Формування та розвиток�життєвих компетентностей учнів �на уроках математики
Із досвіду роботи
вчителя математики
Вільшанкової Вікторії Юріївни
Актуальність
Мета школи – привчити до життя,
розуміти його, знати в ньому своє місце
С. Русова
Один мудрець став на узбіччі дороги, якою возили каміння на будівництво собору, і першого візника запитав: «Що робиш, чоловіче добрий?». – «Везу каміння», - відповів той. «А ти?» - запитав другого. - «Заробляю на хліб собі й дітям». Третій візник сказав: «Будую собор». Отже, усі троє виконували одну й ту саму роботу - возили каміння, за що отримували гроші. Проте сенс своїх дій і результат убачали різний.
Цілі та завдання
Визначення нової моделі випускника, яка повинна найбільш адекватно відповідати як потребам сучасної особистості (допомогти досягти життєвої компетентності та життєвого успіху), так і вимогам сучасного суспільства (вимогам вищої освіти, виробництва, суспільно-політичного, культурного життя);
Підготовка високоосвічених, життєво компетентних випускників, здатних і готових самостійно, свідомо і творчо визначати та здійснювати власне життя;
Формування особистості, здатної до здобуття подальшої професійної (вищої) освіти, соціальної та професійної мобільності.
Життєва компетентність виконує дві основні функції
Завдання педагогів найпочесніше — створювати людські кадри для всіх галузей нашого життя...
(А. С. Макаренко)
Структура життєвої компетентності має такі складові:
Життєтворча компетенція
4
Когнітивна компетенція
1
Емоційно-вольова компетенція
2
Творча компетенція
3
Духовна компетенція
5
Алгоритм формування життєвих компетентностей учнів:�
Участь у визначенні основних завдань уроку через спільну мотиваційно – цільову діяльність
Формування вмінь використовувати знання й особистий досвід, компетентності в життєвих ситуаціях через розв’язання ситуативних задач.
Мотивація на актуалізацію теми, що полягає в поясненні значення матеріалу, його використання у реальному житті.
Формування особистої відповідальності за рівень знань і самоосвітньої діяльності через тренінги з формування життєвих навичок – рефлексія (самопізнання, самоконтроль, саморегуляція).
Формування системи знань, отриманих у результаті активного сприймання через розв’язання проблемних ситуацій та узагальнення й аналіз фактичного матеріалу.
Формування «Портфоліо успіху» ( замість незнання оцінюються успіхи у просуванні учня в розвитку, виконанні різних завдань).
Напрями життєвої компетентності
комунікативний
соціальний
інформаційний
полікультурний
Саморозвитку та самоосвіти
продуктивної творчої діяльності
Соціальний напрям
Способи формування:
- при розв’язанні задач різними способами;
- при наданні учням можливості проявити ініціативу;
- при проведенні самооцінки та взаємооцінки;
- при розв’язуванні завдань різного рівня;
при виконанні індивідуальних творчих завдань;
- при залученні учнів до роботи в групах з урахуванням індивідуальних можливостей школярів.
«Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь»
Полікультурний напрям
Способи формування:
- при розв’язуванні задач екологічного, історико-культурного змісту;
- при використанні на уроках історичних фактів;
- при проведенні інтегрованих уроків.
«Усі знання виростають з одного коріння – з навколишньої дійсності»
Комунікативний напрям
«Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром»
Способи формування:
- при проведенні нестандартних уроків, уроків-змагань;
- при рецензуванні та доповненні відповідей учнів;
- при роботі в групах, парах;
- при висловлюванні власної думки;
- при застосуванні взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.
Інформаційний напрям
Способи формування:
- при підготовці повідомлень, пошуку інформації;
- під час випуску шкільних математичних газет;
- при складанні схем, таблиць, опорних конспектів.
«Хто володіє інформацією, той володіє світом»
Компетентність саморозвитку та самоосвіти
Способи формування:
- при виконанні домашніх, самостійних, контрольних робіт;
- при пошуку повідомлень;
- при виконанні учнями випереджувальних завдань.
«Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе»
Компетентність продуктивної творчої діяльності
Способи формування:
- при створенні на уроках проблемних ситуацій на основі сучасного життя;
- при розв’язуванні задач підвищеної складності;
- при розв’язуванні прикладів та задач різними способами;
- при складанні та розв’язуванні учнями задач, кросвордів, тестів.
«Поганий учитель підносить істину, хороший – учить її знаходити»
Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує вчителю організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів.
Прикладна задача — це задача, що виникла поза математикою, але розв'язується математичними засобами.
Прикладна задача повинна задовольняти такі умови:
Математика, 5 клас
Математика, 5 клас
Математика, 5 клас
Математика, 5 клас
Математика 5-6 клас
Математика, 6 клас і геометрія, 9 клас
Геометрія, 7 клас
Геометрія, 8 клас
Геометрія, 8-9 клас
Геометрія, 11 клас
Інтеграція з хімією, фізикою та географією
Життєві компетентності при викладанні математики допомагають в:�
опануванні навичок застосування учнями базових математичних понять у контексті повсякденного життя та в процесі трудової діяльності;
зростанні інтересу школярів до вивчення математики і в цілому до навчання;
розвитку духовних цінностей особистості: витонченості логічних міркувань, математичного мислення, повагу до вчених минулого;
формуванні гуманістичної системи спілкування між учителем та учнями, перетворення кожної дитини на самостійно мислячу особистість, здатну поважати себе й інших.
Життєві компетентності при викладанні математики сприяють:�
залученню учнів до самостійного пошуку й «відкриття» нових знань;
розв’язання задач проблемного характеру; завдання практичного і прикладного характеру;
використання диференційованих дидактичних матеріалів, комп’ютерної техніки, мультимедійних засобів навчання.
Завдання школи - навчити жити. Ми повинні виховати Людину, здатну створити своє особисте життя.
(П.Блонський)