Остап Вишня�(Губенко Павло Михайлович)� 1889-1956

Ніколи не сміявся без любові до вас усіх,

до сонця, до вітру,

до зеленого листу!

Остап Вишня

Форми комічного

• гумор (використання дотепності та гри слів);
• сатира (критика недоліків, суперечностей);
• іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

. сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).

Що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга?..

Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Украї­на таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом,� яким вона засміялася знову� в прекрасній творчості � Остапа Вишні. � О. Гончар�

пісня про героїв(1)

- Що найбільше привертає увагу в зовнішності письменника?

- Що можна сказати про таку людину?

Остап Вишня �(Павло Михайлович Губенко)� (1889-1956 р.р.)

ЗАПОЧАТКУВАВ НОВИЙ У

ЛІТЕРАТУРІ ЖАНР – УСМІШКУ Усмішка -(різновид фейлетону та гуморески, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю).

​

Фейлетон (від франц.feilleton – аркуш) – невеликий художньо-публіцистичний твір у періодичній пресі, у якому злободенні події зображено в сатиричному чи гумористичному плані.

​

І станція- хутір Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині�(1889-1903 роки)

Уривок з «Фільму про Остапа Вишню» (2)

БАТЬКИ ОСТАПА ВИШНІ

Мати ПАРАСКА ОЛЕКСАНДРІВНА� ГУБЕНКО

Батько МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ� ГУБЕНКО

Остап

(1889-1956)

письменник…

ДІД

" Батьків батько- швець із Лебедина,

батько матері – хлібороб у Груні

БАТЬКО

МИХАЙЛО КІНДРА-ТОВИЧ

ГУБЕНКО

МАТИ

ПАРАСКОВІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Катерина

(1890-1974)

Олена

(1898-…)

співачка

Єлизавета

(1896-1961)

канцеряристка

Дмитро і Валентина

(1906)

померли немовлятами

Наталка

(1904-1942)

домогосподарка

Кость

(1909-1982)

актор

Федір

(1892-

1940)

агроном

Василь

(12.03.1888-

1936)

Письменник

Чечвянський

Надія

(1895)

померла

немовлям

Олександр

(1894-1920)

міліціонер

Лідія

(1902-1971)

Ганна

(1900-1984)

учитель

Марія

(1907…)

учитель

• Про своє дитинство, юність, початок літературної діяльності письменник розповідає в гумористичному оповіданні « Моя автобіографія».« Чому ж я так поспішав з своєю автобіографією? Через віщо сам її випускаю у світ? Та дуже просто. Я ж не певний, що як дуба вріжу, хтось візьметься за мою біографію… А та к сам зробиш,- знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки ніколи тебе не забудуть». Вишня гуморист добродушно кепкує сам з собою
• У назві «Моя автобіографія »- лексична помилка. Чому Остап Вишня свідомо вдається до порушення мовних законів?
• За жанром - це автобіографічне оповідання, композиція якого відповідає формі офіційно-ділового документа - автобіографії.. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором, поданий у гумористичній формі. Кожне речення, кожен абзац цього твору наповнені жартом, дотепом, іронією. Усе в ньому - від народу, від рідної землі: і корова Оришка, картопля, і бур’яни, і «ранок, коли над лиманом срібний туман устає».

​

��������Але поки Павло Михайлович почав писати, були ще роки навчання, спочатку у початковій школі, потім Зіньківській двокласній школі, у якій був перший учитель - Іван Максимович Мовчан, (ходяча совість людська- «у нього була лінійка, якою він бив нас по руках, а я б тепер, коли б мав змогу знайти ту лінійку, я б її поцілував, бо виробляла вона у мене «СТИЛЬ літературний»).

ІІ станція-місто Київ�(1903-1919 роки)

Після закінчення Зіньківської школи у 1903 р., яка давала право обійняти посаду поштово-телеграфного чиновника поступив у Київську військово –фельдшерську школу, у якій як син колишнього солдата мав право навчатися безкоштовно. Із 1907 року працював, . Із 1907 року зробився фельдшером.�Працював… Ця посада врятувала його від призову до армії під час Першої світової війни. При Українській Народній Республіці він завідував медико-санітарним управлінням Міністерства шляхів сполучень. Тож, працюючи в лікарні, старанно «налягав» на самоосвіту, склав екстерном екзамен за гімназію і в 1917 p. вступив до Київського університету; одначе скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці.��

��ІІІ станція-місто Кам’янець-�Подільський�(1919 рік)

Павло Михайлович почав писати у 1919 році у Кам’янець - Подільську. Першим твором був сатиричний фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» у газеті «Народна воля» під псевдонімом Павло Грунський. У Кам. – Под. потрапив разом із санітарною управою Міністерства шляхів УНР, яка була туди евакуйована.

