів на партії (від лат. pars – «частина», «участь», «партія», у множині – partes).
У партесній музиці відтворився «розкішний стиль» барокової композиції, де важливе місце посідали колористичні ефекти, контрасти тембрових зіставлень, що створювали об’ємне відчуття простору.
За образним змістом концерти умовно розподілялися на урочисті, світлі, лірико-драматичні, скорботні.
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
З упровадженням партесного співу храмова музика набула авторства.
Знаний майстер партесного письма – Микола Дилецький, композитор, учений, музичний просвітитель, хоровий регент (диригент). Його кредо полягало в утвердженні ідеї високого професіоналізму в мистецтві. Саме він першим
з українських композиторів докладно виклав технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу й партесної композиції в музичнотеоретичному трактаті
«Граматика музикальна».
«Граматика музикальна»
Миколи Дилецького
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Схарактеризуйте свої враження, емоції від хорового твору «Алилуя».
Які співацькі голоси звучали? Як розвивалася музика (скористайтеся
підказками)? Поміркуйте над висловом Миколи Дилецького, уміщеним
на обкладинці його «Граматики музикальної»: «Музика тривожить
серця людей і спонукає до радощів, до суму чи хвилювання...».
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Музика партесних концертів творилася для виконання великим хором на 8–12 голосів (партій) або навіть двома хорами (до 48 голосів) без інструментального супроводу. Епізоди, які виконувалися соло і вокальним ансамблем (солістами), чергувалися з хоровими епізодами. Партесні концерти ще не записували в цілісну єдину партитуру. Їх рукописи зберігалися у вигляді комплектів книг-поголосників, де партія кожного голосу записана в окремій книжечці-партії. Із часом деякі книжечки було втрачено, але сучасні музикознавці здійснюють реконструкцію голосів для виконання або видання партесних творів.
Хористи. Фрагмент ікони
«Воздвиження Хреста
Господнього» кінця 18 ст.
Обговоріть з однокласниками та однокласницями, чому саме в Україні виник і розквітнув жанр партесного концерту.
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
У козацько-гетьманську добу – період боротьби українського народу за національну та соціальну незалежність – у народній культурі досяг вершин музичний епос.
Саме в ті часи народився унікальний музично-пісенний жанр, властивий тільки українській національній музиці, – думи. Це – ліро-епічна співана поезія
під супровід ліри, кобзи чи бандури.
Іван Їжакевич. Пісня кобзаря
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Боротьба козакiв iз чужоземними завойовниками, життя бранцiв у неволi, морськi походи, козацькi повстання проти поневолювачів – усi цi подiї були мотивами українських дум.
І це не просто хроніка подій. Це насамперед художні твори, і тому в їхньому змісті можливий творчий домисел поряд із згадками про історичні події чи діяльність конкретних персонажів. Справжні перлини українського народного епосу – «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку», «Дума про Самiйла Кiшку», «Дума про Iвана Богуна» та iн.
Леонід Денисенко. «Чайка»
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Автори дум того періоду залишаються невідомими. Переважно це були учасники козацьких битв i походiв. Кобзарi, лiрники, бандуристи виконували думи речитативом, мелодія чітко підпорядковувалася поетичному тексту, а віртуозний інструментальний супровід з елементами зображальності «домальовував» картину запеклої битви, страждання невольника чи бурі на морі. Вiд села до села, вiд мiста до мiста розносили народні співці вісті про славу й подвиги героїв, їхню мужнiсть, самопожертву й палку любов до України.
Дмитро Безперчий. «Бандурист»
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Про що можна дізнатися з думи?
Яка співацька манера виконання?
Схарактеризуйте інструментальний супровід.
Пригадайте відомі тобі історичні пісні, порівняйте їх з думами.
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
В Україні барокової доби в освітніх осередках (братських школах, колегіумах, Києво- Могилянській академії) виник своєрідний вид музично-поетичної творчості – кант.
Існували церковні й світські канти. Останні висвітлювали різні сфери життя – від матроських і солдатських пісень до студентських та побутових тем. Більшість авторів кантів залишаються невідомими.
Григорій Сковорода
Кант: музично-поетична творчість доби бароко
Найвідоміший – філософ, педагог і музикант
Григорій Савич Сковорода. Його пісні-канти були популярні серед простого люду й ставали народними. У них відбилися роздуми автора про високі моральні якості людини, які виявляються в добрих учинках;
про вільну людину, яка мусить реалізувати свої можливості, а для цього – пізнати себе.
ПІЗНАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Послухайте твір Г. Сковороди та його сучасну інтерпретацію. Перед розучуванням пісні розтлумачте зміст тексту.
Поміркуйте над його актуальністю в наш час.
Поцікавтеся, в якій опері М. Лисенка використано цю пісню.
АРТ-РОЗМИНКА «Бароковий візерунок звуків» (музично-пластична)
«Намалюйте» музику рухом рук або тіла – плавно, розкішно, із контрастами…�
Далі – «перетворіть» ці рухи в лінії на папері (олівцем або кольором) це може бути хвиля, спіраль, спалах тощо.�
Поясніть. Що у малюнку відповідає бароковій емоційності, а що – гармонії?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ (на вибір)
1. У тогочасній Європі та в Україні (до прикладу, у Київській духовній академії) існували шкільні театри. Вони ставили драми про святих, драми-мораліте, драми на історичні сюжети. Пролог зазвичай виголошував учитель (він пояснював зміст і мораль вистави). Сюжет (2–3 дії та епілог) грали учні-актори. Їхні виступи вирізнялися підкресленими жестами, розставленими позами та піднесеною декламацією. Проте дія часто проходила статично, без значних змін у русі. У проміжках між діями для розваги глядачів учні грали інтермедії або інтерлюдії – жартівливі сценки з українського побуту, не пов’язані з текстом драми.
Вертеп
Робота в парах / групах. Придумайте сюжет для інтермедії з вашого шкільного життя. Презентуйте: виконайте її в ролях. Пригадайте, що вам відомо про народний український різдвяний театр. Назвіть персонажів українського вертепу, за бажання – намалюйте одного з них.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ (на вибір)
2. Картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» – це не лише відображення давньої історії. Вона розповідає про українців усіх часів, про незламний дух свободи, здатність сміятися в обличчя ворогу та сміливо відмовляти тирану, який вважає себе великим і всемогутнім. Твір втілює образ національної гідності і гордості, що не залежить від часу та обставин. Саме тому ця картина стала символом, який надихає і захоплює. Вона активно відтворюється в різних сучасних інтерпретаціях – у фотографіях,
відеореконструкціях, скульптурах та інших формах мистецтва.
Ілля Рєпін.
Запорожці пишуть листа турецькому султану
Мініпроєкт.
Дослідіть з різних джерел наявну інформацію про картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Створіть її інсценізацію або фотореконструкцію.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ
За бажання:
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ
На 500-гривневій купюрі зображено портрет Григорія Сковороди та його малюнок незвичного фонтана. Цей фонтан водою наповнює такі різні за формою посудини. Джерело фонтана – те, що дає енергію (Бог, абсолют, вища сила). А посудини – кожен із нас. Вони різні, як і всі ми. Кожна людина наповнена життєвою енергією і талантами. Тому не слід повторювати чужий шлях. Потрібно шукати своє, реалізувати свої таланти. Бо коли людина займається справою, яка їй до душі і до якої вона має хист, то стає вільною та щасливою. «Бажаєш бути щасливим? Істинне щастя всередині нас. Пізнай себе!» – говорив Г. Сковорода.
А як вважаєте ви?
Портрет Григорія Сковороди на 500-гривневій купюрі.