Тема заняття:� ”Автоматизація прибирання гною та посліду”
Мета заняття:
Ознайомитись з засобами автоматизації, що використовуються в схемах керування обладнанням для прибирання гною та посліду
План
��1. Технологічні основи прибиранння гною та посліду�Роботи по прибиранню і видаленню гною та посліду характеризуються значною трудомісткістю. Використання того чи іншого типу установок залежить в основному від способу утримання тварин та птахів. В процесі прибирання гною та посліду виконують слідуючи операції: очищення місць утримання тварин та птахів; прибирання з приміщення та вивантаження в транспортні засоби чи сховища; утилізація.�Технологія утилізації гною дозволяє зменшити забруднення повітря та ґрунту, передбачає отримання якісних органічних добрив, газоподібного палива (біогаз).�Для прибирання гною в тваринництві: з вигульних майданчиків; приміщень безвигульного утримання тварин на глибокій підстилці, а також транспортування його з приміщень у гноєсховище або гноєплощадки використовують мобільні механізми: скрепери та бульдозери, причіпні тракторні візки, електрифіковані вагонетки. Для прибирання гною з корівників і свинарників використовують скребкові, скреперні транспортери, гідравлічні та пневматичні системи видалення гною. В тваринницьких комплексах для�� �
зменшення затрат праці створюють лінії прибирання гною в �приміщенні з декількома скребковими транспортерами. �Вибір того чи іншого способу прибирання посліду в пташниках залежить в основному від технології утримання, виду і віку птиці. Засоби механізації прибирання посліду можна класифікувати за мобільністю - на стаціонарні та пересувні. До стаціонарних належать механізми, які входять до комплектів технологічного обладнання пташників і змонтовані як усередині, так і за їхніми межами. Вони призначені для прибирання посліду з місць утримання птиці і транспортування його до пересувних транспортних засобів або безпосередньо до місця утилізації. До пересувних належать бульдозери, тракторні причепи та спеціальні автомобілі.
Якщо птиця утримується в багатоярусних кліткових батареях, то послід прибирають з кожного ярусу канатно-скребковими установками і ними ж скидають на горизонтальні конвеєри.
Головними робочими органами канатно-скребкових установок є скребки, що закладаються по одному або по кілька на один ярус у міжярусний простір. Скребки з'єднуються тросом у вигляді замкненого контуру і приводяться в рух від електропривода.
Можливе прибирання посліду по ярусам кліткових батарей за допомогою стрічкових транспортерів, які розміщують між ярусами
кліток. Для видалення посліду зі стрічки в кінці кліток встановлюють нерухомі скребки.
При утриманні птахів на підлозі використовують канатно-скребкові конвеєри, що встановлюють в спеціальні послідні канали, які розміщені під настилом.
Для транспортування посліду за межі приміщень застосовують похилі конвеєри, скребкові гноєнавантажувачі та інші пристрої.
�2. Автоматизація скребкових гноєприбиральних транспортерів�
У схемі керування установками прибирання гною типу ТСН із захистом двигунів тепловими реле використовується автоматичний вимикач QF, електромагнітні пускачі KM1, KM2, теплові реле KK1, KK2, кнопки SB1, SB2, SB3, SB4, реле часу KT. Для сигналізації про роботу установки призначені сигнальні лампи HL1, HL2.
Схема керування гноєприбиральними транспортерами може працювати в ручному і автоматичному режимах.
В автоматичному режимі перемикач SA ставлять в положення A. Отримує живлення котушка двохпрограмного реле часу KT. Перша програма реле часу через контакт KT:1 керує роботою похилого транспортера, а друга програма через контакт KT:2 - роботою горизонтального гноєприбирального транспортера.
В заданий час доби замикається контакт KT:1 і отримує живлення магнітний пускач KM1, який включає двигун M1 похилого транспортера. Одночасно замикається блок-контокт KM1:3, підготовлюючи коло живлення котушки пускача KM2. Через заданий час замикається контакт
KT:2 і включається пускач KM2 і двигун M2 горизонтального транспортеру.
Відключення установки проходить за допомогою контактів KT:1 і KT:2 згідно програм реле часу KT після завершення циклу роботи.
Лампи HL1 і HL2 сигналізують про включення відповідно похилого і горизонтального транспортерів.
При ручному керуванні перемикач SA ставлять в положення "Р", установкою керують за допомогою кнопок "Пуск" SB2 і SB4 та "Стоп" SB1 і SB3.
Із схеми видно, що ввімкнути горизонтальний транспортер при непрацюючому похилому неможливо. При спрацюванні теплового реле KK1 двигуна похилого транспортера вимикається також і горизонтальний транспортер, при спрацюванні теплового реле KK2 двигуна горизонтального гноєприбирального транспортера вимикається тільки цей транспортер, а похилий продовжує працювати.