Яким був письменником Остап Вишня:�- не мав жодної державної нагороди; �- був письменником-мільйонником, тираж його книг становив понад 2 мільйони;�- літературна спадщина складає 2,5 тисячі творів;�- в українській літературі започаткував новий жанр – усмішку- різновид гуморестки, невелике оповідання, у якому йдеться про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини, свого роду анекдот;�- його твори переписували, вивчали напам’ять, знали навіть неграмотні люди.

ІV станція-

місто Київ�(1920 рік)

� У1920 році повертається в Київ, де був заарештований вперше за активну діяльність у добу УНР. На щастя, не був розстріляний як «особливо важливий контрреволюціонер», а відправлений на додаткове розслідування до Харкова, де його знайшов і допоміг звільнитися через рік письменник Еллан Блакитний. З його легкої руки Павло з’явився в столиці – Харкові.

V станція- місто Харків�(1921-1934роки)

Творчість Остапа Вишні можна умовно поділити на два періоди:

І - з 1921 по 1933 рік;

ІІ- з 1944 до останніх днів життя .

ПРО ЩО Я, НЕЩАСНИЙ, МУШУ ДУМАТИ Й ПИСАТИ

ПРО ХУЛІГАНСТВО, ГРУБІСТЬ

І НЕВИХОВАНІСТЬ.

​

ПРО ВИХОВАННЯ ЛОБОТРЯСІВ

І ШОЛОПАЇВ.

ПРО ЛЕГКОВАЖНЕ СТАВЛЕННЯ

ДО КОХАННЯ, ДО ШЛЮБУ.

​

ПРО ШИРОКІ НАТУРИ ЗА

ДЕРЖАВНИЙ КОШТ.

​

ПРО НАЧОТЧИКІВ І

ТАЛМУДИСТІВ В НАУЦІ.

​

ПРО КОНСЕРВАНТІВ У

СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.�

ПРО ВИНИЩУВАЧІВ ПРИРОДИ.

�����Остап Вишня набуває величезної популярності.� У пресі одна за одною виходять збірки його усмішок: «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп’яшкі», «Вишневi усмiшкі (сiльськi)» (1924), «Вишневi усмiшкі кримськi» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Укра?нiзуємось» (1926), «Вишневi усмiшкі кооперативнi», «Вишневi усмiшкі театральнi» (1927), «Ну й народ», «Вишневi усмiшкі закордоннi» (1930); двома виданнями (у 1928 і в 1930 році) вийшли у світ чотири томи «усмішок». Їх головна тема – розвінчання недоліків людини й суспільства.�

ПОПУЛЯРНІСТЬ ЙОГО В НАРОДІ НЕЙМОВІРНА

1921р. - 2 твори;

1922р. -80 творів;

1923р.- 270 творів;

1924р.- 9 збірок;

1927р.- 15 збірок;

1929р.- 27 збірок;

1930р. -“Усмішки”

в 4 томах

​

ТЕМАТИКА ТВОРЧРСТІ

Суспільно-політичне життя

​

- антирелігійні

- доля інших народів

• хуліганство
• грубість
• ледарство
• консерватизм
• браконьєрство
• безвідповідальність

у родині

“Вишневі усмішки кримські”

“Вишневі усмішки закордонні”

“Мисливські усмішки”

“Українізуємось”

​

Господарське

життя

​

- українське село

​

​

​

“Вишневі усмішки

сільські”

“Лицем до села”

“Мудрість колгоспна”

​

​

​

​

Культурне

життя

​

• театральне
• літературне

​

​

​

​

“Вишневі

усмішки

театральні”

“Літературні

усмішки”

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Фільм «Зроблено в Україні»�(3)

VІ станція - Сибір (АР Комі на Печорі)

(1934-1944роки)

Зміг вижити тільки завдяки стійкості характеру, життєвому оптимізму й почуттю гумору. А ще — завдяки підтримці дру­жини Варвари Олексіївни, яка зі своєю дочкою та сином В’ячиком від першого шлюбу поїхала за ним, оселилася неподалік (разом жити не дозволили), слала посилки й листи.

✔  1943 рік – звільнення письменника. У зв'язку з початком визволення України від фашистів Хру­щов узявся клопотати перед Сталіним про помилу­вання деяких репресованих діячів культури. Мак­сим Рильський, який очолював Спілку письменників України, разом із Довженком, Тичиною склали спи­сок тих, кого варто звільнити в першу чергу. З усіх згаданих вижив тільки Вишня – його й відпустили. Крім цього, існує версія, що основним аргументом звільнення було підняти дух бійців на фронті гумо­ристичними патріотичними творами, які міг би на­писати саме Остап Вишня. Письменник виправдав довіру, написавши «Зенітку», яка стала справж­ньою сенсацією. 

