Походження слов`янських народів. Господарство та

суспільство слов’ян.

Вірування стародавніх слов`ян.

Прадавні слов’яни

Походження перших слов’ян і досі викликають суперечки, проте найбільш вірогідним здається їх виокремлення із автохтонного індоєвропейського населення Східної Європи.

​

Розселення східнослов’янських племінних союзів: �На території сучасної України �-  поляни (р. Дніпро, Київщина), �-сіверяни (р. Десна, Чернігівщина),�-  деревляни -(Полісся, рр. Прип’ять, Тетерев),� дуліби та волиняни (Волинь) , - білі хорвати (Карпати),� уличі та тиверці (рр. Південний Буг, Дністер).��На території сучасної Білорусія – дреговичі (драгва – болото), полочани (р. Полота)�На території сучасної Росія – ільменські словени (р. Волхов, Новгород), в’ятичі (р. В’ятка), кривичі, радимичі)�

У VI ст. стають відомими перші слов’янські племена: анти, венеди та склавини з Подніпров’я, берегів Вісли та Подунав’я відповідно.�

Велике переселення слов’ян - розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V-VII ст.

Розвиток перших слов’янських племен проходить під знаком Великого переселення народів:

​

• готи оселилися в Причорномор’ї, ідучи з Прибалтики. Вони розділяються на ост- та вестготів у залежності від місця осілості. У 375 році були підкорені та витіснені гунами;

​

• гуни створили могутню військову державу від Карпат до Дону з відомим Аттілою на чолі. Після його смерті у 451 р. це утворення стрімко втрачає вплив, що дає вільно дихати слов’янам.

• .

​

Східні слов’яни були переважно землеробами з прототипом приватної власності на орну землю сімей, що її обробляють. Сім’ї об’єднуються в сусідські територіальні общини. Зароджується феодальний стан через помітне майнове розшарування населення.

Ремесло відокремлюється від сільського господарства і розпадається на залізообробне, гончарне, ювелірне тощо. Ковальство виокремлюється в самостійну професію. Торгівля набуває міжнародного масштабу

Вірування стародавніх слов`ян