І. Карпенко-Карий
«Сто тисяч»
Сцена - мій кумир, театр - священний храм для мене.
І.Карпенко-Карий
Тема: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80—90 роках XIX століття.
Ідея: викриття і засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
Основна думка: автор висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи, духовну обмеженість, змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. "Буде здоров'я, будуть і гроші..." .
Композиція твору:
Експозиція: знайомство читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами, показ обставин, в яких живуть дійові особи, їх стосунків і прагнень.
Зав'язка: зустріч Калитки з Невідомим, рішення купити за п’ять тисяч справжніх грошей сто тисяч фальшивих.
Кульмінація: Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок "грошей" і починають ділитися. Але в мішку, замість фальшивих грошей, були пакунки чистого паперу. Невідомий обдурив Калитку, продавши за 5 тисяч карбованців мішок чистого паперу.
Розв'язка: обдурений Герасим у розпачі вішається, його врятовує Бонавентура.
Проблематика твору:
*Зростання ролі грошей
*Невміння людей пристосуватися до нових умов життя
*Прагнення до багатства
*Злочинність
*Родинні стосунки
*Втрата духовних цінностей
Герасим Никодимович Калитка
1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».
2. Зовнішність і портрет.
3. Риси характеру героя:
а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість;
в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм.
4. Г. Калитка та оточення:
а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.
5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.
6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.
Прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.
І.Карпенко-Карий у ролі Калитки
Копач Бонавентура
1.Копач Бонавентура - породження капіталістичної тогочасної дійсності , який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розорився.
2. Хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає в землі скарбів.
3. Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах, його не бентежить становище, в якому він опинився, все більше опускаючись на соціальне дно.
4. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших, живе своїми мріями.
5. Викопані гроші він мріє витрати не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки!
6. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура. Крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського.
Савка
1.Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі.
2. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого!
3. Його мораль - «з грішми, сказано ж, і чорт не брат».
4.Здатний брати участь у нечесних справах, махінаціях.
5. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного.
6. У кінці п’єси Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина.
Та якщо названі письменники лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.
У п'єсі основною є інша, прихована за зовнішньою, сюжетна лінія — показ морального звиродніння людини. Адже Калитка, по суті, — простий чоловік, який любить землю, невсипущо працює на ній, є поміркованим щодо матеріальних потреб.
Та потяг до надмірного збагачення руйнує душу людини. Ми сміємося, читаючи п'єсу. Але це «сміх крізь сльози».
Проблема влади грошей у
І. Карпенка-Карого:
Трагікомедія «Сто тисяч» у постановці Київського Театру на Подолі:
Режисери: Віктор Іванов, Гнат Юра
Оператор: Сурен Шахбазян
Композитор: Всеволод Рождественський
Художник: Максим Липкін
Виробництво: КиЇвська кіностудія
Рік: 1958
Актори: Валентина Івашова, Дмитро Мілютенко, Микола Панасьєв, Гнат Юра, Іван Маркевич, Варвара Чайка, Петро Бондарчук, Георгій Бабенко, Борис Лук’янов.
Кінофільм «Сто тисяч»