​

Course

“HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS”

Academic year 2022-2023

​

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

​

​

“HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS”

Course Content (1)

Topic 1: Introduction to the course “Hybrid conflicts as a threat to security systems”.

Topic 2: Current research on hybrid conflicts: the experience of the EU for Ukraine.

Topic 3: EU regulatory and legal support in the field of security.

Topic 4: The role of EU institutions in ensuring the 16th and 17th Sustainable Development Goals.

Topic 5: Institutional principles of counteracting hybrid conflicts in the EU and Ukraine.

Topic 6: Activities of The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts.

Topic 8: Hybrid threats as an object of analysis in the social sciences.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research.

Topic 10: Hybrid political conflict: origin, forms, causes, driving forces, specifics.

3

“HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS”

Course Content (2)

Topic 11: Cycles of hybrid political conflict.

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war.

Topic 13: Hybrid peace as a category in conflict studies.

Topic 14: Security asymmetry in the era of globalization.

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices.

Topic 16: Prevention as a way to counter hybrid conflicts.

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

Topic 18: OSCE cooperation with Ukraine in shaping the security system.

Topic 19: Reforming the security sector in the context of the spread of hybrid threats: the EU experience for Ukraine.

Topic 20: The role of the EU in resolving the current situation in Ukraine: humanitarian aid, investment support and EU sanctions policy.

• Collective security as a system of collective actions of states and societies.
• Joint Framework on countering hybrid threats a European Union response (2016).
• EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties (2016).
• Principles of collective security. Variability of implementing complexes of collective security measures in countering hybrid threats.
• The NATO Strategic Communications Center of Excellence.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts

Колективна безпека як система колективних дій держав і суспільств

В міжнародному праві, під колективною безпекою розуміється система спільних дій держав, що встановлена Статутом Організації Об’єднаний націй з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, запобігання та протидії актам агресії.

Водночас, якщо розглядати колективну безпеку, як систему спільних дій держав, то можна виокремити перелік її структурних елементів, серед яких:

– загальноприйняті принципи сучасного міжнародного права (принцип незастосування сили або погрози силою, принцип непорушності кордонів, принцип територіальної цілісності, принцип невтручання у загальнодержавні справи);

– колективні заходи, що спрямовані на запобігання та усунення загроз миру та актів агресії (являють собою дії неозброєного або збройного характеру, які здійснюються державами та організаціями, уповноваженими на підтримку, відновлення міжнародного миру та безпеки);

– колективні заходи щодо обмеження і скорочення озброєнь, що мають кінцеву мету – повне роззброєння.

Колективна безпека як система колективних дій держав і суспільств

• Систему міжнародної колективної безпеки можна розглядати з двох аспектів – універсального та регіонального.
• Система міжнародної колективної безпеки в універсальному аспекті створена на основі Статуту Організації Об’єднаних Націй та передбачає координовані дії держав відповідно до прийнятих Організацією Об’єднаних Націй рішень. (https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf)
• Початок відліку історії універсальної системи колективної безпеки датується 1 січням 1942 року, коли була прийнята Декларація Об’єднаних Націй, що була спрямована на протидію союзу у складі 47 держав антигітлерівській коаліції. Однак, у післявоєнний період була створена всесвітня система колективної безпеки у вигляді Організації Об’єднаних Націй, провідними цілями якої стало збереження миру у всьому світі та протидія наявним загрозам.
• Структурою Організації Об’єднаних Націй визначено, що підтримка міжнародного миру та безпеки покладається на Генеральну Асамблею Організації Об’єднаних Націй та Раду Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Однак, варто підкреслити, що повноваження даних структурних підрозділів Організації Об’єднаних Націй чітко розмежовані, тому не існує фактів дублювання їх повноважень.

Колективна безпека як система колективних дій держав і суспільств

Загальна характеристика регіональних систем колективної безпеки:

• Можливість створення регіональних угод, органів та організацій, закріплена у пункті 1 статті 52 Статуту Організації Об’єднаних Націй, при умові співмірності їх завдань із завданнями організації. Однак, коло їх повноважень обмежене, оскільки вони не вправі приймати рішення, щодо питань, які стосуються інтересів всіх держав світу або інших регіонів, що не входять до їх складу, тому вони вправі вирішувати питання та приймати рішення щодо них лише щодо регіону, в межах якого вони створені та діють;
• Пунктом 2 статті 52 Статуту Організації Об’єднаних Націй визначено компетенцію регіональних систем колективної безпеки через мирне вирішення спорів щодо їх членів до моменту передачі таких спорів для вирішення Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Однак, чіткого визначення поняття регіональних угод та органів і меж їх повноважень даним документом не передбачено. Водночас, Статутом Організації Об’єднаних Націй закріплено можливість залучення регіональних організацій до примусових дій за ініціативою та під керівництвом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, оскільки самостійно застосовувати дії примусового характеру без дозволу Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй не можуть. Виключенням із загального правила може бути лише застосування заходів примусового характеру при вчиненому нападі на учасника системи;
• Види регіональних організацій колективної безпеки: NATO (https://www.nato.int/), UNASUR, ШОС, ОДКБ, AU (https://au.int/)

Протидія гібрідним загрозам за допомогою механізмів ООН

Україна з самого початку російсько-української війни 2014 року ініціювала розгляд цих питань в рамках статутних органів ООН, зокрема, Ради Безпеки ООН та Генеральної Асамблеї ООН.

