Вдала адаптація – запорука бажання вчитися

Практичний психолог

Скороход Аліна Володимирівна

Думок у дітей не менше, і вони не бідніші й не гірші, ніж у дорослих,тільки вони інші…Тому нам так складно знайти із дітьми спільну мову,тому немає більш складного мистецтва, ніж уміння говорити із ними.

Я.Корчак

​

Проблеми, з якими зустрічається дитина

• освоєння нового шкільного простору, вироблення нового режиму дня,
• входження у новий, нерідко перший, колектив однолітків (шкільний клас),
• прийняття безлічі обмежень і установок, що регламентують поведінку,
• встановлення взаємовідносин з вчителем,
• побудова нової системи відносин в домашній, сімейній ситуації.

Адаптація – це…

Адаптація – процес активного пристосування до нових умов. Результат адаптації – адаптованість, яка представляє собою систему якостей особистості, умінь та навичок, що забезпечують успішність життєдіяльності.

Період освоєння (адаптації), прийняття навчальної ситуації при сприятливих умовах триває близько 2 місяців.

Високий рівень адаптації

Ознаки:

• позитивне ставлення до школи;
• адекватне сприймання вимог;
• повне оволодіння програмовим матеріалом;
• учень займає у класі значуще стабільне статусне положення;

​

Середній рівень адаптації

Визначається:

• позитивним ставленням до школи;
• учень зосереджується тільки тоді, коли зайнятий чимось цікавим;
• навчальні завдання виконуються, але при контролі дорослих;
• дитина товаришує із багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації

Ознаки:

• негативне або індиферентне ставлення до школи;
• в емоційній сфері школяра домінує пригнічений настрій;
• матеріал засвоюється фрагментарно, необхідний постійний контроль зі сторони дорослих;
• близьких друзів дитина не має.

Основні труднощі при адаптації

Зазвичай виявляються протягом 4–7 тижнів.

Сфери:

1. Засвоєння правил режиму: обов’язків школяра, своєчасність приходу на заняття, дотримання розпорядку дня, виконання домашнього завдання;

2. Засвоєння правил взаємодії із однолітками: недостатньо розвинені навички спілкування і здатності взаємодіяти із іншими дітьми;

3. Засвоєння правил взаємодії із учителем (дорослим): неадекватне сприймання ситуації уроку, нерозуміння істинного сенсу роботи вчителя, його професійної ролі (порівняно із вихователем дошкільного закладу);

Основні труднощі при адаптації

Сфери:

4. Засвоєння правил взаємодії дітей із батьками: необхідність «особистісного» простору у сім’ї, стосунки із братами і сестрами, стиль поведінки та ставлення батьків до дитини-першокласника;

5. Специфічне ставлення дитини до самої себе, до своїх здібностей, до своєї діяльності, її результатів: неадекватно висока самооцінка викликає неправильну реакцію на зауваження вчителя.

Причини дезадаптації

• фізична ослабленість, емоційні розлади через перенасичення першими враженнями від шкільного життя, що знижує працездатність;
• недостатність інтелектуального розвитку (неуважність, обмеженість ерудиції, недостатній мовленнєвий розвиток);
• недостатність уваги дорослих, педагогічна занедбаність;
• ігнорування індивідуально-типологічних властивостей особистості: особливостей функціональної асиметрії мозку (ліворукість, амбидекстрія), неврівноваженість нервової системи, акцентуацій характеру тощо;
• несформованість навчальної мотивації, байдужість, низький рівень розвитку пізнавальних інтересів;
• невміння взаємодіяти із однолітками, конфліктність.

​

Ознаки успішної адаптації

• перебування в спокійному, врівноваженому стані;
• стриманість, уважність на уроках;
• активність і рухливість на перервах;
• прояв інтересу до нових людей, дорослих, дітей;
• зацікавленість в огляді інтер'єру класу, школи, приміщень;
• легка орієнтація у просторі школи, демонстрація батькам своєї обізнаності вже через тиждень;
• легке розуміння і готовність виконувати вимоги вчителя;
• адекватне сприйняття негативної оцінки дорослого;
• ініціативний характер спілкування в період навчальної діяльності;
• дружить із багатьма однокласниками;
• успішне опанування навчального матеріалу.

Рекомендації щодо �підвищення рівня адаптації

• враховуйте вікові особливості учнів: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції;
• індивідуальний підхід до учнів та їх можливостей, щоб не послабити нервову систему, не знизити самооцінку та мотивацію до засвоєння знань;
• приділяйте увагу внутрішньому стану дитини;
• не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність, краще об`єднайте їх у групи, що працюватимуть разом;
• порівнюйте роботи учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами інших;
• уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи»;

​

Рекомендації щодо �підвищення рівня адаптації

• створюйте ситуації успіху, хваліть учня за найменші досягнення;
• надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність почутого;
• розширюйте й збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками;
• дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте її найменші вияви;
• давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах);
• залучайте до спільної діяльності для згуртування колективу.
• сприяйте особистісному зростанню дитини.

​

Врахування тижневої працездатності

• понеділок – призвичаювання;
• вівторок, середа – найвища і стала працездатність;
• четвер – початок спаду працездатності.

Розумова працездатність зростає аж до середини тижня, залишаючись низькою на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця).

​

Ознаки втомлюваності

• зниження якості роботи, підвищення кількості помилок, порушення рухомих дій при письмі;
• погіршення регуляції фізіологічних функцій (іноді підвищується виділення поту, червоніє обличчя), порушення координації рухів (змінюється почерк);
• скарги на втому (у деяких дітей процес гальмування може привести до раптового засинання).

​

Вимоги до гігієни розумової праці

• відсутність відблисків на дошці;
• відстань від очей до зошита повинна бути 30-40 см ( довжина зігнутої руки в лікті);
• чергування різних видів робіт протягом уроку;
• проведення вправ для органів зору, а також на розвиток м’язів пальців рук;
• пересаджування учнів у рядах і за партами 3-4 рази на рік.

Пам’ятка батькам

1. Тримайте зв’язок з школою. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом. Стежте за порадами вчителів, записами у щоденниках і робочих зошитах

2. Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай удома вголос читають усі тексти, що задані з різних предметів.

• 3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.�4. Дбайте про те, щоб ваша дитина навчилася бути охайною в усьому, включаючи бережливе ставлення до підручників.
• 5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.�7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.�8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу.

​

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.�4. Дбайте про те, щоб ваша дитина навчилася бути охайною в усьому, включаючи бережливе ставлення до підручників.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога. �

9. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

10. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі.

11. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі,. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Виховання дітей – найдавніша людська справа, вона не на один день не молодша за людство; мабуть,тому здається нескладною справою: усі справляються, і ми справимося!

С.Соловейчик

​

Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть гумору, посипте добром і додайте якомога більше віри – і все те добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного Вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

​

Ш. Амонашвілі

​

Дякую за увагу!