МАКС КІДРУК

“ МЕКСИКАНСЬКІ

ХРОНІКИ”

Змалювання мандрівки до екзотичної країни як втілення мрії оповідача

Урок 62

О Л Е С Я К А Л И Н И Ч

1

Макс Кідрук. “Мексиканські хроніки”

​

Український письменник, мандрівник, інженер за освітою.

Твір є подорожніми нотатками про поїздку автора до Мексики.

У книзі поєднано елементи

репортажу, пригод, гумору й філософських роздумів.

“Усі події та люди не є вигаданими.

Я навіть не змінював імен”

“...мрії матеріальні, мрії створені для реальності, без цього природа не дозволила б мріяти”.

Чи є у вас мрія? Ви прихильник / прихильниця того, щоб мрії озвучувати чи тримати в секреті? Відповідь

поясніть.

“У мене була Мрія. Нічого в тому особливого. Грандіозні чи скромні, серйозні чи безглузді, здійсненні або ж утопічні мрії мають усі”.

“Але у мене була Мрія, і звали її Мексика, і народилася вона одного чудового дня, коли мені до рук потрапила книга Генрі Райдера Хаггарда

«Дочка Монтесуми»”.

Мандрівка як пригода і випробування

Оповідач стикається з екзотикою мексиканської культури: архітектура, природа, звичаї, кухня.

У пригодах відчувається і романтика дороги, і труднощі: непорозуміння, ризики, втома. Мандрівка показана як живий досвід, сповнений емоцій та непередбачуваних ситуацій.

Подорож - символ руху, змін і свободи.

“За півроку я отримав той ґрант і на цілий рік подався у столицю Швеції, в один з найпрестижніших вузів Європи — Kungliga Tekniska Högskolan, KTH3".

Мексика — екзотична країна очима українця Контраст між українською дійсністю та яскравим

світом Мексики.

Барвисті описи природи, археологічних пам’яток, традицій і людей.

Кідрук показує країну не як турист, а як уважний спостерігач.

Екзотика Мексики — це дзеркало, у якому відбивається внутрішній світ оповідача.

“Якось Мігель показав мені фотографії Паленке (Palenque), археологічної зони на півдні Юкатану, загубленої в джунглях чортзна-де біля кордону з Гватемалою”.

Estados Unidos Mexicanos — Мексиканські Сполучені Штати, Мексика

МЕХІКО

“Практично все у Мексиці — не таке, як у нас, і навіть не таке, як у Західній Європі. Не те щоб краще чи гірше, просто інакше. Зовсім інші, незнані дерева та рослини, інші машини на вулицях (особливо яскраві вантажівки та автобуси з довгими носами-капотами

— таких ніколи не бачив), по-іншому сплановані будови, незвичайні дорожні знаки та роз мітка.

Навіть небо над головою, вічно засотане олов’яною плівкою смогу, і те здавалось чужим і незнайомим”.

“Після поранньої тризни ми з Томом збили нову компанію та чкур нули на південь столиці, до місцини під назвою Ксочімілько (Xochimilco), де ще вціліли рештки ацтецьких іригаційних каналів, які за часів Кортеса рясною сіткою застилали всю долину Мехіко… “

Тихий океан. Безкрайній, абсолютний, необмежений.

Найперше і найяскравіше враження, що наперло на мене, щойно я в’їхав на тій таратайці в Акапулько, можна описати одним простим словом: пальми.

“Ґелаґетса — це щорічний фестиваль народних мексиканських танців, який проводиться наприкінці липня в Оахаці і на який збираються танцювальні колективи замалим не з усіх штатів південної Мексики”.

Джунглі. Екотур

Мандрівка — це не лише подолання відстані, а й шлях до себе.

Мрія, що здавалась недосяжною, стає реальністю завдяки наполегливості.

Автор закликає: не бійтеся мріяти і вирушати за покликом серця.

«Мексиканські хроніки» — це книга про здійснення мрії, віру в себе і красу світу.

«Коли ти забув свою мрію?»

ЕСЕ

“Воля — це те, що примушує тебе перемагати, коли розум твердить, що ти повержений” (Карлос Кастанеда).