БУЛІНГ.�ПРОФІЛАКТИКА �БУЛІНГУ.

БУЛІНГ �(ЦЬКУВАННЯ)

• Це вид насильства, агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї ди­тини або групи дітей щодо іншої дитини, яка супроводжується по­стійним фізичним та психологічним впливом.

ВПРАВА «ПРОБЛЕМА БУЛІНГУ»�

Завдання: Обрати карту, яка ідентифікує проблемну тему нашого засідання.

- Яка картинка асоціюється у Вас з булінгом?

​

 �ПРО ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ БУЛІНГУ НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ ПЕДАГОГУ?�

• булінг асиметричний ;
• булінг здійснюється навмисно і постійно;
• булінг підриває у потерпілого впевненість у собі, руйнує здоров’я, самоповагу та людську гідність;
• залякування (використання агресивної мови,інтонацій);
• ізоляція;
• вимагання;
• пошкодження та інші дії з майном;
• кібербулінг (агресивні дії в інтернеті);
• мобінг (агресія натовпу):
• босинг (емоційне насильство з боку вчителів, тренерів та ін.)

​

4 ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ БУЛІНГУ:�

• агресивна і негативна поведінка;
• здійснюється регулярно;
• відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;
• така поведінка є навмисною.

​

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА БУЛІНГУ:�

• переслідувач (кривдник, агресор);
• постраждала дитина (жертва);
• спостерігач.

​

ВИРІЗНЯЮТЬ ТАКІ РОЛІ В ПРОЦЕСІ ЦЬКУВАННЯ�

1. Провідний нападник (дитина-агресор).
2. Діти, які беруть участь в цькуванні (приєднуються до лідера).
3. Свідки, які підкріплюють цькування (діти, які стають на бік нападників, сміються, висловлюють підтримку нападникам, підбадьорюють їх, просто збираються навколо й дивляться).
4. Свідки-аутсайдери (діти, які уникають ситуацій цькування, не стаючи ні на чий бік).
5. Захисники (діти, які дотримуються очевидної позиції проти цькування, або активно протидіють нападникам та роблять щось для припинення знущань, або заспокоюють, підтримують жертву).

​

ЯКІ ДІТИ МОЖУТЬ СТАТИ ЖЕРТВАМИ ШКІЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА?�

• фізичні недоліки — носять окуляри, зі зниженим слухом або з руховими порушеннями (наприклад, при ДЦП);
• особливості поведінки — замкнуті діти або діти з імпульсивною поведінкою;
• особливості зовнішності — руде волосся, веснянки, відстовбур­чені вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худоба) тощо;
• нерозвинуті соціальні навички;
• страх перед школою;
• відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти);
• хвороби — епілепсію, заїкання, енурез, енкопрез (нетримання калу), порушення мо­ви — дислалія , дисграфія (порушення писем­ного мовлення), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахунку) та ін.;
• низький інтелект та труднощі в навчанні.

​

БІЛЬША СХИЛЬНІСТЬ ДО НАСИЛЬСТВА ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У ДІТЕЙ, ЯКІ ВИ­ХОДЯТЬ З ТАКИХ СІМЕЙ:�

• Неповні сім’ї.
• Сім’ї, у яких у матері наявне негативне ставлення до життя.
• Владні та авторитарні сім’ї.
• Сім’ї, які відрізняються конфліктними сімейними відносинами.
• Сім’ї з генетичною схильністю до насильства.

ЩО СПРИЯЄ ШКІЛЬНОМУ НАСИЛЬСТВУ?�

• анонімність великих шкіл та відсутність широкого вибору освітніх установ;
• поганий мікроклімат в учнівському та учительському колективах;
• байдуже і відчужене ставлення вчителів.

​

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ� ПРО ШКІЛЬНИЙ БУЛІНГ

• шкільний булінг пере­живають від 4 до 50% дітей;
• у 15 % булінг мав системний харак­тер;
• майже кожен третій учень зазнав булінгу;
• за даними ВООЗ, Україна посідає 7-ме місце у світі за кількістю переслідувачів;
• 9-те місце-за кількістю жертв цькування серед 15-річних;
• 24 % укр.школярів вважають себе жертвами булінгу;
• 40 % жертв ні з ким не діляться проблемою, навіть з батьками.

