Дякуємо за увагу!
Тема уроку:
Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я.
1. Небесні світила і небесна сфера
Відносно земного спостерігача зорі розміщені на різних відстанях. Причому ці відстані настільки великі, що для людського ока вони здаються розміщеними на однаковій віддалі.
Зоряним небом називається сукупність небесних тіл, що розташовані в космічному просторі. Для розв`язку багатьох задач астрономії відстань до небесних тіл немає значення, а має значення лише їх розміщення на небі.
Розглядають допоміжну
небесну сферу - уявну сферу довільного радіусу, з центром у точці спостереження, на яку спроектовані небесні світила.
В якості центра системи може бути вибрана люба точка, наприклад положення спостерігача, його око, центр Землі, цент Сонця, центр галактики і т. д.
Прямовисна лінія
Основний напрямок, зв’язаний з спостерігачем дає вертикальна, або прямовисна лінія, проведена через центр, яка збігається з напрямом сили тяжіння в пункті спостереження.
Зеніт і надир
Прямовисна ліній перетинає небесну сферу в двох точках, які називаються зеніт і надир. Точка, що знаходиться над головою спостерігача називається зеніт. Точка діаметрально протилежна зеніту – надир
Математичний горизонт
Великий круг небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії і проходить через центр небесної сфери називається математичним горизонтом, а сама площина - площиною математичного горизонту.
Великим колом називається переріз сфери площиною, що проходить через її центр. Всі решта кола на сфері називаються малими колами, їх радіуси менші.
Вісь і полюси світу
Основний напрямок, який пов`язаний з небесною сферою є вісь світу – пряма паралельна до земної осі і проходить через центр небесної сфери. Перетин осі світу з небесною сферою дає дві точки, одна з яких розміщена біля Полярної зорі називається північним полюсом світу (P). Діаметрально протилежна точка – південним полюсом світу(P`).
Небесний екватор – велике коло, площина якого перпендикулярна до осі світу. Небесний екватор перетинається з математичним горизонтом у двох точках: точці сходу й точці заходу.
Небесний меридіан – велике коло, що проходить через зеніт, надир, північний та південний полюси світу.
Північ, південь, схід, захід. Полуднева лінія
Перетин небесного меридіану з математичним горизонтом дає дві точки: ближча до північного полюсу світу називається точкою півночі N, протилежна - точка півдня S. Пряма, що з`єднує точки півночі і півдня називається полудневою лінією. Математичний горизонт перетинається з небесним екватором в точці сходу E і точці заходу W. В точці сходу світило розміщене на екваторі виходить при своєму русі з-за горизонту.
Вертикал (коло висоти) – півколо великого кола, що проходить через зеніт і надир. Зокрема ZWZ`EZ перпендикулярне до небесного меридіана – перший вертикал.
Площина в якій рухається Земля навколо Сонця, співпадає з площиною видимого річного руху Сонця відносно зір, називається площиною екліптики. Перетин цієї площини з небесною сферою називається екліптикою.
Екліптика - це велике коло, розміщене на небесній сфері, по якому відбувається видимий річний рух Сонця.
Екліптика перетинається з небесним екватором в двох точках – точках рівнодення�
Точки екліптики, найбільш віддалені від екватора називаються точками сонцестояння
Цікаві факти
В найближчі 100 років найраніші рівнодення будуть в 2096 році, а саме - весняне 19 березня в 14 годин 7 хвилин і осіннє - 21 вересня о 22 годині 58 хвилин. На найближчі 400 років це стане рекордом раннього рівнодення. Найбільш пізні будуть в 2103 році: весняне - 21 березень о 6 годин 27 хвилин і осіннє 23 вересня в 15 годин 28 хвилин.
Саме на день сонцестояння Галілей відрікся від свого твердження, що земля обертається навколо Сонця.
�
Точної дати дня сонцестояння так і немає. Календар не може точно відобразити обертання Землі.
2. Сузір’я – це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву.
Відстані в космічному просторі такі великі, що вимірювати їх у звичайних для нас кілометрах незручно, тому астрономи вибрали одиницями вимірювання астрономічну одиницю та світловий рік.
Астрономічна одиниця (а. о.) — середня відстань між центрами Землі та Сонця.
1 а. о. ≈ 150 • 106 км
Світловий рік (св. рік) — відстань, яку проходить світловий промінь за 1 рік, рухаючись зі швидкістю 300 000 км/с.
1 св. рік ≈ 1013 км
На конгресі Міжнародного Астрономічного Союзу 1922 р. було встановлено межі 88 сузір’їв.
Велика Ведмедиця
Оріон
Лев
Скорпіон
Цікаві факти про сузір’я
1. Перша карта сузір'їв була створена ще в II столітті до н.е. Її творцем вважається Гиппарх Нікейський.�2. У давнину сузір'ями вважали лише ті фігури, які утворювали зірки, зараз же це цілі ділянки з визначеними межами і всіма небесним тілами, розташованими в їх межах. З 88 сузір'їв 47, які були описані ще в давнину.�3. Понад чотири з половиною тис. Років тому в Єгипті було виділено 12 зодіакальних сузір'їв, зараз же астрономи спостерігають 13 - Змієносець, яке з'являється з 27/11 по 17/12.�4. Найбільше за площею сузір'я Гідра, яке займає 3,16% всього зоряного неба.�5. В Австралії заборонені гороскопи, а на прапорі Нової Зеландії і Аляски розташовані сузір'я Південного хреста і Великої ведмедиці з Полярною зіркою відповідно.�
Висновок
Небесна сфера — сферична поверхня довільного радіуса з центром у довільній точці простору, на якій розташування небесних тіл зображають у такому вигляді, як їх видно з цієї точки у певний момент часу
Сузір'я — ділянки небесної сфери, на які поділені окремі групи зір для зручності орієнтування
Зорі в сузір'ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною. Насправді вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі.
Дякуємо за увагу!
Домашнє завдання:
Сиротюк В.Д. , Мирошніченко Ю.Б. Фізика і астрономія (рівень стандарту), 11 клас
Астрономія § 1, ст.202