Формування громадянської компетентності здобувачів освіти на уроках суспільствознавчих дисциплін

Правову основу державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності становлять Конституція України, закони України "Про національну безпеку України", "Про освіту", "Про закордонних українців", "Про волонтерську діяльність", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", "Про основи національного спротиву", Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», інші нормативно-правові акти України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

1. Закон України від 13.12. 2022 № 2834-ІX «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року»

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»

4. Концепція національно-патріотичного виховання в системи освіти України до 2025 року, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 №527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641»

Нормативна база

Громадянська компетентність - здатність особи реалізовувати і захищати права та свободи людини і громадянина, відповідально ставитися до обов’язків громадянина, брати активну участь у суспільному житті, підтримувати розвиток демократичного суспільства та утверджувати верховенство права, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, пов’язаних з ідеями демократії та верховенства права, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.

​

Громадянська освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, пов’язаних з ідеями демократії та верховенства права, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.

​

Національно-патріотичне виховання - наскрізний виховний процес, спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальної активності та відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності і територіальної цілісності України.

​

Частина 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»

Українська громадянська ідентичність - стійке усвідомлення громадянином України, закордонним українцем свого політико-правового зв’язку з Україною, українським народом та громадянським суспільством.

Українська національна ідентичність - стійке усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об’єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями.

Частина 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»

Громадянські та соціальні компетентності

​

​

Громадянські компетентності

Уміння:

• моделювати свою поведінку як активного і відповідального члена громадянського суспільства, який знає основи права, добре обізнаний із змістом прав людини та вміє їх захищати у правовий спосіб;
• формувати та обстоювати свою громадянську позицію щодо локальних та глобальних питань;
• утримуватися від можливостей зловживати своїми правами;
• виявляти відповідальність, уникати негативних стереотипів та узагальнень, а також мови ворожнечі в обговоренні суспільних проблем і різних соціальних груп;
• брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, зважаючи на інтереси їх представників;
• конструктивно співпрацювати з іншими особами, ініціювати або брати участь у реалізації проектів, громадських заходів;
• критично оцінювати ідейні платформи та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та розуміти їх роль у розвитку демократичного суспільства.

Ставлення:

• усвідомлення себе відповідальним громадянином України, розуміння своїх прав і обов’язків як громадянина України та готовність їх виконувати; самоповага та повага до прав та гідності інших осіб;
• громадянська поведінка, що ґрунтується на почутті власної гідності та внутрішньої свободи, розвинутій правосвідомості та обстоюванні демократичних цінностей;
• плекання нетерпимості до корупції в усіх її проявах, розуміння неприпустимості толерування нерівності та недоброчесності. готовність відмовитися від нечесних практик під час розвʼязання проблем;
• визнання цінності іншої особи та повага до її приватності. толерантність і готовність до взаємовигідного розв’язання соціально-політичних суперечностей.

Громадянські та соціальні компетентності

​

​

Соціальні компетентності

Уміння:

• ідентифікувати себе як члена різних спільнот, громадянина України;
• формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання;
• конструктивно спілкуватися на різноманітні актуальні теми історії та суспільства;
• знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів;
• працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю з іншими особами з відмінними ідеями та цінностями, використовуючи власний досвід та досвід інших осіб, зокрема взятий з історії.

Ставлення:

• усвідомлення цінності людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки;
• повага до законів і традицій, досвіду інших народів, релігій та культур. толерантне ставлення до життєвої позиції іншої особи, громадської думки, особливостей соціальної поведінки, способу життя та форм самовираження інших осіб;
• керування власними емоціями, готовність до пошуку компромісів;
• волонтерство, підтримка громадськихпроєктівта ініціатив, спрямованих на розв’язання актуальних суспільних проблем.

Громадянська компетентність вчителя

​

Часто зміст громадянської компетентності розкивається через характеристику якостей, якими володіє людина:

​

Громадянську компетентність часто асоціюють з поняттям «громадянська зрілість». Її характеризує не вік, а погляди, вчинки людини, яка є гармонійно і всебічно розвинута, має гуманістичний світогляд.