​

МОБІНГ ( MOB-НАТОВП)

• це нападки й цькування, які виходять від групи щодо однієї жертви і зустрічаються практично в будь-якому віці, зокрема поміж дітей.

​

ШВЕДСЬКИЙ ПСИХОЛОГ ТА МЕДИК �ХАНЦ ЛЕМАЙН ОХАРАКТЕРИЗУВАВ ЦЕ ЯВИЩЕ ЯК «ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТЕРОР»

• Різновиди цькування- 45.
• Серед них: окрики, спілкування на підвищених тонах; висміювання; соціальна ізоляція; ігноруван­ня; поширення різноманітних чуток і пліток; наклеп; приниження; знецінення вчинків та досягнень; несправедливі звинувачення; кри­тика, що виражається як вербально, так і невербально; приховуван­ня необхідної інформації тощо.

КІБЕРБУЛІНГ

• умисне цькування щодо визначеної особи у кіберпросторі, тобто в інтернеті, в соцмережах, соцгрупах тощо.

Відомі всім групи смерті, такі, як «Синій кит», «Червона сова», «Момо», через булінг, шантаж та маніпуляції згубили вже не одне дитяче життя.

ТИПИ КІБЕРБУЛІНГУ

1. Суперечки (флеймінг) — обмін короткими емоційними репліка­ми між двома і більше людьми розгорається зазвичай у публіч­них місцях Мережі. Іноді перетворюється у затяжний конфлікт.

2. Обдурювання — отримання персональної інформації та публі­кація її в інтернеті або передача тим, кому вона не признача­лася.

3. Нападки, постійні виснажливі атаки — повторювані образливі повідомлення, спрямовані на жертву (наприклад, сотні СМС на мобільний телефон, постійні дзвінки), із перевантаженням пер­сональних каналів комунікації.

4.Відчуження (остракізм, ізоляція) — будь-якій людині при­таманне бажання бути залученою до групи. Виключення ж із групи сприймається як соціальна смерть. У віртуальному сере­довищі це може призвести до повного емоційного руйнування дитини.

5. Наклеп — поширення образливої інформації, текстові повідом­лення, фото, пісні, які часто мають сексуальний характер.

6. Кіберпереслідування — приховане вистежування жертви з ме­тою організації нападу, побиття, зґвалтування і т. д.

7. Самозванство — переслідувач позиціонує себе як жертву, вико­ристовуючи її пароль доступу в акаунт у соціальних мережах, у блозі, пошті, у системних миттєвих повідомленнях, або ство­рює свій акаунт з аналогічним нікнеймом та здійснює від імені жертви негативну комунікацію.

8. Гепіслепінг — назва походить від випадків у англійському ме­тро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Зараз такі ролики розміщуються в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.

​

ЩО ГОВОРИТИ ДІТЯМ� ПРО КІБЕРБУЛІНГ?�

• Зразу ж не відповідати на повідомлення незнайомцю.
• Бути доброзичливим, жодному разі не писати грубих слів.
• Не варто спілкуватися з агресором і тим більше намагатися відповісти йому так само.
• Завжди є можливість заблокувати кривдника, написати скаргу модераторові або адміністрації сайту, вимагати видалення сторінки.
• Не можна використовувати Мережу для

ху­ліганства, поширення пліток або погроз.

• Бути обережним з новими знайомствами.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ �ПЕРЕДБАЧЕНА ЗА БУЛІНГ

Залежно від частоти/складу/способу вчинення правопорушення:

• за вчинення булінгу вперше — штраф від 50 до 100 неоподатко­вуваних мінімумів або суспільні роботи від 20 до 40 годин;
• за повторення вчинення булінгу протягом року після накладен­ня адміністративного стягнення, вчинення з особливою жорсто­кістю — штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або суспільні роботи від 40 до 60 годин.

Залежно від суб’єкта:

• за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років-штраф від 50 до 100 неоподатковуваних міні­мумів накладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють;
• за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником/засновником закладу освіти — штраф від 50 до 100 неоподатковуваних міні­мумів.

​

ЗАКЛАДИ ОСВІТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ РОЗМІСТИТИ НА СВОЇХ ВЕБ-САЙТАХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДОШКАХ ТАКУ ІНФОРМАЦІЮ:��

​

• Куди можна звернутися, номери телефонів;
• правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;
• порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти від здобувачів освіти, їхніх батьків, законних пред­ставників, інших осіб;
• порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу.
• поради батькам з профілактики булінгу, до яких кроків можна вдатися, як говорити з дитиною про це;
• поради дітям, як себе поводити в ситуації булінгу, як самостійно протидіяти булінгу.