27 березня 2014 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію № 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій було підтверджено відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах;

Резолюції ООН після 24.02.2022:

Резолюція від 2.03.2022 «Агресія проти України» (https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/03/2/7135100/; https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135096/)

Резолюція від 12.10.2022 «Стосовно референдумів» (https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/10/12/7148594/)

Резолюція від 23.02.2023 «Стосовно формули миру» (https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/02/23/7156819/)

​

​

​

Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО

• Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom COE) почав працювати в січні 2014 року. 1 липня того ж року сім держав-членів – Естонія, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Польща та Великобританія – підписали меморандуми про взаєморозуміння.
• Центр отримав акредитацію НАТО 1 вересня 2014 року, і, як зазначено в Декларації саміту в Уельсі 2014 року, члени Альянсу привітали «… створення StratCom COE як вагомий внесок у зусилля НАТО …» у сфері стратегічних комунікацій.
• Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО є багатонаціональною та акредитованою НАТО міжнародною військовою організацією, яка не є частиною командної структури НАТО та не підпорядковується жодній іншій організації НАТО. Таким чином, Центр не виступає від імені НАТО.
• НАТО StratCom COE, що базується в Ризі, Латвія, сприяє покращенню можливостей стратегічного зв’язку в Альянсі та країнах-членах Альянсу. 
• https://stratcomcoe.org/ - офіційний сайт

Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО

Стратегічні комунікації НАТО — це скоординоване та належне використання комунікаційних заходів і можливостей НАТО для підтримки політики, операцій і діяльності Альянсу, а також для досягнення цілей НАТО. Ці види діяльності та можливості:

• Громадська дипломатія : заходи НАТО з комунікації та інформаційно-роз’яснювальної роботи серед цивільного населення, відповідальні за підвищення обізнаності та формування розуміння та підтримки політики, операцій і діяльності НАТО, на додаток до національних зусиль членів Альянсу
• Зв’язки з громадськістю : залучення цивільних осіб НАТО через засоби масової інформації для своєчасного, точного, оперативного та проактивного інформування громадськості про політику, операції та діяльність НАТО.
• Військові зв’язки з громадськістю : популяризація військових цілей і завдань НАТО серед аудиторії з метою підвищення обізнаності та розуміння військових аспектів Альянсу
• Інформаційні операції: військові консультації НАТО та координація військової інформаційної діяльності з метою створення бажаного впливу на волю, розуміння та можливості супротивників та інших сторін, затверджених для підтримки операцій, місій і цілей Альянсу.
• Психологічні операції : запланована психологічна діяльність із застосуванням методів комунікації та інших засобів, спрямована на затверджену аудиторію з метою впливу на сприйняття, ставлення та поведінку, впливаючи на досягнення політичних і військових цілей.

​

Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО

Стратегічні комунікації НАТО мають на меті, відповідно до обставин і театру, щоб:

a. Робити позитивний і безпосередній внесок у досягнення успішного виконання операцій, місій і заходів НАТО шляхом включення планування стратегічних комунікацій до всього оперативного та політичного планування;�b. Розвивати, у тісній і тривалій координації з країнами НАТО, громадську обізнаність, розуміння та підтримку конкретної політики НАТО, операцій та інших заходів серед усіх відповідних аудиторій; і�c. Сприяти загальному обізнаності та розумінню НАТО щодо НАТО в рамках ширших і постійних зусиль громадської дипломатії.

Розробки Центру стосовно російсько-української війни (https://da.mfa.gov.ua/onlajn-prezentacziya-doslidzhennya-czentru-peredovogo-dosvidu-v-galuzi-strategichnyh-komunikaczij-nato/):

• Віртуальні маніпуляції (як російські боти та тролі маніпулювали потоком інформації в Інтернеті до повномасштабного вторгнення рф в Україну і після).
• Відмивання інформації (використання Телеграму та Твіттеру як майданчиків для поширення дезінформації та для прихованого маніпулювання аудиторією).
• Маніпулювання в соціальних медіа та обхід санкцій.

Sources

1. United Nations official homepage URL: https://www.un.org/
2. Онлайн-презентація дослідження Центру передового досвіду в галузі стратегічних комунікацій НАТО URL: https://da.mfa.gov.ua/onlajn-prezentacziya-doslidzhennya-czentru-peredovogo-dosvidu-v-galuzi-strategichnyh-komunikaczij-nato/
3. NATO official homepage URL: https://www.nato.int/
4. НАТО StratCom COE official homepage URL: https://stratcomcoe.org/
5. Статут ООН.URL: https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf

​

​

​

​

​

• �

​

​

​

​

13

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

�Thank you for attention!

Prof. in charge – Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/