Зрілою є людина, яка:

Постійно самовдосконалюється

Має високий рівень національної та планетарної свідомості

Знає культуру й історію рідного краю

Соціально відповідальна

Наділена стійкими переконаннями.

​

Громадянська зрілість не є якимось підсумком або завершеним процесом. Для її підтримки потрібний постійний тренінг. І саме громадянська зрілість педагога є запорукою формування громадянської компетентності учнів.

Громадянська компетентність є сукупністю трьох компонентів:

​

​

Постановка перед учителем історії і правознавства завдань формування громадянської компетентності учнів передбачає, що в переліку освітніх результатів кожного уроку мають бути сформульовані, крім суто правознавчих та історичних, ще й такі, що спрямовані на розв’язання цього завдання:

​

- передбачати певний рівень розвитку громадянських умінь і навичок;

​

- передбачати формування позитивного ставлення учнів до явищ і процесів, пов’язаних з демократичною державою, громадянським суспільством тощо та відповідних ціннісних орієнтацій.

Результативність при формуванні громадянської компетентності у великій мірі залежить від вибору методів роботи, серед яких пріоритетна роль належить активним, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, розвиток ініціативи й творчості учнів, підвищення їхньої активності, актуалізацію комунікативного потенціалу, формування критичного мислення, когнітивних, нормативних та поведінкових норм, вміння міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, аналізувати проблеми, робити власні висновки, набувати вмінь та навичок адаптації, захищати свої інтереси, поважати інтереси та права інших, самореалізовуватись, брати участь у громадському житті.

До прийомів, що сприяють формуванню громадянської компетентності учнів на уроках суспільного циклу, можна віднести колективні форми взаємодії, у тому числі слід назвати групову і парну види роботи. Саме в групах і парах проходить обговорення тієї чи іншої проблеми, саме у взаємодії з оточуючими дітьми складаються певні погляди на життя і формується світогляд.

Національно-культурна ідентичність особистості – це суб’єктивні переживання належності до українського народу, нації, свідоме прийняття його моральних цінностей, що характеризується ототожненням і формуванням відповідної національної Я-концепції, що виявляється у власній самоповазі, національній гідності, умінні користуватись правами і свободами, справедливості, відповідальності, любові до України та бажанні пов’язати свою долю з долею України.

Намалюйте на аркуші паперу свій силует. І довкола напишіть як можна більше відповідей на питання:

ХТО Я?

футболіст

учень

внук

українець

патріот

християнин

педагог

учень

історик

юрист

мрійник

мрійник

Формування національно-культурної ідентичності грунтується на:

Базові моральні цінності національно-культурної ідентичності:

Рівні ідентичності. Всі важливі для майбутнього

Які ідентичності є домінуючими

Міжрегіональні відмінності у ідентичностях

Ефект «Ми-вони» - відчуття належності до групи (ефект «ми») і відповідно відстороненості, відокремлення від інших (ефект «вони»)

​

Спільне минуле, як легітимізація спільного майбутнього

​

Різниці у ідентичностях можуть мати руйнівні наслідки: зовнішня агресія, внутрішня нестабільність, агресивна конкуренція.

Символіка

Герби та логотипи

Різне походження та різне призначення

Логотип може випливати з герба, а може бути зовсім іншим

Герб базується в першу чергу на минулому, а логотип спрямовується в майбутнє

І перше і друге є важливим для ідентичності та промоції

Герб та логотип, то зовсім різне. Герб – традиція. Логотип – сучасність.

Герб – красивий елемент, створений на історії, використовується для формування гордості за минуле і є основним для офіційних документів, нагород

Логотип – орієнтований на позитивне сприйняття території іншими, використовується для територіального брендування. Сьогодні основні тренди лого – позитив території, відкритість світу

Герб Любліна

Логотип Любліна

Новий герб Тернополя

Старий герб Тернополя

Логотип Тернополя

Малий герб Тернопільської міської ради

Логотип – Тернопіль молодіжна столиця

Методичний прийом

«Ромашка Блума»

Методичний прийом

ретроальтернативістики

Питання для прогнозу

А що було б, якби

​

​

Друга світова війна – явище, яке відбулося.

А що було б, якби цієї війни у житті людства не було?

