4 of 14

Ідея: викриття і засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).

5 of 14

Основна думка: автор висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи, духовну обмеженість, змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. "Буде здоров'я, будуть і гроші..." .

6 of 14

Композиція твору:

Експозиція: знайомство читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами, показ обставин, в яких живуть дійові особи, їх стосунків і прагнень.

Зав'язка: зустріч Калитки з Невідомим, рішення купити за п’ять тисяч справжніх грошей сто тисяч фальшивих.

Кульмінація: Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок "грошей" і починають ділитися. Але в мішку, замість фальшивих грошей, були пакунки чистого паперу. Невідомий обдурив Калитку, продавши за 5 тисяч карбованців мішок чистого паперу.

Розв'язка: обдурений Герасим у розпачі вішається, його врятовує Бонавентура.

7 of 14

Проблематика твору:

*Зростання ролі грошей

*Невміння людей пристосуватися до нових умов життя

*Прагнення до багатства

*Злочинність

*Родинні стосунки

*Втрата духовних цінностей

8 of 14

Герасим Никодимович Калитка

1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».

2. Зовнішність і портрет.

3. Риси характеру героя:

а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість;

в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм.

4. Г. Калитка та оточення:

а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.

5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.

6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

9 of 14

Прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.

І.Карпенко-Карий у ролі Калитки

10 of 14

Копач Бонавентура

1.Копач Бонавентура - породження капіталістичної тогочасної дійсності , який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розорився.

2. Хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає в землі скарбів.

3. Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах, його не бентежить становище, в якому він опинився, все більше опускаючись на соціальне дно.

4. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших, живе своїми мріями.

5. Викопані гроші він мріє витрати не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки!

6. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура. Крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського.

11 of 14

Савка

1.Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі.

2. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого!

3. Його мораль - «з грішми, сказано ж, і чорт не брат».

4.Здатний брати участь у нечесних справах, махінаціях.

5. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного.

6. У кінці п’єси Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина.

12 of 14

Та якщо названі письменники лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.

У п'єсі основною є інша, прихована за зовнішньою, сюжетна лінія — показ морального звиродніння людини. Адже Калитка, по суті, — простий чоловік, який любить землю, невсипущо працює на ній, є поміркованим щодо матеріальних потреб.

Та потяг до надмірного збагачення руйнує душу людини. Ми сміємося, читаючи п'єсу. Але це «сміх крізь сльози».

Проблема влади грошей у

І. Карпенка-Карого:

13 of 14

Трагікомедія «Сто тисяч» у постановці Київського Театру на Подолі:

14 of 14

Режисери: Віктор Іванов, Гнат Юра

Оператор: Сурен Шахбазян

Композитор: Всеволод Рождественський

Художник: Максим Липкін

Виробництво: КиЇвська кіностудія

Рік: 1958

Актори: Валентина Івашова, Дмитро Мілютенко, Микола Панасьєв, Гнат Юра, Іван Маркевич, Варвара Чайка, Петро Бондарчук, Георгій Бабенко, Борис Лук’янов.

Кінофільм «Сто тисяч»