БУЛІНГ STOPS ТУТ

.

• Близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням та агресивною поведінкою, йдеться у дослідженні ЮНІСЕФ за 2017 рік. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.
• З 19 січня 2019 року в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.

Статистика

Регулярно (раз в тиждень і частіше)

Частково піддаються знущанню зі сторони однокласників.

Батьків вважають своїх дітей жертвами таких знущань.

10%

55%

26%

За даними психологічних досліджень зарубіжних та вітчизняних шкіл, булінг – явище досить поширене в школі.

• Термін «булінг» походить від англійського дієслова to bully – задиратися, знущатися, змушувати погрозами, а також англійського іменника a bully – хуліган, забіяка. �Осередком, у якому найбільш яскраво представлений булінг, є школа – місце, де більшість часу проводить середньостатистичний підліток.�Перші публікації на тему шкільного приниження з'явилися ще в 1905 р. Дослідженням проблеми булінгу займалися переважно зарубіжні науковці, серед яких варто відмітити скандинавських вчених (Д.Ольвеуса, Е.Ролланда, П.Хайнеманна) та британських дослідників (Д.Лейна, В.Ортона, Д.Таттума). �У США особливу увагу до булінгу почали виявляти на початку 90-х років ΧΧ ст�

• Л. Кішлі вважає, що основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. �Дослідниця виділяє сім ознак булінгу:� 1) емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; �2) продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; �3) непривітна і недовірлива поведінка; �4) втручання у приватне життя людини; �5) погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; �6) намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події; �7) агресор займає вище становище, ніж його жертва, і відповідно дозволяє собі дії, що принижують гідність і завдають моральної або фізичної шкоди іншій людині.��

Форми шкільного булінгу можуть бути різними:

• систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
• задирство;
• фізичні і психічні приниження;
• різного виду знущання; бойкот та ігнорування;
• псування особистих речей та ін.

Види булінгу.

• Фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності.
• Психологічний– виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток :
• Усна (словесна)– обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса
• Письмова– написання записок або знаків, що є болючими чи образливими
• Електронна (загальновідома як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання смс) і сайтів соціальних мереж.

Найчастіше жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

• фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
• особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку;
• особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі);
• недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
• страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
• відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти);
• хвороби, низький інтелект і труднощі в навчанні.

Стадії шкільного булінгу.�-Утворення булінг- угрупувань(навколо «лідера» створюється група «прихильників» ).�-Початок конфлікту та його ескалація.�З боку агресора- початок і повторення насильницьких дій.�З боку жертви- приниження, страх ,тривожність, втрата здатності і волі до супротиву.�-Деструктивна поведінка.�За учнем закріплюється статус жертви. Його звинувачують у ситуації ,що склалась. Жертва вірить, що винна в знущаннях над собою.�-Вигнання.�Пропуски занять, перехід до іншої школи

ТИПОВІ РИСИ УЧНІВ, СХИЛЬНИХ ДО ПРОЯВІВ НАСИЛЬСТВА:

• - вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;

- вони імпульсивні й легко шаленіють;

• -вони часто зухвалі та агресивні в ставленнідо дорослих (передусім батьків і вчителів);
• - вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
• - якщо це хлопчики, вони зазвичай фізичносильніші за інших.

УЧЕНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ТАКІ ТИПОВІ ХАРАКТЕРНІ РИСИ СПОСТЕРІГАЧІВ:�

відчуття провини;

відчуття власного безсилля.

НАСЛІДКИ ШКІЛЬНОГО БУЛІНГУ

Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість.

Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
• неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

 Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.

Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно

• Ігноруйте кривдника.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор.
• Стримуйте гнів і злість.
• Не вступайте в бійку.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте.

Скажіть жертві булінгу

Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

18 ГРУДНЯ 2018 РОКУ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРИЙНЯЛА ЗАКОН "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)". ��Нова стаття закону передбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень .� Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень.� У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.�

Поради батькам�Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.�Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. �Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.�

Що робити, якщо дитина потерпає від булінгу?

1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.

2. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі.

3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.

4. Якщо адміністрація школи проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

Поясненя особи, яку притягують до відповідальності,

Пояснення потерпілого та свідків,

Висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),

Речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

Письмові документи,

Матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

«ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ»

Виховувати в собі культуру спілкування

Не залишатися байдужими

Сприймати людину такою яка вона є

Соціальний стан не є приводом для цькування

Заздрість - негативна риса людини

Сильніший- не означає розумніший

Особистий приклад

Поважати думки та погляди інших

Доброзичливість

Милосердність

Повага

Підтримка одне одного

Поважати право кожного бути самим собою

Фізичні вади (це не вина дитини)

Готовність до примирення

Визнання своїх помилок

Вміння вибачатися та вибачати

Комунікабельність

Привернути до себе увагу можна гарними вчинками

Підвищувати свою самооцінку

Допомогти жертві булінгу інколи досить просто.

Перше, що ти можеш зробити, — не підтримувати тих, хто знущається.

Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається.

Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення.

Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні.

Висновки:

• тривале образливе ставлення, яке має на меті заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або створити негативне середовище у школі для певної людини, називають булінгом.

• Важливо розрізняти дружнє піддражнювання і булінг.

Булінг — це агресивна поведінка, що повторюється, а піддражнюваня є поодиноким випадком І не ставить за мету заподіяти людині шкоду.

• Якщо ти став свідком булінгу чи його жертвою, обов’язково постарайся припинити це, а коли не виходить — повідом дорослих.