Корисні посилання на сайти, які борються з фейками:

�Формування національної ідентичності та патріотизму

проєктами

Українського інституту �національної пам’яті

�

• сайт
• www.uinp.gov.ua

ФЕСТИВАЛЬ ІДЕЙ

УСНА ІСТОРІЯ

• 1600 відео та аудіо-інтерв’ю учасників Революції Гідності та АТО
• серії книг

«Усна історія російсько-української війни», «Майдан від першої особи»

Освітні проєкти

Ігри: настільні, для смартфонів

​

«Українська революція

1917-1921»

НАСТІЛЬНІ ІГРИ

«УПА – ВІДПОВІДЬ

НЕСКОРЕНОГО НАРОДУ»

ГРА ДЛЯ

МОБІЛЬНИХ

ПРИСТРОЇВ

Адаптація: смартфони та планшети

База: Android і iOS.

Режим: багатокористувацький, без доступу до Інтернету.

​

Де шукати: поле «Українська революція»

​

Аndroid-версія - магазин додатків Google Play: http://bit.ly/2FwGEjs 

ІОS-версія - Аpple store: https://apple.co/2MgBgl0.

100 облич революції

КАРТКОВІ ПРОЄКТИ

Електронні листівки

«Україна в роки

Другої світової війни

(1939–1945)»

�«Україна в роки Другої світової війни»��

НАБІР ІНТЕРАКТИВНИХ КАРТОК

ІСТОРІЯ НА ЕКРАНІ

Мета - поглиблення окремих тем з історії України

Завдання – розповісти доступно про складне, розвивати критичне мислення, вчити дискутувати

15 хвилин

​

Лектор

Архівні фотографії

Кінохроніка

Інфографіка

Анімація

Карти

Під час теперішньої важкої війни, за умов протистояння агресивній антиукраїнській пропаганді, особливе значення має збереження та розвиток української історичної освіти та подальше формування в української учнівської молоді патріотизму, усвідомлення загальнолюдських цінностей та несприйняття імперської і шовіністичної ідеології. При цьому українська історична освіти має не «віддзеркалювати» ідеологічні атаки з боку путінського режиму, а послідовно продовжувати формування в учнівства української історичної пам’яті, патріотизму та розуміння єдності України та українського народу з Європою та європейськими демократичними цінностями.

У зв’язку з цим актуальними під час навчання історії є теми, присвячені українському націєтворенню та ствердженню українських національних демократичних цінностей; історії боротьби за українську державність та протистояння імперській колоніальній політиці Московії-Росії, вивчення тенденцій розвитку української культури, усвідомлення значення історичної

пам’яті для формування та розвитку демократичного суспільства тощо.

Важливим є формування в учнівства чіткої понятійної системи, що не дозволить ворожій пропаганді підмінювати поняття та маніпулювати свідомістю. Серед актуальних дефініцій, відповідно до вікових особливостей

учнівства, варто звертати особливу увагу, зокрема, на такі: «геноцид», «геополітика», «демократія», «експансія», «ідеологія», «імперія», «колоніалізм», «ксенофобія», «націоналізм», «національна держава», «нація», «політика “умиротворення”», «політична нація», «репарація», «республіка», «сепаратистський рух», «тоталітаризм» та його різновиди («комунізм», «фашизм»,

«нацизм», «рашизм» – про нього йтиметься далі).

Суттєвих змін зазнали навчальні програми в частині недавньої новітньої історії, насамперед подій, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Передбачено повний (окремим навчальним блоком) розгляд російсько-української війни, що розпочалася в 2014 р. Наголошується на геноцидних діях політичного керівництва і російського війська щодо українців, національному опорі агресії та міжнародній підтримці України.

Очевидно, у визначенні ідеології «русского міра» не варто вживати слово «руський», яке походить з часів Русі-України і не має відношення до

штучних конструктів російських, радянських/совєтських ідеологів.

Мешканців земель і князівств давньої Русі називали русами, русинами, та аж ніяк не росіянами. Проте в сучасній Росії свідомо змішують поняття «Русь» і «Росія», «руси» і «росіяни». «Росіянами» називають київських князів, руських воїнів тощо. Натомість назви «Росія», «росіяни» з’явилися значно пізніше.

Дякую за увагу!