�Тема програми. Передумови Другої світової війни.�

Тема уроку. Політика “умиротворення” агресора.

Задачі уроку :

Знати:

– зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

– причини та наслідки провалу англо-франко-радянських переговорів у Москві;

– сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

– визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

– визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни

​

​

Уміти:�

• – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;
• – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;
• – порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;
• – оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни

​

1. Політика «умиротворення» А. Гітлера

Схема «Підготовки Німеччини до війни»

Робота з карикатурами

1. Що поєднує ці карикатури?

2. Укажіть час, коли відбувалися ці події.

3. Хто став провідником «політики умиротворення» у світі?

����

Робота з термінами та поняттями

Аншлюс (нім.Anschluss—об’єднання)—політика «ненасильницького» приєднання земель, заселених німцями чи переважно німцями, яку проводила Німеччина після Версальського договору, особливо коли до влади прийшли нацисти. Цим терміном також позначають рух у міжвоєнній Австрії за приєднання до Німеччини, а також включення Австрії до складу Німеччини в 1938 р.

Мюнхенський пакт 29–30 вересня 1938 р.

• Судетська область передавалася Німеччині, на її територію вводилися німецькі війська.
• У районах Чехословаччини, де проживало німецькомовне населення, передбачалося провести референдум щодо приєднання до Німеччини.
• Райони Чехословаччини, де німецькомовні громадяни становили більшість, передавалися Німеччині без референдуму.
• Між Німеччиною та Чехословаччиною мав відбутися обмін населенням, яке бажало залишити Судетську область або ж переселитися до неї.

Підписання Антикомінтернівського пакту (листопад 1936)

Робота з термінами та поняттями

Антикомінтернівський пакт — договір між Німеччиною та Японією, укладений у листопаді 1936 р. в Берліні з метою протидії Комінтерну. У 1937 р. до нього приєдналася Італія, а згодом Угорщина, Маньчжоу-го (Маньчжурія), Іспанія, Болгарія, Данія, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Хорватія, окупована японцями частина Китаю. Будь-яких військових зобов’язань Антикомінтернівський пакт не передбачав.

2. Насильницьке приєднання Австрії до Німеччини

Робота з термінами та поняттями

Активізація прихильників аншлюзу

• За Версальським договором Австрія не могла об’єднуватися з Німеччиною. Німецька пропаганда, використовуючи гасло «німці й австрійці — єдиний розділений народ», закликала австрійців приєднатися до Німеччини.
• Після приходу до влади в Німеччині А. Гітлера активізувалася австрійська нацистська партія.
• 1934 р. придушений збройний виступ лівих партій, незадоволених консервативним урядом.

Дії заколотників

• 1934 р. провал спланованого А. Гітлером нацистського заколоту.
• Бойовики з австрійського батальйону СС захопили центральну радіостанцію й передали в ефір дезінформацію про повалення уряду Е. Дольфуса.
• Канцлера вбито, поліції вдалося роззброїти й заарештувати більшість заколотників.
• 1936 р. Німеччина нав’язала Австрії нерівноправний договір,
• У Берліні розробили план захоплення Австрії — «план Отто».
• В Австрії місцеві нацисти розгорнули агітацію за об’єднання з Німеччиною та провели маніфестації.

Здійснення аншлюзу

• Лютий 1938 р. А. Гітлер вимагає два міністерські портфелі австрійським нацистам, інакше країна буде окупована німецькими військами.
• 13 березня 1938 р. німецькі війська, знехтувавши австрійський суверенітет, уторглися в країну й здійснили аншлюс.
• Велика Британія та Франція не відреагували на ліквідацію Австрійської республіки

3. Загарбання

А. Гітлером Чехословаччини

«Судетська проблема».

• 1934 р. Чехословаччина уклала договір про взаємодопомогу з Францією, а в травні наступного року — з Радянським Союзом.
• Нацистська преса розпочала інформаційну кампанію проти Чехословаччини, привід «судетська проблема».
• У Чехословаччині, переважно в Судетській області, проживало понад 3 млн етнічних німців, які мали всі конституційні права та свободи.
• У Німеччині нагніталася атмосфера щодо «безправності» німецькомовних громадян.
• У Судетській області діяла керована з Берліна Судето-німецька партія.

«Підтримка» Великої Британії та Франції

• Велика Британія та Франція наполягали на задоволенні вимог судетських німців.
• Скориставшись «судетською проблемою», А. Гітлер висунув президенту ЧСР Е. Бенешу, а також Великій Британії та Франції як гарантам безпеки країни ультиматум: передати Судетську область Німеччині.
• Чехословаччина мала боєздатну армію й була готова воювати, але Велика Британія і Франція змусили її погодитися на німецькі умови, щоб «зберегти мир».

4. Мюнхенський пакт

�Мюнхенський пакт.�

• 29–30 вересня 1938 р. підписано Мюнхенський пакт.

​

​

​

• Чехословаччина втратила третину своєї території, 5 млн населення, майже половину виробничих потужностей, значну частину армії.
• До Німеччини відійшли Судети, до Польщі — територія площею 1000 км 2 з населенням 230 тис. осіб, до Угорщини — територія площею 12 тис. км 2 з населенням майже 1 млн осіб.

