Урок 45
РМ № 11. Усний твір-опис пам’ятки історії й культури за картиною в публіцистичному стилі
Репродукція картини художника
О. Волненка
«Софія Київська»
Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941 року в м. Харкові в сім’ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу середньої школи. У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 році поступив до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закінчив у 1959 році, а потім продовжив навчання в Київському державному художньому інституті на факультеті живопису.
У серпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Демократичній Республіці з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорнила, туші.
У 1965 році він закінчив інститут, захистивши на відмінно дипломну роботу на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася на виставці дипломних творів.
У середині 1965 року після закінчення худож-нього інституту був направлений на роботу до Київського державного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.
1968 році брав учать у виставці художників театру та кіно, де експонувалося п’ять ескізів до театральної постановки Г. Жуковського «Туман-ність Андромеди».
У травні 1969 року працював художником-постановником у Київському державному академічному театрі опери та балету. В 1969 році був в Угорщині у місті Сегеді, де за його ескізами було виконано сценічне оформлення балету «Бахчисарайський фонтан».
У 1972 році за ескізами Волненка О.А. були виконані нові костюми до опери Гулака -Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік працював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шев-ченка. У 1975 році був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього інституту, де працював до 1979 року.
Член Національної спілки художників з 1979 року.
Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.
Портал — архітектурно оформлений вхід до монументального будинку.
Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.
Баня — опуклий дах, що має форму півкулі; купол.
Вежа — вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін.
Пілястр — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.
Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.
Портал — архітектурно оформлений вхід до монументального будинку.
Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.
Баня — опуклий дах, що має форму півкулі; купол.
Вежа — вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін.
Пілястр — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.
За поданим початком скласти усний твір-опис Софії Київської за картиною Олександра Волненка в публіцистичному стилі, додержуючись відповідної термінології.
Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину Олександра Волненка «Софія Київська». Десь залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...