ЗРОШУВАЛЬНА МЕЛІОРАЦІЯ

- Це штучне поповнення запасів води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту. Зрошування покращує постачання корінню рослин вологи і живильних речовин, знижує температуру приземного шару повітря і збільшує його вологість.

Зрошення

Обводнення земель

Під обводненням земель розуміють підвищення водозабезпеченості території маловодних районів шляхом використання заакамульованого місцевого стоку та підземних вод або подавання води з інших районів.

​

Обводнення земель

• Зволожувальне забезпечує вологою в необхідній кількості. (регулярне, одноразове, самопливне, механічне).
• Удобрювальне для внесення в грунт розчинених у воді поживних речовин.
• Спеціальне до нього відносять: грунтоочисне та утеплююче.

​

​

Види зрошення

Способи поливу:

• традиційне зрошування — поливання по борознах водою, що подається насосом або із зрошувального каналу;
• дощування — розбризкуванням води із спеціально прокладених труб;
• аерозольне зрошування — зрошування найдрібнішими краплями води для регулювання температури і вологості приземного шару атмосфери;
• підґрунтове зрошування — зрошування земель шляхом подачі води безпосередньо до зони ґрунту, де знаходиться коріння рослин;
• лиманове зрошування — глибоке одноразове весняне зволоження ґрунту водами місцевого стоку.

​

Зрошувальна система

• Під зрошувальною системою розуміють земельну територію, обладнану каналами, спорудами і різними пристроями, що забезпечують можливість своєчасного подавання і розподілу на полях зрошувальної води для підтримання у кореневмісному шарі вологості, потрібної для одержання на поливних землях високих і сталих врожаїв.

Основні типи зрошувальних систем

Режим зрошення

 – це розподіл штучної подачі вологи у часі (сукупність норм, строків та кількості поливів за вегетаційний період вирощування культури.

Режим зрошення кожної культури повинен відповідати потребі рослини у воді на різних етапах її онтогенезу.

• За призначенням розрізняють наступні види режимів зрошення:

Проектний- розробляється при проектуванні зрошувальної системи та повинен забезпечувати створення та підтримання в кореневмісному шарі ґрунту оптимального водно-повітряного режиму протягом всього вегетаційного періоду сільськогосподарської культури, не допускати підняття РГВ, тим самим перешкоджати вторинному засоленню зрошувальних земель.

Плановий режим зрошення використовують при складанні виробничо-фінансового плану господарства, в якому розраховують також витрати на поливи.

Експлуатаційний режим зрошення– фактичний режим зрошення вже побудованої зрошувальної системи. Він змінюється по роках в залежності від погодних умов поточного року. Фактичні строки та норми поливів всіх культур уточнюються в залежності від фактичного водоспоживання та інтенсивності опадів.

​

Види режимів зрошення

​

• За умовами ресурсозабезпечення та еколого-меліоративного стану земель:

Компенсаційний режим зрошення – штучне зволоження ґрунту додатково до опадів забезпечує покриття дефіциту водоспоживання сільськогосподарських культур.

Водоощадливі режими зрошення параметри яких можуть узгоджуватись та змінюватись згідно з наявними обсягами ресурсів та очікуваним рівнем урожаїв за умови недополивів сільськогосподарських культур.

Грунтозахисні режими зрошення, що передбачає проведення відповідних агромеліоративних заходів з метою відновлення родючості ґрунтів, врахування конкретних грунтово-екологічних умов та стану родючості ґрунту.

​

Поливна норма

 - об'єм води, який подають на одиницю площі поливної ділянки за один полив м³/га або мм.

​

​

ЇЇ величина залежить від виду культури i фази її розвитку, потужності кореневмісного шару i його водно-фізичних властивостей, складу і кількості солей у ґрунті, кліматичних i гідрогеологічних умов, способу i техніки поливу.

​

Зрошувальна норма�- сумарний об’єм води, який подають на одиницю площі поливної ділянки за усі поливи одного зрошувального періоду, м³/га або мм.

-

Техніка поливу

Елементи зрошувальних систем

• джерело зрошення (річка, ставок, озеро, підземні води та ін.), яке повинно повністю забезпечувати потребу зрошуваль­ної системи у воді;
•  водозабірна споруда (або насосна станція) для забору во­дії з джерела зрошення і подачі у канал або трубопровід;
• зрошувальна мережа для транспортування і розподілу по­ливної води складається з провідної і регулюючої мережі;
• тимчасова зрошувальна мережа для розподілу води на по­ливній ділянці (при поверхневому способі зрошення);
• водозбірно-скидна мережа для перехоплення зливових і скидних вод;
•  колекторно-дренажна мережа для зниження рівня ґрунто­вих вод;
•  гідротехнічні споруди й арматура для регулювання вит­рат, швидкості руху тощо:
• експлуатаційні споруди (спостережні  свердловини, прист­рої автоматики, зв'язку);
• природоохоронні споруди;
• лісові смуги для запобігання шкідливої дії вітру;
• дороги для проїзду техніки, проведення експлуатаційних заходів і вивозу сільськогосподарської продукції;
• виробничі будівлі.

Схема зрошувальної системи

1 – водозабірна споруда;

2 – магістральний канал;

3 – розподільні і міжгосподарські канали;

4 – господарський канал;

5 – ділянкові розподільники;

6 – тимчасові зрошувачі;

7 – вивідні борозни;

8 – поливні борозни;

9 – споруди на мережі;

10 – господарські дороги;

11 – захисні лісосмуги;

12 – лінії електропостачання і зв’язку.

�

—гідротехнічна споруда або пристрій для забору води з водоймища, водотоку (річки) чи підземного джерела і подавання її в магістральний канал

Водозабір

Насосна станція�

​

 – станція обладнана системою насосів і допоміжним устаткуванням для перекачування води, пульпи, нафти чи нафтопродуктів.

​

Загальний опис

До складу насосної станції входять основні і допоміжні (підпірні, резервні) насоси, мережа технологічних трубопроводів, запірна арматура і вузли перемикання. Потужні насосної станції в яких насосна система виділяється в самостійний цех, додатково включають об’єкти водоспоживання, каналізації, пожежного захисту, електропідстанцію та ін.

​