​

Основні положення Мюнхенського пакту

Хід подій

• 7 жовтня 1938 р. від Чехії відокремилася Словаччина
• 11 жовтня автономія Закарпатської Русі.
• Е. Бенеш склав повноваження президента, замість нього Е. Гаха.
• А. Гітлер зажадав від Е. Гаха. підписати «прохання» про встановлення німецького протекторату
• Німецькі війська вступили до Моравії та Богемії
• 15 березня 1939 р. в м. Прагу.
• Словаччина проголосила державну незалежність.
• Чехословаччина припинила своє існування як незалежна держава.
• Вторгнення А. Гітлера в Чехословаччину поклало край політиці «умиротворення» агресора.
• 17 березня 1939 р. Н. Чемберлен виступив з промовою, про припинення потурання А. Гітлеру.

Результати і наслідки політики умиротворення

5. Анексія Клайпеди. «Польське питання»

Анексія Клайпеди

• А. Гітлер пред’явив Литві ультиматум з вимогою «повернути» Німеччині м. Клайпеду передане їй у 1919 р.
• Британський уряд «поспівчував», але не допоміг
• Напр. березня 1939 р. міністра закордонних справ Литви змусили підписати Договір між Литовською Республікою й Німецькою імперією про передання Клайпедського краю.
• Велика Британія та Франція в черговий раз не завадили німецькій експансії.

�«Польське питання»�

• Березень 1939 р. Німеччина взялася за вирішення «польського питання».
• На поч. квітня А. Гітлер підписав інструкцію про підготовку до нападу на Польщу.
• Німецька преса розпалювала антипольські настрої, звинувачуючи її в утисках німецької меншини .
• Вимога повернути м. Гданськ
• 31 березня 1939 р. Британія надала односторонні гарантії безпеки потенційним жертвам агресії: Польщі, Румунії, Греції,Туреччині.
• До британських гарантій приєдналася Франція.

6. Англо-франко-радянські переговори

Плани Й. Сталіна

• Й. Сталін переконаний, що у світі йде боротьба між соціалізмом і капіталізмом.
• Не розрізняв демократичні країни, фашистську Італію та нацистську Німеччину.
• СРСР був фортецею, оточеною «імперіалістичними хижаками».
• СРСР мав нарощувати військову міць і прагнув використати нагоду, аби зіштовхнути західні країни між собою.
• Й. Сталін не довіряв Британії та Франції, тому після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів розраховував скористатися «міжімперіалістичними суперечностями».
• СРСР мав загарбницькі плани. Й. Сталін мав територіальні претензії до Польщі, Румунії, Фінляндії, Угорщини, Латвії, а Литви й Естонії

​

Позиція СРСР

• Улітку 1939р. СРСР опинився у вигідній ситуації
• Велика Британія та Франція в разі німецького вторгнення в Польщу чи Румунію могли бути втягнутими у війну проти Німеччини.
• Британські гарантії безпеки створили сприятливі передумови для формування системи колективної безпеки.
• Радянський уряд вимагав надати йому право вводити війська на територію цих країн у разі загрози «непрямої агресії» у мирний час.
• Й. Сталін вирішив стати на сторону того, хто запропонує вигідніші умови.

​

​

​

Проблеми на переговорах

• Травень - початок серпня 1939 р. переговори між СРСР, Великою Британією, Францією: виявилися безрезультатними.
• Проблеми на переговорах:
• недостатній, на думку Сталіна, рівень представництва англо-французької делегації, яка не мала письмових повноважень на підписання договору;
• проблема пропуску радянських військ через територію Польщі й Румунії в разі німецької агресії в Європі.

6. «Пакт Молотова–Ріббентропа»

Початок переговорів з Німеччиною

• 23 серпня Й. Сталін перервав переговори на стадії, коли умови військової конвенції були фактично узгоджені.
• У Кремлі вже проводили сепаратні переговори з міністром закордонних справ Німеччини Й. Ріббентропом
• Сер. серпня 1939 р. Й. Сталін запропонував А. Гітлеру укласти пакт про ненапад й таємний протокол до нього про розмежування сфер впливу в Європі між Німеччиною та Радянським Союзом.

«Пакт Молотова–Ріббентропа»

• 19 серпня підписано радянсько-німецьку торговельну угоду
• 23 серпня В. Молотов та Й. Ріббентроп підписали договір з таємним протоколом «пакт Молотова–Ріббентропа» на 10 років з автоматичним продовженням його дії на наступні 5 років за взаємним бажанням сторін.
• Це був стратегічний тріумф А. Гітлера: Німеччина могла безкарно напасти на Польщу й перетворити її на стартовий майданчик для подальшого завоювання Радянського Союзу.

�1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Розпочалася Друга світова війна.�

Причини підписання пакту про ненапад

Німецький плакат, який мав довести беззахісність Німеччини

Домашнє завдання

• Опрацювати параграф 19 с. 184
• Підготуватись до практичної
• Переглянути відео «Анексія Австрії»
• https://www.youtube.com/watch?v=

​