​

ЗАПИТАННЯ: ЯК МОЖНА ВИЗНАЧИТИ, ЩО ДИТИНА ЗАЗНАЄ ЦЬКУВАННЯ?

• синці та подряпини, які дитина не може пояснити;
• брехня у відповідь на запитання, звідки взялися ушкодження: дитина не може вигадати пояснення, каже, що не пам’ятає, як з’явилися синці;
• часто «губляться» речі, зламано техніку, зникли прикраси або одяг;
• дитина шукає привід не ходити до школи, прикидається хво­рою, у неї часто раптово починає боліти голова або живіт; зміна харчової поведінки. Особливо потрібно звернути увагу на випадки, коли дитина не їсть у школі;
• нічні кошмари, безсоння;
• зіпсована успішність, втрата інтересу до занять;
• сварки зі старими друзями або самотність, низька самооцінка, постійна пригніченість;
• втечі з дому, самоушкодження та інші види деструктивної по­ведінки.

​

ПРАКТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ІСТОРІЙ �«БУЛІНГ В ДИТЯЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ»�

• Мета: розібратися в понятті «булінг» та його видах.
• Час: 25 хв.
• Завдання групам

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу _______________________________­­

2. Хто вчиняє булінг_____________________________

3. Хто потерпає від булінгу___________________________________

4. Наслідки булінгу для дитини__________________________________

​

ЯКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ САМОСТІЙНОЇ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ МОЖНА ДАТИ ДІТЯМ?�

• Намагайтеся ігнорувати кривдника.
• Якщо ви не можете піти геть, спробуйте використати гумор. Цим ви можете відвернути кривдника від наміру дошкулити вам.
• Намагайтеся зберігати спокій. Адже вивести вас з рівноваги — саме те, чого хоче кривдник.
• Не вступайте в бійку. Зазвичай булери чекають на це як на при­від завдати вам шкоди.
• Поговоріть з людьми, яким довіряєте. Можливо, вони зможуть порадити вам, як поводити себе в ситуації булінгу.

​

ЩО ПОВИННІ ОБОВ'ЯЗКОВО ЗРОБИТИ ВЧИТЕЛІ ТА АДМІНІСТРАЦІЯ ШКОЛИ У ВИПАДКУ БУЛІНГУ?�

• Негайно реагувати на булінг (зупинити бійку, припинити зну­щання, пересадити учнів, запропонувати вибачитися, зателе­фонувати батькам або викликати їх до школи).
• Роз’яснити учням, що вони повинні захистити жертву або пові­домити керівництво, а не просто спостерігати.
• Розробити правила поведінки у школі та поза школою.
• Застосувати виховні заходи (вони повинні мати виховний, а не каральний характер та спрямовуватися на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість).
• Залучати психолога для бесіди з кривдником та жертвою.

​

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЗАЗНАЛА БУЛІНГУ?�

• Дайте зрозуміти, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати і захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її в тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, в цей момент вона вразлива.
• Будьте терплячими і делікатними. Спробуйте з’ясувати все, проте не допитуйтесь, не повторюйте одні і ті ж запитання по кілька разів.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час поряд з дорослими, не залишатися після уроків тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоби повідомити про агресивну поведінку щодо когось вчителю або друзям.
• Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/однокласника.
• Розпитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині. Запропонуйте свій варіант.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків.
• Спільно з дитиною шукайте способи реагування на булінг.
• Обговоріть, до кого дитина може звертатися по допомогу в школі: психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
• Поясніть дитині, що зміни відбуватимуться поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

НА ЩО СПРЯМУВАТИ РОБОТУ З БУЛЕРОМ?�

1. Навчання прийомам саморегуляції та вмінням володіти собою, відпрацювання навичок спілкування в можливих конфліктних ситуаціях.

2. Формування таких особистісних якостей, як толерантність, емпатія й довіра до людей (ефективним способом реалізації цього напряму є метод індукції несумісних реакцій, до яких належать гумор і сміх, а також орієнтація на стан інших людей).

