Німецька імперія �в 1870-1900 рр.

Він мав звичку правити замість короля, робив що йому заманеться, та вимагав все більше відданості. Він спирався на свою велич.

​

Теодор Фонтане, німецький письменник

Мета та завдання презентації

• Встановити особливості державного устрою Німецької імперії (2-го рейху) в останній третині ХІХ –на початку ХХ ст.;
• З’ясувати засади внутрішньої політики рейхсканцлера О. Бісмарка;
• Ознайомитися із суттю “ світової політики ” Вільгельма ІІ та її складовими;
• З’ясувати суть понять: рейх, канцлер, кайзер, рейхстаг, “культуркампф”, ”світова політика”

​

Німеччина на рубежі ХІХ – ХХ ст. адміністративн0-територіальний поділ�(карта)

Конституція Німеччини 1871 р.

Схема�Державна влада в Німецькій імперії

Німецький імператор

(кайзер)

(тільки король Пруссії)

Рейхсканцлер

(державний секретар-канцлер)

Бундесрат

(союзна рада)

58 чоловік, з яких 17 – від Пруссії

Складався з спадкових представників німецьких держав

Рейхстаг

(державні збори)

400 чоловік

Обирався виборцями

Отто фон Бісмарк - прем’єр-міністр Німеччини.

Вільгельм ІІ - імператор Німеччини�внутрішня політика (культуркампф)

• Однією з головних проблем, що постали перед знову створеню імперією, було питання про відносини між державою та католицькою церковою. На цьому фоні розпочався  Kulturkampf— боротьба Бісмарка за культурну уніфікацію Німеччини.
• В  1871 р. рейхстаг вніс в конституцію «Кафедральний параграф», що забороняв яку-либонь політичну пропаганду з церковної кафедри, який діяв до 1953 року. Тому політика «культуркампфу» велась і в центрі, і на периферії, в колишніх карликових державах та князівствах.
• Шкільний закон 1873 року поставив всі релігійні навчальні заклади під контроль держави, стала обов'язковою реєстрація шлюбу державною установою, зупинено фінансування церкви, призначення на церковні посади стало необхідно погоджувати з державою; орден єзуїтів був ліквідований.
• В відповідь на вказівку Ватикану саботувати ці заходи , кілька релігійних діячів Німеччини були заарештовані або видворені з країни.

​

Бісмарковий “культуркампф”. Німецька карикатура

«Ваше Первосвященство! Не бійтеся, ми не підемо до Каносси, ані тілом, ані душею»

​

О.Бісмарк

Ґотська програма СДПН

• За ініціативи А.Бебеля та В. Лібкнехта в 1875 р. в м. Ґоті проведено об’єднавчий з’їзд і утворено СДПН.
• В ухвалені програмі есдеки відмовилися від деяких ідей марксизму і натомість висунули гасла “вільної народної держави” та “залізного закону зарплатні”.
• На виборах 1877 р. есдеки здобули півмільйона голосів виборців і провели 12 депутатів до рейхстагу.
• Це дуже непокоїло уряд рейху

Закон проти соціал-демократії

• В 1878 р., після спроби замаху на кайзера, Бісмарк використав це як привід для розпуску депутатів рейхстагу та ухвалення законів проти соціалістів з метою отримання більшості для проведення своїх реформ. Але депутація від Бадена проголосувала проти. Тоді Бісмарк заявив, що він потребує «єдинодушної підтримки» і почав погрожувати власною відставкою. 
• Бундесрат  поступився і вибори 1878 привели переважної більшості в імперському парламенті консерваторів та центристів за рахунок  лібералів і соціалістів.
• Це дозволило Бісмарку провести через рейхстаг законопроект, направленный против социалистов.
• 1. Соціал-демократична партія (СДПН) була заборонена, рівно як і її мітинги; 2. соціалісти були позбавлені ліцензії на свої газети. Але депутати-соціалісти могли обиратися до рейхстауг і безкарно виголошувати в ньому свої тиради проти державної системи. Свої з’їзди вони збирали в Швейцарії і звідти нелегально переправляли публикації до Німеччини

1 8 7 8 р.

Соціальні реформи Бісмарка

• 1
• Закон про медичне страхування 1883 р.

​

• 2
• Закон про страхування від нещасних випадків 1884 р.

​

• 3
• Закон про пенсійне страхування та від інвалідності 1889 року

​

• 4
• закон про поселення 1886 р., депортація поляків та кампанія інтенсивної германізації

Зовнішня політика Бісмарка

• Основною метою зовнішньої політики для Бісмарка залишилось послаблення Франції. Для цього він вирішив підтримувати гарні стосунки з Австрією та Росією, але не надаючи переваги жодній з них. Внаслідок цієї політики було створено Союз трьох імператорів  1873 р.  
• «Ми переслідуємо не політику здобуття влади, а безпеки в Європі» - так він пояснив це 1874 року

​

Початок правління Вільгельма ІІ

• 1888 р. кайзером Німеччини став Вільгельм ІІ
• Бісмарк вважав Вільгельма незрілим та неготовим взяти відповідальність за державу:«запальний, не може тримати рот закритим, піддається впливу підлабузників та може штовхнути Німеччину у війну, навіть цього не зрозумівши та не маючи наміру.»
• Натомість Вільгельм ІІ вважав Бісмарка людиною з минулого, та дав зрозуміти, що прагне повернути собі політичний вплив: «Я дам шість місяців старому перевести подих, а потім я керуватиму всім сам»

Лоцман покидає човен

Карикатура в газеті Punch .

