Походження слов`янських народів. Господарство та
суспільство слов’ян.
Вірування стародавніх слов`ян.
Прадавні слов’яни
Походження перших слов’ян і досі викликають суперечки, проте найбільш вірогідним здається їх виокремлення із автохтонного індоєвропейського населення Східної Європи.
Розселення східнослов’янських племінних союзів: �На території сучасної України �- поляни (р. Дніпро, Київщина), �-сіверяни (р. Десна, Чернігівщина),�- деревляни -(Полісся, рр. Прип’ять, Тетерев),� дуліби та волиняни (Волинь) , - білі хорвати (Карпати),� уличі та тиверці (рр. Південний Буг, Дністер).��На території сучасної Білорусія – дреговичі (драгва – болото), полочани (р. Полота)�На території сучасної Росія – ільменські словени (р. Волхов, Новгород), в’ятичі (р. В’ятка), кривичі, радимичі)�
У VI ст. стають відомими перші слов’янські племена: анти, венеди та склавини з Подніпров’я, берегів Вісли та Подунав’я відповідно.�
Велике переселення слов’ян - розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V-VII ст.
Розвиток перших слов’янських племен проходить під знаком Великого переселення народів:
Східні слов’яни були переважно землеробами з прототипом приватної власності на орну землю сімей, що її обробляють. Сім’ї об’єднуються в сусідські територіальні общини. Зароджується феодальний стан через помітне майнове розшарування населення.
Ремесло відокремлюється від сільського господарства і розпадається на залізообробне, гончарне, ювелірне тощо. Ковальство виокремлюється в самостійну професію. Торгівля набуває міжнародного масштабу
Вірування стародавніх слов`ян