ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ'ЯТІ. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН.

Перерозподіл сил та сфер впливу у світі. Головна зміна полягала у трансформації системи міжнародних відносин з мультиполярної до біполярної.

Це відбулося через ряд факторів:

• із списку великих держав випали Німеччина, Італія, та Японія, а Франція і значною мірою Велика Британія ослабили свої позиції
• на світову арену рішуче вийшли США
• суттєво збільшилась роль СРСР
• крах колоніальних систем

Друга світова війна своїм результатом мала повну зміну системи міжнародних відносин

�І. ФОРМУВАННЯ НОВИХ АКЦЕНТІВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ПІСЛЯ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ�1.1. ПОТСДАМСЬКА ГЕОПОЛІТИЧНА ЕПОХА�

• потсдамська епоха починається в 1945 р. з підписання Потсдамської системи договорів, що зафіксувала новий баланс сил, що виник в Європі після перемоги над Німеччиною і її союзниками.
• ця система визначила нові кордони, розстановку нових геополітичних сил.
• її характерною рисою було те, що протистояння двох потужних блоків йшло на межі балансування між холодною та ядерною війнами.
• для Потсдамської епохи характерна надзвичайна ідеологізованість міжнародних відносин
• виникнення "поділених" країн та становлення військово-політичних блоків призвело до глобалізації та поглибленої геополітичної структуризації системного протистояння та конфронтації.

​

І. ФОРМУВАННЯ НОВИХ АКЦЕНТІВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ПІСЛЯ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ�1.2. ПІСЛЯВОЄННІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ�

ООН 1945 року зусиллями 51 країни засновано ООН. Україна стала засновницею та взяла участь у діяльності новоствореної організації.

У травні 1945 року делегація тодішнього міністра закордонних справ, Д. Мануїльського (всього 12 представників УРСР) прибула до Сан-Франциско. А в же 6 травня вона почала працювати в комітетах і комісіях Конференції Об’єднаних Націй.

​

І. ФОРМУВАННЯ НОВИХ АКЦЕНТІВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ПІСЛЯ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ�1.2. ПІСЛЯВОЄННІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Західноєвропейський союз (англ. Western European Union) — організація, створена на основі Брюсельського договору 1948 року про співпрацю в економічній, соціальній і культурній галузях та колективну самооборону, який підписали Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди та Франція. 

​

ІНШІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

1946

Економічна та соціаль-на рада;

Комісія з прав людини;

Статистична комісія;

«Комісія народонаселення»

Фіскальна комісія;

​

​

1947

республіка ввійшла до Європейської економічної комісії (ЄЕК), головним завданням якої була повоєнна відбудова континентунепостійним членом Ради безпеки ООН на 1948–1949 рр. За участю нашої республіки відбувалися дискусії довкола встановлення миру на Близькому Сході, в Індонезії тощо.

​

​

1948

 УРСР прийняли до:

Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ);

Всесвітнього поштового союзу (ВПС);

Міжнародної організації праці (МОП);

Міжнародного союзу електрозв’язку;

Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

​

ІІ. УКРАЇНА У ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ПІСЛЯВОЄННОГО СВІТУ

�2.1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ НАПРЯМОК�

• різка зміна відносин після війни
• невизнання самостійницьких цілей України
• - цілеспрямована асиміляція українців
• акція «Вісла»
• знищення чисельних пам’яток історії

УКРАЇНА-ПОЛЬЩА

2.1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ НАПРЯМОК

• Обережний варіант взаємин
• Використали протистояння між російською і українською національними ідеями у своїх цілях
• Угорщина втратила свій вплив на землях усіх сусідніх етносів
• Галичина, Буковина, Закарпаття, Бессарабія, Ізмаїльщина приєднувалися до радянської України
• Угорщина не порушила жодного питання, яке б суперечило інтересам сусідніх держав

УКРАЇНА-УГОРЩИНА

2.1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ НАПРЯМОК

• «союз, дружба і співробітництво»
• Показово, що відразу ж після визволення Чехословаччини від гітлерівців українські установи, культурно-освітні й наукові заклади та організації, створені там у міжвоєнні роки українськими еміґрантами, були ліквідовані як «антирадянські» та «буржуазно-націоналістичні»
• возз’єднання україномовних північно-східних районів Словаччини з Закарпатською Україною в складі УРСР
• Штучна «українізація»
• Боротьба проти «бандерівщини»

УКРАЇНА-ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА

2.1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ НАПРЯМОК

• певні кроки на шляху перегляду концепції національно-територіальної належності північної частини Буковини і Бессарабії
• Етнополітика Румунської комуністичної партії була досить суперечлива
• З формуванням так званої «незалежної політичної лінії» стали переглядатися раніше сформульовані у партійних документах позиції з національного питання і міжнаціональних відносин.

​

УКРАЇНА-РУМУНІЯ

2.1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ НАПРЯМОК

• ФРН не сприймала Україну окремою частиною СРСР
• Співробітництво між НДР і Україною відбувалося лише в контексті стосунків «першої німецької соціалістичної держави» з Радянським Союзом

УКРАЇНА-НІМЕЧЧИНА

ІІ. УКРАЇНА У ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ПІСЛЯВОЄННОГО СВІТУ�2.2. ГЕОПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ІЗ СРСР�

Посилення ролі Радянського Союзу на завершальному етапі другої світової війни призвело до поновлення на початку 1944 р. участі України в міжнародних відносинах. До компетенції Президії Верховної Ради Української РСР і республіканського уряду віднесено дещо ширші повноваження, зокрема представництво у міжнародних відносинах .

ІІ. УКРАЇНА У ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ПІСЛЯВОЄННОГО СВІТУ�2.2. ГЕОПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ІЗ СРСР

Двосторонні міжнародні договори й угоди Україна фактично не укладала, тому що на двосторонній основі політичні, зовнішньоторговельні, правові й інші відносини з іноземними державами здійснювали виключно відповідні органи Союзу РСР. Хоча на території України, які відомо, працювали окремі іноземні консульства. Але, як відомо, їх акредитовано при Міністерстві закордонних справ СРСР, а не при Міністерстві закордонних справ Української РСР. Також Україна не обмінювалася дипломатичними і консульськими представництвами з жодною країною світу. Отже Українська РСР була позбавлена можливості здійснювати безпосередні дипломатичні і консульські відносини з іноземними державами

​

ВИСНОВОК

• Геополітичне становище України обумовлювалось зовнішньополітичним курсом СРСР
• Політика Європейських країн-сусідів була двоякою, з однієї сторони Україна була частиною СРСР, країни-переможниці у ІІ світовій війні, з іншої сторони, радянський народ і українці були двома різними поняттями
• Ставши країною-засновницею, Україна розпочала довготривалий шлях становлення на міжнародній арені, не як квазідержави, а як повноцінної учасниці міжнародних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

•  Євінтов В. Міжнародне співтовариство і правопорядок (теоретично-правовий аналіз): Наук. доповідь. - К., 1993. - C.11-13, 19-28
• Ігнатьєва Т. Геополітика України в категоріях і поняттях: минуле та сучасність : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. спец. “Політологія”, “Історія України” / Т. Ігнатьєва. – Кам’янецьПодільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2015. – 112 c.
• Дорошко М. С. Геополітичні інтереси та зовнішня політика держав пострадянського простору : навч. посіб. для студентів напряму “Міжнародні відносини” / М. С. Дорошко. – Київ : Ніка-Центр, 2011. – 226 c.
• Дністрянський М. С. Політична географія та геополітика України [Електронний ресурс] : навч. посіб. / М. С. Дністрянський. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. – 344 c.