ТЕМА УРОКУ:�Русь-Україна за перших князів

1. Політичний портрет князя Олега
2. Політичний портрет князя Ігоря
3. Політичний портрет княгині Ольги
4. Політичний портрет князя Святослава

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

​

- скласти уявлення про події, персоналії, явища, котрі стосуються змісту теми уроку;

- сприяти розвитку аналітичного мисленню вирішуючи поставлені завдання в рамках поточного уроку.

​

ВИКОНАЙМО ПРАКТИЧНО!

1. Підпишіть назви східнослов’янських племен – предків українців.
2. Накресліть шлях «Із Варяг у Греки», підпишіть річки й море, якими він пролягав
3. Позначте міста Київ та Константинополь

ДАТИ ПОДІЙ

• 907, 911, 941, 944 рр. - походи руських князів на Константинополь;
• 882 р. - об’єднання північних та південних руських земель Олегом – створення Київської Русі;

ТЕРМІНИ

• «князь» - вождь племені, з появою держави — її правитель;
• «полюддя» - форма збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення;
• «язичництво» - релігійні вірування у багатьох богів, обожнювання сил природи, тварині рослин, людиноподібних істот (русалок, берегинь та ін.);
• «християнство» - світова релігія, в основі якої — визнання Ісуса Христа посланником Бога, Сином Божим, віра в Трійцю (єдиного Бога у трьох особах) та снування потойбічного світу.

ПРАВЛІННЯ ОЛЕГА ВІЩОГО (882-912 РР.)

ОЛЕГ ВІЩИЙ – ПЕРШИЙ ПРАВИТЕЛЬ ДЕРЖАВИ - КИЇВСЬКА РУСЬ. ПРАВИВ ЯК РЕГЕНТ ВІД ІМЕНІ ІГОРЯ РЮРИКОВИЧА – СИНА РЮРИКА

Захопивши Смоленьск, Любеч і Київ, приєднавши Новгород – утворив Київську Русь зі столицею у м. Києві, на колишній «Руській землі» на чолі з князем Аскольда.

882 р. об’єднав Новгородське князівство (Словенський союз) і Руську Землю (Полянський союз), і цим самим створив державу: Київська Русь.

Розширив кордони держави приєднавши сіверян, радимичів, деревлян, а також неслов’янські племена меря, чудь і весь.

Олег здійснив найбільш вдалі походи проти Візантії в 907 р. та 911 р. Під час першого походу він на честь своєї перемоги прибив власний щит на ворота столиці Візантії м. Константинополь (інша назва міста «Царград»).

Внаслідок походу був отриманий вигідний торговий договір: руські купці торгували без мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.

Похід Олега на Царгород (907). Мініатюри з Радзивіллівського літопису

В «Повісті временних літ» описується смерть Олега від укусу змії, проте це питання все ще є дискусійним. Прізвисько «віщий» йому дали тому що він передбачив свою смерть від власного коня. За легендою, він прийшов подивитись на залишки коня, з якого саме вилізла змія і його вкусила на смерть.

ПРАВЛІННЯ ІГОРЯ (912-945 РР.) – СИН РЮРИКА

ІГОР Є ПЕРШИЙ З ДИНАСТІЇ РЮРИКОВИЧІВ НА ПРЕСТОЛІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Ігор продовжив справу свого регента - Олега. Син Рюрика також бачив важливим в об’єднанні слов’янських племен в державу Київська Русь та посилення центральної влади. Наприклад, коли деревляни хотіли вийти з-під контролю Київської Русі, Ігор зумів їх підкорити та накласти на них ще більшу данину (податок).

За час правління Ігоря 915 р. на кордонах Русі вперше з'являються тюркомовні племена печеніги, що загрожували південним кордонам Русі. З ними одразу було укладено мир. Однак Візантія не хотіла допустити посилення Київської Русі, а тому послала печенігів воювати з русами. Таким чином, 920 р. печеніги порушили мирний договір, що уклали з князем Ігорем п’ятьма роками раніше.

У 941 та 944 рр. Ігор здійснив два походи на Константинополь. Перший завершився поразкою, а в результаті другого був укладений мирний договір, за яким руські купці вже мали сплачувати мито Візантії.

Ігор дав зобов’язання не нападати на візантійські землі. Флот князя Ігоря було розбито вщент «грецьким вогнем».

Використання «грецького вогню». Мініатюра мадридського списку Хроніки Іоанна Скілиці

Через невдачу із Візантією, він збирав велику данину з племен, що входили в межі Київської Русі.

Таким чином, князь Ігор загинув від рук племен деревлян в 945 році, коли хотів зібрати з них вдвічі більшу данину. Повстання древлян під Іскоростенем спричинило смерть князя.

