ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848–1849 РР. В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Мета
Початок революції
Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства, способі виробництва, науці.
15 березня австрійський цісар Фердінанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, виборів, скликання парламенту (рейхстагу).
1848 р
«Весна народів» - революційні події в Європі 1848-1849 рр., започатковані Лютневою революцією 1848 р. у Франції. Невід’ємним складником революції стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної та Центральної Європи, боротьба цих народів за національну свободу.
Причини революції
незадоволення більшості населення країни своїм економічним становищем
абсолютизм
станові привілеї дворян
національне пригнічення народів імперії.
Скасування кріпацтва
Умови скасування панщини у 1848 р. на західноукраїнських землях
Сервітут - звичаєве чи законом встановлене право користуватися (частково або спільно) чужим майном.
Позиція поляків
почали вимагати надання широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Щоб залучити на свій бік селянство, вони висунули вимогу скасування панщини. Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща».
13 квітня у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати окружні польські ради й загони національної гвардії.
Створення Головної Руської Ради
Головна руська рада — орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в Східній Галичині.
Першим головою Ради
було обрано єпископа
Григорія Яхимовича
Вимоги ГРР
• запровадження української мови в школах та діловодстві краю;
• забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади;
• можливість призначати на посади в адміністрації краю лише тих чиновників, які володіють українською мовою.
Едвард Злотницький. Перше засідання Головної руської ради у Львові. Травень 1848 р.
Діяльність Головної руської ради
Друкованим органом Головної руської ради стала «Зоря Галицька» - перша в Галичині та Україні газета українською мовою, перший номер якої побачив світ 15 травня 1848р. У відозві до українського народу, опублікованій у першому номері газети, Рада заявила: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...» То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські й галицькі українці - одна нація.
Діяльність ГРР
Собор руських вчених
У жовтні 1848 р. у Львові відбувся перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури, який прийняв рішення утвердити єдину граматику української мови та вимагати від влади впровадження рідної мови у школах.
За його сприяння було утворене товариство «Галицько-руська матиця», що друкувало навчальну, художню і наукову літературу.
австрійський уряд погодився запровадити навчання українською мовою у народних школах, викладання української мови як обов’язкового предмета в гімназіях. Водночас у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови та літератури. Її очолив Яків Головацький.
Печатка Галицько-руської матиці
23 травня 1848 р
Збори польських шляхтичів руського походження
Руський собор-політична організація, створена на противагу Головній руській раді
Члени Собору заперечували право українців на самостійний національний розвиток, підтримуючи відновлення незалежності Польщі з наступним включенням українських земель до її складу. Собор видавав газету «Дневник руський» за редакцією І. Вагилевича, латинським шрифтом, яка мала стати противагою «Зорі Галицькій».
УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НА СЛОВ'ЯНСЬКОМУ З'ЇЗДІ В ПРАЗІ.
7 червня 1848р
Слов'янський з'їзд у Празі в червні 1848 р.
польсько-українська угода
«Вимоги українців у Галичині»
• рівні права на використання польської та української мов в усіх школах та установах Галичини, утворення окремих гімназій для українців і поляків, викладання обома мовами у вищих навчальних закладах;
• зрівняння в правах представників різних національностей і віросповідань;
• утворення спільної національної гвардії, спільного керівного органу влади й спільного сейму в краї;
• гарантування національної й політичної рівноправності загальноімперською конституцією;
• передання питання поділу Галичини на польську та українську частини на розв’язання загальноімперському рейхстагу.
ПЕРШИЙ ДОСВІД ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНЦІВ
Прийнято
рішення, що край необхідно поділити на два створені за етнічним принципом самоуправні округи. Проте здійснено це не було.
У липні 1848 р. у Відні відкрилося засідання вперше обраного загальноімперського парламенту (рейхстагу
Метою австрійського парламенту було ухвалення конституції, тож українські та польські депутати прагнули узаконити свої національні вимоги. Дискусії в австрійському парламенті стосувалися проблеми адміністративного поділу Галичини на східну (українську) і західну (польську) частини, умов ліквідації панщини та мовних вимог галицьких українців.
СХІДНА ГАЛИЧИНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ РЕВОЛЮЦІЇ.
��Я Русин, був, є і буду,�Народився я Русином,�Чесний рід свій не забуду,�Залишуся його сином.�
У роки революції в Закарпатті набула поширення ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та Північною Буковиною в окрему автономну адміністративну одиницю імперії(О. Духнович у статті «Становище русинів в Угорщині»,
Адольф Добрянський )
Олександр Духнович
Адольф Добрянський
Підсумки уроку
Домашнє завдання