Українське бароко
Європейській стиль бароко впроваджувався в Україні досить своєрідно
В архітектурі України стиль бароко поширюється з другої половини ХVІІ ст. і досягає свого розквіту у ХVІІІ ст.,
набувши яскраво виражених національних рис
За стильовими особливостями українське зодчество того періоду можна поділити на дві
архітектурні школи:
(Львівщина, Рівненщина. Тернопільщина, Івано-Франківщина);
(Київщина, Чернігівщина, Полтавщина та Слобожанщина)
На західноукраїнських землях, де був відчутним вплив католицької Польщі, він майже не відрізнявся від латинського першоджерела. Водночас у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався
козацьке бароко
| | |
| | |
Визначте які архітектурні пам'ятки належать до східної, а які до західної школи ?
Впровадження європейського стилю бароко на українських землях мало свої особливості
Особливості
Українського бароко
Не відрізнявся від європейського
Західноукраїнські землі Центральні
та Східні регіони
Набув національних, самобутніх рис і називався Козацьке бароко
Західна школа
була зорієнтована на застосування художніх прийомів західноєвропейського мистецтва.
Для західноукраїнської архітектури того часу характерними елементами є стіни, багато прикрашені різьбленими карнизами, пілястрами, вишуканою ліпниною та скульптурними фігурами.
Головний вхід зазвичай прикрашався фронтоном і колонами по боках
Першою спорудою в стилі бароко на території Правобережної України є Львівський єзуїтський костел
Петра і Павла
(арх. Дж. Бріано),
зведений за зразком
Римської церкви
Іль Джезу
Серед кращих зразків західного українського бароко
варто насамперед згадати
Домініканський костел
у Львові
арх. Я. де Вітт, К. Фесинджер
У кам'яних спорудах Правобережжя переважало
«загальноєвропейське» бароко. Однак і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності, як, наприклад,
собор Святого Юра у Львові, Успенський собор
Почаївської Лаври
Собор Святого Юра
у Львові
До барокових пам'яток західноукраїнської архітектурної школи належить
Успенський собор Почаївської лаври.
Але собор дещо відрізняється від попередніх зразків. Головний фасад храму виконаний у традиціях католицького зодчества, а загальна композиція дуже
подібна до архітектурних пам'яток
козацького бароко
Т. Г. Шевченко.
Інтер’єр собору Почаївської Лаври 1846 р.
Успенський собор Почаївської Лаври, архітектор Г.Гофман. Будувався з 1771 по 1791 рр.
На теренах України в західноєвропейських традиціях споруджено Андріївську церкву і Маріїнський палац у Києві
Андріївська церква
Андріївська церква
збудована в
1747–1762 р архітектором Франческо Растреллі на Андріївській горі в пам’ять відвідин Києва імператрицею Єлизавето.
Маріїнський палац
Палац зведений в 1750–1755р. за зразком палацу, який проектував Б/Растреллі для O. Розумовського, фаворита Єлизавети, під час відвідування Києва 1744р. Єлизавета сама обрала для нього місце.
У козацьку добу на Україні почали виникати особливі, оригінальні типи забудов, самобутні архітектурні форми, деталі і прикраси національного стилю з надзвичайною декоративною пишністю, вигадливістю, мальовничістю.
Найвищого мистецького вислову досягнули п’ятибанні церкви, що за своєю красою не мають собі рівних в Європі.
Церква святої Катерини в Чернігові
Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів, за заповітом їхнього батька Юхима Лизогуба 1715 р.
Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління гетьмана
Івана Мазепи, десяток храмів споруджено його коштом
Крім того, він перебудовував старі храми княжої доби та робив церквам коштовні подарунки .
І.С. Мазепа (1639–1709р.)
Гетьман Лівобережної України (1687 – 1709 рр.)
Успенський собор
Троїцька надбрамна церква
Споруди, відбудовані коштом мецената І. С. Мазепи.
Українське бароко — не просто відлуння європейського мистецтва, запозичення та пристосування його художніх принципів до культури нашого народу. Це — створення унікального за своєю виразністю та національним колоритом художнього стилю, який затвердив самобутність української культури і визначив її подальший розвиток. Особливістю барокового мистецтва в Україні є поєднання європейського стилю з народними мистецькими традиціями.
Українське або Козацьке бароко – назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у ХVІІ – ХVІІІст.
Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Українське бароко в архітектурі
Характерні риси
Українського бароко
Ускладнення об’ємно-просторових композицій
Неординарне художньо-декоративне рішення
Тонке моделювання
прикрашуваної поверхні
Пластичні переходи одного елементу декору в інший
Видатними пам'ятками козацького бароко є
Троїцька церква Густинського монастиря. с.Густиня Чернігівська обл.