ПРАВЛІННЯ ОЛЬГИ СВЯТОЇ (945-964 РР.)

ОЛЬГА – ДРУЖИНА ПОКІЙНОГО КНЯЗЯ ІГОРЯ. СТАЛА РЕГЕНТОМ СИНА СВЯТОСЛАВА – МАЙБУТНЬОГО КНЯЗЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

У 946 р. здійснила візит в Константинополь, прийняла там християнство східного обряду (в майбутньому «православ’я», і обрала нове ім’я Олена. В православній церкві Княгиня Ольга в XII ст. визнана святою і шанується як рівноапостольна.

Намагається впровадити християнство на Русі: будує церкву Св. Миколи (на могилі Аскольда), але не вдалося, бо надто сильна опозиція від язичників.

Ольга мстилась деревлянам за смерть чоловіка Ігоря. Внаслідок застосування воєнної сили підпорядковує їх землі безпосередньо Києву. Ліквідовує місцеве княжіння у древлян.

Розпочала надважливу адміністративно-фінансову реформу, що сприяла початку розвитку Київської Русі в могутню державу Європи того часу: вона чітко встановила норми повинностей, що зменшувало ризик нових заворушень.

Ольга встановлює норми податків і повинностей («устави», «уроки», «оброки»). Також запровадила погости або «полюддя» (місця, куди підкорені племена мали звозити данину самостійно).

У зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії, аніж війні. Підвищила міжнародний авторитет Київської Русі.

Княгиня домовилася про дипломатичні відносини з Німецьким королівством, та країни навіть обмінялися своїми посольствами. Німецьке королівство мало на меті поширення християнства західного обряду (в майбутньому це «католизцизм») на руській землі, але успіхів у цьому не було.

Сплачувалися у той час переважно хутром, а грошовою одиницею була «куна» — шкіра куниці.

Було встановлено, що данина ділилася на три частини, з яких дві йшли на державні витрати, а третина на потреби княгині, її міста Вишгорода.

Традиційний шлях полюддя

ПРАВЛІННЯ ОЛЬГИ СВЯТОЇ (945-964 РР.)

Святослав залишався прибічником язичництва, руйнував християнські храми, побудовані за ініціативи матері. Святослав залишився думками і дією язичником і матір не розумів.

Вирішував справи військовим шляхом, аніж дипломатичним як його матір Ольга. Цікаво: він мав власне попередження противнику, якщо йшов на нього війною, надсилаючи послання «Іду на ви!».

Святослав силою приєднав племена в’ятичів (межиріччя Оки та Волги).

Розгромив Волзьку Булгарію 964 р. й Хозарський каганат 965 р., підпорядкував племена ясів і касогів (Північний Кавказ), приєднав землі Тмутаракань (невеличка територія біля Кримському півострова).

Розгром Хозарського каганату відкрив шлях кочовикам на Київську Русь (печенігам, а після - половцям), які завдавали великої шкоди Київській Русі.

969 р. довідавшись про облогу Києва печенігами, Святослав змушений повернутися на Русь.

968 р. починається перший балканський похід Святослава. У битві під Доростолом Болгарське царство зазнало поразки від Святослава. Руські війська оволоділи багатими придунайськими містами і захопили Східну Болгарію. Резиденцією Святослава стає місто Переяславець. Тут він допомагав Візантії у війні з Болгарією.

Розбивши печенігів, він проводить деякі заходи щодо зміцнення управління державою: посадив на Київському столі старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі – Олега, в Новгороді – Володимира. Цим було покладено початок державній реформі, внаслідок якої Русь поступово ставала володінням однієї князівської династії - Рюриковичів.

969 р. Святослав повертається на Дунай і починає другий Балканський похід. Київський князь почав швидко здобувати перемогу за перемогою над болгарами.

Візантія різко змінила свою політику, і сам імператор Іоанн I Цимісхій пішов із величезним військом вибивати свого недавнього союзника з Болгарії.

Візантія боячись потуги Святослава, уклала угоду із ханом печенігів – Хан Куря – про вбивство Святослава. Таким чином, 972 р. загони печенігів напали на Святослава та його воєнну дружину, де їх було вбито.

Легенди кажуть, що хан зробив кубок із черепа Святослава та завжди коштував з нього напої. Бо князь став великим полководцем не тільки для своєї держави, а й на світовій арені.

Більшість завойованих територій після смерті Святослава були втрачені.

Домашнє завдання

Повторити § 3 та опрацювати § 4 підручника (за автор. Гісем, 2020).

Виконати завдання в контурній карті на с. 1 («За правління Ольги та Святослава»).