ЇЇ назва зазвичай в Німеччині перекладають як «лоцман залишає човен»  присвячена звільненню Бісмарка 1890 р.

​

1. Чи погоджуєтеся ви із оцінкою особи Бісмарка в 2 – му рейхі як “лоцмана” ? Чому ?
2. Яку ідею заклав автор карикатури в її зображення? Яким є його ставлення до особи Бісмарка та його діяльності? Чому ви так думаєте ?
3. Чи вгадуєте ви інші особи, зображені на карикатурі ? Чи відповідають ці образи їх дійсному статусу ?

​

Колоніальна політика Німеччини

Німецька колоніальна імперія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Тема: Колоніальна політика Німеччини

Німецька колоніальна імперія . Німеччина - метрополія, а залежні території - колонії.

У Африці це — Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка.

В Азії — порт Циндао (Шаньдун) КИТАЙ

В Океанії — Нова Гвінея, Мікронезія, Західне Самоа.

Німеччина почала активну політику колонізації лише наприкінці XIX століття.

Німецька колоніальна імперія була утворена в 1880-1890-х та проіснувала до кінця Першої світової війни - колонії в Африці, Азії, Океанії, коли колонії були розділені між союзниками згідно з Версальським мирним договором 1919.

​

Вільгельм ІІ та політика пангерманізму

Кроки до світової війни

• Вільгельм II відомий активною зовнішньою політикою Німеччини.
• При ньому отримала розвиток велика колоніальна імперія Німеччини, яка виникла незадовго до його вступу на престол, що вилилось у воєнне зіткнення в Африці й Китаї. Прагнення кайзера створити військово-морський флот, що не поступався б міцністю флоту Британської імперії, було боляче прийнято в Лондоні.
• Підтримка Вільгельмом експансивного курсу Австро-Угорщини на Балканах та покровительство Османській імперії викликали серйозне погіршення відносин із Російською імперією.
• Суперечності між європейськими державами призвели, незважаючи на особисті й родинні відносини Вільгельма ІІ з монархами Великої Британії та Росії, до Першої світової війни

Вчимося дискутувати�Кайзерівська Німеччина: одна імперія, два суспільства ?

…система Німецької імперії являла собою гігантський механізм , який перекачував багатства ліберального католицького Південного-Заходу в Ост-Ельбію (Пруссію), до рук прусського лютеранського юнкерства… Угіддя юнкерів та їх служба в арміі та на державних посадах фінансувалася за рахунок податків західних підприємців і неймовірно дорогого хліба, який купували західні робітники.

Дві Німеччини з різню історією, економікою та віросповіданням мали різні пріоритети в зовнішній політиці. І об’єднувала їх лише… світова війна, але за різні цілі: Захід - проти англосаксів - за колонії, Схід – проти Росії, за території.

​

Джеймс Хоукс. Коротка історія Німеччини,- М: Азбука-Аттікус, 2020

Уважно обміркуйте судження автора.

​

Чи погоджуєтеся ви з ним ? Чому ?

​

Свою думку виразіть методом “прес”:

​

1. Я вважю, що ….
2. Тому, що ….
3. Наприклад:…
4. Отже, ….

​

Час для виступу - до 2 хв.

Обговорюйте не особу товариша, а її судження та аргументи

​

Німеччина.

Висновки та узагальнення

• Новостворена об'єднана монархічна Німеччина отримала деякі демократичні свободи.
• Під керівництвом Пруссії і О. Бісмарка, Німеччина постала як нація і як світова держава.
• Внутрішня політика Бісмарка відіграла велику роль у встановленні авторитарної політичної культури країни.
• З приходом до влади кайзера Вільгельма ІІ та відставкою Бісмарка   активізувалася зовнішня політика за переділ колоній («світова політика»). Вільгельм ІІ, разом з іншими європейськими монархами, сприяв розв'язанню Першої світової війни .

​

Завдання для самопідготовки вдома

• …нам пощастило позбутись його. Він мав звичку правити замість короля, робив що йому заманеться, та вимагав все більше відданості. Він спирався на свою велич.

​

Теодор Фонтане, письменник

• 1. опрацювати матеріал вашого базового навчального посібника;

​

• 2. укласти хронологічну таблицю “Німеччина на рубежі ХІХ-ХХ ст.”: (дата-подія-обгрунтування) з 5, на вашу думку, найголовніших подій, що визначали історію Німеччини у вказаний час;

​

• 3. письмова відповідь на думку дослідника (метод “прес”) із оцінкою Бісмарка сучасником

Домашнє завдання

1. Переглянути презентацію (усно)
2. Записати у зошит основні направлення політики Отто фон Бісмарка: внутрішня і зовнішня політика (слайди №21, 22)

Внутрішня політика Бісмарка

• проводив політику послаблення католицької церкви в Німеччині, Шкільний закон 1873 року поставив всі релігійні навчальні заклади під контроль держави, стала обов'язковою реєстрація шлюбу державною установою;
• Закон про медичне страхування 1883 р.
• Закон про пенсійне страхування та від інвалідності 1889 року

​

Зовнішня політика Бісмарка

• Основною метою зовнішньої політики для Бісмарка залишилось послаблення Франції.
• Він підтримував гарні стосунки з Австрією та Росією, але не надаючи переваги жодній з них. Внаслідок цієї політики було створено Союз трьох імператорів  1873 р.