3.Ослаблення дитячої агресії за допомогою:

• профілактичних бесід, спрямованих на усвідомлення дітьми необхідності мирного вирішення конфліктів, підкріплених по­силанням на закон і права інших людей;
• рольових ігор про соціально прийнятну поведінку в різних обста­винах;
• доручень, які допомагають привчити дітей до чуйного й уваж­ного ставлення один до одного та оточення;
• вправ на виконання дій за зразком, дотримання правил, обра­зотворчої і фізичної діяльності;
• тренінгу на самоконтроль (глибоко вдихнути, порахувати до 10, уявити собі наслідки свого вчинку);
• тренування волі (обіцянка не вступати в конфлікти і не обража­ти інших, стежити щодня за виконанням цієї обіцянки);
• самозвіту (підбиття підсумків минулого дня, аналіз поведінки, вчинків).

​

​

МАЙСТЕР-КЛАС «КЛУМБА»

• Матеріали: пластилін, зубочистки, пластикові стаканчики з землею або іншим наповненням.
• Час виконання: 15 хвилин.
• Завдання: кожен із пластиліну ліпить свою улюблену квітку, прикріпляє її до зубочистки і вставляє в свій горщик .
• Запитання до учасників.
• Висновок: Ми всі різні, але знаходимося в одному просторі. Можливо, у житті буває так, що ми оцінюємо людину лише з огляду на те, чи робить вона так, як ми; чи схожа її думка на нашу; чи схожа вона чимось на нас. Але ми не можемо бути схожими, а можемо бути рівними. Нехай ваші знання та навички, про толерантність, повагу, не втрачаються у буденному житті, у взаємовідносинах з оточенням.

МАЙСТЕР-КЛАС «РОСТОЧКИ»

• Роздатковий матеріал на кожного учня: насіння редиски, квасолі, цибулі, горщик з землею, одноразовий стакан з водою.
• Вступне слово вчителя. Завдання.
• Хід роботи: Діти садять насіння кожний у свій горщик з землею, ставлять на підвіконник, за потребою – поливають. Протягом 5 днів, діти піклуються про них та спостерігають зародження нового життя. На 5 день в горщиках з’являються росточки, вони всі зелені (можуть відрізнятися один від одного), але всі в однакових умовах прагнуть одного: теплих промінів сонця, чистої та свіжої води, добрих та піклуючих сердец поруч.
• Висновок.

ВПРАВА «КОРОБОЧКА З ПРОПОЗИЦІЯМИ»

Завдання: Необхідно дати можливість учням висловити свої пропозиції про те, як правильно поводитися з іншими учнями класу для уникнен­ня ситуації виникнення булінгу.

• Кожній дитині видають аркуш паперу, на якому вона пропонує своє правило.
• Усі правила складаються в спеціально підготовлену коробочку.
• Після того як своє побажання опустить останній учень, педагог дістає і прочитує кожну пропозицію. За необхідності про­позиції обговорюються.

​

ВПРАВА «КАЗКА»

Хід вправи:

• Педагог читає казку. Пропонує дітям закінчити речення.
• Казка: Цькування ображало хлопчика, чарівниця дала дітям підказ­ку... Цькування ще більше почало привертати увагу, діти почали йому говорити, що... Хлопці стали підтримувати вигнанця і дру­жити з ним, і в результаті цькування..., а на його місці з’явився хлопчик, який..., і сказав, що ..., і все...

​

ВПРАВА «БУЛЕР І ЖЕРТВА»�

Хід вправи:

• Діти об’єднуються в пари: булер і жертва.
• «Булерам» пропонують замислитися над тим, що можна відчути людині, коли вона цькує іншу людину.
• «Жертвам» пропонують випробувати те, що відчувають люди, яких постійно кривдять і які постійно в напруженні від того, яке знущання на них ще чекає.
• Пари обмінюються інформацією та міняються ролями. Після закінчення педагог (психолог) підбиває підсумки.

​

ВПРАВА «МАЛЮЄМО АГРЕСІЮ»

Мета: робота з агресивними емоціями, усвідомлення мотивів поведінки.