Спасо-Преображенський
собор в Ізюмі
Георгіївська церква Видубицького
монастиря в Києві
Церква Св. Катерини в Чернігові
Хрестовоздвиженський собор у Полтаві
Покровський собор
у Харкові
Спасо-Преображенська церква
у Великих Сорочинцях
Покровський собор
у м.Харків
С.Ковнір
Дзвіниця Лаври
Й.Г.Шедель
Дзвіниця Софіївського собору
Порівняємо споруди Козацького та італійського бароко
Церква на площі Навона
м. Рим Італія
Троїцька церква Густинського жіночого монастиря
- Розпізнайте споруди.
- В чому їх схожість та відмінність?
Муровані храми відтворювали в цеглі традиції народного дерев'яного будівництва. Вони позбавлені надмірної декоративності західноєвропейського бароко,
у всьому панує міра і смак
Цивільні споруди доби бароко
За доби Гетьманщини активно будували також цивільні споруди в стилі бароко: магістрати, колегіуми, житлові будинки.
В цей час в Києві творили відомі зодчі: Іван Григорович – Барський, Йоган Готфрид Шедель, Степан Ковнір.
Іван Григорович-Барський
Павільйон – фонтан “Самсон”
Корпус Києво – Могилянського колегіуму
Риси бароко яскраво виявилися у пластичному мистецтві, яке набуло найбільшого розвитку на західноукраїнських землях.
Скульптурам і рельєфам притаманні декоративно-театральні композиції, а також ефекти освітлення
До найвидатніших митців барокової доби належить Іоан Георгій
Пінзель,
автор скульптур
львівського собору
Св. Юра,
ратуші в Бучачі
Для творів І. Г. Пінзеля характерна велика емоційність та динаміка, надання створеним формам життєвих рис.
Пінзель
Пінзель
Пінзель
Національна самобутність стилю яскраво виявилася в українському живописі
Стиль бароко в українському малярстві виявився у суто українському відтворенні образів.
Українські маляри продовжили традиції візантійського, давньоруського, давньоукраїнського живопису .
Розвиваються форми монументального настінного розпису, станкового іконопису, портрета.
І.Руткович.
Архангел Гавріїл
На Львівщині у Жовкві вирізнялася постать
Івана Рутковича.
На Волині тоді ж працював Йов Кондзелевич
Мистецтво іконопису
стверджується як суто національне явище,
не схоже на аналогічне мистецтво інших країн
Деякі ікони наближені до світських картин, як, наприклад, популярні
Покрови.
У нижній частині таких ікон малювали реалістичні зображення гетьманів, представників козацької старшини, кошових отаманів
Покрова Пресвятої Богородиці із зображенням
Богдана Хмельницького
Ікона XVII ст
Ікона поч. ХІХ ст Богородчанського району
Івано-Франківщина
Покрова Пресвятої Богородиці
XVII ст.
Ікона Покрови
Божої Матері
на Запорозькій Січі.
Покрова Пресвятої Богородиці
Кін XIX—поч XX ст
Дерево, олія
Покрова.
Олександр Охапкін
Роботи Йова Кондзелевича
Богородиця - Дороговказниця
Ікона Архангела Михаїла
Юрій - Змієборець
В українському малярстві розвиваються і світські жанри.� Широкого поширення набув світський портрет, який був тісно пов’язаний з іконописом, його лаконічними художніми засобами, він отримав назву Парсуна.
Портрет подружжя Сулими
Такий історичний портрет
підкреслював суспільну значущість зображуваних осіб і став популярним у заможних родинах.
У музичному мистецтві
доби бароко на зміну одноголосному знаменному розспіву приходить партесний спів,
а згодом виникає
партесний концерт
Найвідоміший автор
партесних концертів
Микола Дилецький
(бл. 1630 – 1690 рр.)
створив
«Мусікійську граматику» (1675) – першу вітчизняну працю про особливості партесного співу
У побуті українців поступово поширюється інструментальне музикування, у маєтках магнатів організовують хорові капели, оркестри.
Провідним осередком культури була Києво – Могилянська академія та колегіуми де існували хори, оркестри, театри.
Становлення й розвиток українського шкільного театру припадає на ХVІІ – ХVІІІ ст. Обґрунтував принципи шкільної драми Феофан Прокопович – реформатор
барокового театру
Часто самі учні брали участь у створенні п’єс, а під час канікул вони влаштовували вистави просто неба.
Феофан Прокопович – реформатор барокового театру в Україні, автор підручника “Піїтика”
Народний ляльковий театр Вертеп – дійство, тісно пов’язане з різдвяною шкільною драмою.
Характерною постаттю
не тільки музичної,
а й усієї культури України
тієї епохи став
козак-бандурист,
який втілював патріотичні ідеали волелюбного й героїчного козацтва
«Козак Мамай»
«Козак – бандурист»
Надзвичайну популярність
мали в Україні
народні картини
“ Козак Мамай “
Козак Мамай -образ українського лицаря