3. Автоматизація потокових ліній для видалення гною
В заданий час програмне реле часу КТ1 замикає свої контакти і включає реле часу КТ2, КТ3, КТ4. Потім реле часу КТ4 своїми контактами включає магнітний пускач КМ1 поперечного транспортеру і КМ2 першого прибирального транспортеру. Через час, достатній для прибирання гною першим прибиральним транспортером, спрацьовує реле часу КТ2, яке своїми контактами відключає магнітний пускач КМ2 першого прибирального і включає пускач КМ3 другого прибирального транспортеру. Після закінчення прибирання гною другим прибиральним транспортером реле часу КТ3 з витримкою часу Δt2 = 2*Δt1 відключає другий прибиральний транспортер і включає третій. Через час Δt3 = 3*Δt1 програмне реле часу КТ1 розмикає свої контакти і відключає всі три реле часу і гноєприбиральні транспортери.
Через час, достатній для звільнення від гною поперечного транспортеру, який переміщує гній від гноєприбиральних транспортерів в гноєзбірник, він відключається за допомогою реле часу КТ4 (КТ4:1).
Поршневий насос для перекачування гною з гноєзбірника в гноєсховище включається і відключається за допомогою реле часу КТ5.
4. Автоматизація процесу прибирання посліду
На птахівницьких фермах і комплексах отримали розповсюдження два основних способи прибирання посліду: щоденний і періодичний. При утриманні птиці на підлозі послід прибирають навісними знаряддями періодично (кілька разів в рік). При клітковому утриманні послід прибирають щоденно. Перший спосіб дешевший, але він пов’язаний з погіршенням параметрів мікроклімату в приміщенні. Тому в сучасних пташниках перевага надається щоденному прибиранню посліду.
Розглянемо схему автоматичного управління операціями прибирання і видалення посліду з приміщення. Дві скреперні установки, розташовані під клітковими батареями в каналах, прибирають і подають послід на поперечний горизонтальний транспортер, розташований в торці приміщення. Звідси послід поступає на похилий транспортер, який подає його в транспортні засоби.
Режим автоматичного управління задають за допомогою перемикача SA1, перемикачі SA2 і SA3 вводять в роботу одну з- скреперних установок або ж обидві почергово.
Для почергового включення скреперних установок перемикач SA2 встановлюють в положення “1”, замикають перемикач SA3:1. Натисканням на кнопку SB1 подають живлення на котушку магнітного пускача КМ1, який включає першу скреперну установку, причому скрепер 1.1 почне робочий хід, а скрепер 1.2 – холостий. Доходячи до кінцевого вимикача SQ7, скрепер 1.1 замикає його контакт, в результаті чого магнітні пускачі КМ5 і КМ6 включають електродвигуни приводів горизонтального і похилого транспортерів. Потім в кінці шляху спрацьовує кінцевий вимикач SQ1, який відключає магнітний пускач КМ1 і вводить в коло струму реле часу КТ1. Через 5-8 с це реле замикає свої контакти в колі котушки магнітного пускача КМ2, скреперна установка здійснює зворотній хід.
При зворотному ході скрепер 1.2 діє на кінцевий вимикач SQ3, контакти якого замикаються і включають вперед другу скреперну установку. Перша скреперна установка відключається по команді від кінцевого вимикача SQ2 через деякий час після включення другого, так, як кінцевий вимикач SQ2 розташований далі по ходу руху установки.
Друга скреперна установка відпрацьовує програму, аналогічну першій. В кінці її роботи по сигналу кінцевого вимикача SQ6 включається реле часу КТ3, яке розімкне з витримкою часу, необхідною для видалення
посліду з горизонтального і похилого транспортерів, свій контакт в колі котушок магнітних пускачів КМ5 і КМ6. Транспортери зупиняються.
Схема готова до наступного пуску.
Кінцеві вимикачі SQ3, SQ6, SQ7 і SQ8 укомплектовані спеціальними пристроями, завдяки яким положення їхніх контактів змінюється лише при робочому ході скреперів.
При ручному керуванні використовують кнопки SB2-SB9.
Завдання для самостійної роботи
Технологічна схема гноєприбирального конвеєра типу КСГ-7-02(ТСН)
Принципова електрична схема скребкового гноєприбирального транспортера
Скреперна установка типу УС-15
Технологічна схема потокової лінії прибирання гною
Принципова електрична схема потокової лінії прибирання гною
Принципова електрична схема установки для прибирання посліду
Принципова електрична схема гноєприбирального конвеєра КСГ-7-02(ТСН160А) з захистом від примерзання скребків