VІІ станція –

місто Київ

(1944-1956 роки).

Післявоєнний період�

• Перший твір після концтабору — «Зенітка».
• Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став членом редколегії журналу «Перець» і активним його співпрацівником, членом правління Спілки письменників України.

• Протягом 1948 – 1955 рр. Остап Вишня вів щоденник «Думи мої, думи мої...». Прочитавши окремі записи, можна зробити висновок, що психологічно зламаний письменник боявся повторного арешту, тому був не зовсім щирим, коли писав таке: «Сидів, сидів, – думав, думав, – та й надумав: – Як хороше в світі жити, коли єсть Сталін, коли єсть Хрущов!» або «Спасибі Сталіну, його мудрості, його чесності!..» Але все-таки в щоденнику переважають інші записи.

ДРУГ ЛЮДИНИ, ДРУГ ПРИРОДИ Й ПРАЦІ,� ГРІЗНИЙ ВОРОГ НЕЧЕСТІ І ЗЛА!

ПО ПОЛЯМ МИ З ВИШНЕЮ БРОДИЛИ

ВОСЕНИ, ШУКАЮЧИ ЗАЙЦІВ,�І БУР’ЯН ПОЖОВКЛИЙ, ПОСИВІЛИЙ�ПІД НОГАМИ СРІБНО ХРУПОТІВ,

​

​

СКІЛЬКИ ДОБРОТИ БУЛО В ОБЛИЧЧІ,�СКІЛЬКИ МУДРОСТІ В ОЧАХ БУЛО,�ЯК ДИВИВСЯ ПРИЯТЕЛЕВІ В ВІЧІ�ЛЮБИЙ НАШ МИХАЙЛОВИЧ ПАВЛО!

​

М. РИЛЬСЬКИЙ

ОСТАП ВИШНЯ І МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ НА

ПОЛЮВАННІ

Остап Вишня зумів і після страшного життєвого потрясіння з новою силою виявити свій талант. У 1958 р., вже після смерті письменника, вийшло найповніше видання його «Мисливських усмішок». У цих творах авторові не потрібно було кривити душею, лукавити, тому вони пройняті щирим, життєствердним настроєм.

28 вересня 1956 - смерть, що постійно чатувала на нього, наздогнала.

Поховали Остапа Вишню на Байковому кладовищі в Києві.

ТАКИМ ВІН БУВ, ТАКИМ ВІН Є � СЕРЕД НАС…

Завдання 1�Скласти сенкан, (синквейн) до теми «Життєвий і творчий шлях О.Вишні».�Сенкан — це вірш, що складається з 5 рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.�1 рядок – слово, яке позначає тему (іменник)�2 рядок – це опис теми, який складається з 2 слів (два прикметники).�3 рядок – дія, пов’язана з темою, складається з 3 слів (це дієслова).�4 рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.�5 рядок – це одне слово — синонім до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.�Слова не мають повторюватися, і не мають бути спільнокореневими.

Завдання 2

Таблиця. (За-проти) Давайте зясуємо, яка позитивна та негативна роль гумору у житті Остапа Вишні.

​

Завдання 2

Таблиця «За-проти» Давайте зясуємо, яка позитивна та негативна роль гумору у житті Остапа Вишні.

​

Завдання 3

Метод «Коло думок»

Написати одним реченням, що найбільше запам'яталось або вразило вас із життя та творчості письменника.

Завдання 4

Правда –неправда:

• У родині Остапа Вишні було 25 дітей?-
• Остап Вишня був 10 дитиною у родині?
• Закінчив Київський університет?
• Працював фельдшером?
• Був двічі заарештований?
• Відбував ув’язнення в Комі СРСР?
• Табірне ув’язнення тривало 15 років?
• За життя письменника було видано 100 зірок?
• Тираж виданих творів становив понад 2 міліони збірок?
• Першим твором після вимушеної перерви була усмішка «Зенітка»?
• У 1956 році вийшла збірка «Закарпатські усмішки»?
• Остап Вишня започаткувавв українській літературі ний у Львові?
• Письменник похований у Львові? 

Що дізналися нового на уроці?(мікрофон) і зачитування записів у таблиці ВЗ-ХД-МП.

VIІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати есе «Ніколи

не сміявся без любові»;

Прочитати будь-яку із «Мисливських усмішок».

«Вона нічого не коштує, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває лише мить, а в пам’яті, часом, залишається назавжди. Її неможливо купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!»