Слова педагога: «У кожної людини іноді буває поганий настрій. Він може проявлятися у ворожості, підвищеній агресивності, злості. Закрийте очі і постарайтеся відчути, подумки пережити цей стан. Намалюйте символічний образ агресії на аркуші паперу. Роботу можна нікому не показувати. Поступите з малюнком так, як вам хочеться. При бажанні виправте, домалюйте зображення або знищіть роботу будь-яким способом (зімніть, порвіть, спаліть і т. п.). Так ви отримуєте владу над своїми почуттями »

Можливі такі інструкції:�  1. Намалюй себе у хвилини гніву (злості, люті).�  2. Намалюй портрет дуже агресивного (злого) людини.�  3. Намалюй забіяки.�  4. Намалюй, які почуття ти відчуваєш, коли твоєму недругу боляче і прикро.�  5. Намалюй, які почуття ти відчуваєш, коли ти сам заподіяв недругу біль.�  6. Уяви, що незнайомі тобі люди б'ються один з одним. Намалюй, що ти робиш і де знаходишся в цій ситуації.�  * Результати цієї роботи графічно відображають ступінь агресивності, яка залишається на папері.

ВПРАВА «З КЛАСУ ВИБУВАЄ...»�

Хід вправи:

• Педагог пропонує дітям описати, що вони відчуватимуть, якщо з класу піде один з учнів (переїде, перейде до іншої школи тощо).
• Педагог по черзі називає імена присутніх і просить інших прокоменту­вати його відхід.
• Після закінчення педагог підбиває підсумки.

​

РОЗРОБЛЕННЯ ПРАВИЛ КЛАСУ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ МОБІНГУ�

Хід роботи:

• Спільно з учнями формуються такі правила (наприклад: у нашо­му класі цькування не допускається; кожен має сприяти запобіган­ню цькування; якщо хтось помітить цькування, негайно повідомить класного керівника, адміністрацію школи та ін.).

​

АКЦІЯ «ОТРИМАЙ НАЛІПКУ»�ШКОЛА-МОЄ БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

• Певний клас або група учнів роздають невеличкі наліпки, на яких написано гасла: «Я проти булінгу», «Викресли булінг», «Булінг OFF», «Стоп булінг» тощо.
• Діти можуть наклеїти їх собі на щоденник, зошит, телефон тощо, щоб кожного дня ці наліпки нагадували їм, що жорстокість, насильство, образи недопустимі.

​

ВПРАВА «УСВІДОМЛЕННЯ СЕБЕ» �

• Педагог (психолог) пропонує дітям виліпити з полімерної глини або пластиліну власну фігуру так, якою бачить себе дитина з боку.
• Після чого просить уявити, що їх «глиняна копія» потрапила в якусь складну життєву ситуацію (ситуацію цькування, насильства, приниження, ігнорування).
• Результат: таким чином учень зможе промовити і обговорити свої почуття, емоції, переживання в такому стані. Після чого можна разом розробити правила поводження в таких ситуаціях.
• Можна потім щось доліпити, переліпити .

ВПРАВА «МАЛЮНОК ПО КОЛУ»

Мета: сприяє розвитку спонтанності, дозволяє прояснити особистісні якості, цінності; виявляє міжособистісні та групові взаємини; сприяє формуванню групової згуртованості та толерантного ставлення один до одного.

• Матеріали: аркуші паперу формату А4; олівці, фломастери.
• Кожен учень отримує по одному аркушу паперу (А4); на аркуші кожен малює невигадливу картинку або просто кольорові плями і передає естафету наступному учаснику, який продовжує малюнок. Зауважити, що негативного, образливого малювати не можна. У підсумку кожен малюнок повертається до першого автора.
• Після виконання вправи обговорюється початковий задум. Учасники розповідають про свої почуття. Колективні малюнки можна прикріпити до стіни: створюється своєрідна виставка, яка якийсь час нагадуватиме групі про колективну роботу в «чужому просторі».
• Ця вправа може виявити сильні суперечності в групі, викликати агресивні почуття, образу. Тому педагог має попередити учасників про дбайливе, толерантне ставлення до робіт один одного.

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ.�МОЖНА РЕКОМЕНДУВАТИ ФІЛЬМ «ОПУДАЛО»� (РЕЖ. Р. БИКОВ).�

Обговорення:

- Які загальні враження від фільму?

- Що страшного, правдивого, брехливого можна в ньому поба­чити?

- Які герої найбільше вразили?

- Що позитивного, а що негативного в цих героях?

- Як вчиняли інші діти?

• Чи була їхня поведінка позитивною/негативною?
• Який можна зробити висновок?

​

БАЖАЮ ДУШЕВНОГО КОМФОРТУ, УСПІХІВ, ВДЯЧНИХ УЧНІВ І БАТЬКІВ!