Перевірка домашнього завдання
Відповісти «так» або «ні»
1. так; 2. так; 3. так; 4. так; 5. ні; 6. так; 7. так; 8. ні; 9. так; 10. ні; 11. так; 12. ні. |
Вправа «Поміркуй»
Визначити, до якої форми поведінки належать (усно):
А) вистежування здобичі лисицею;
Б) будівництво гнізда перепілкою;
В) вигодовування пташенят;
Г) захист кішкою кошенят від собаки;
Д) вилизування дитинчат вовчицею;
Е) «купання» горобця в піску;
Є) згортання їжака в клубок;
Ж) тварини валяються в снігу;
З) обнюхування твариною навколишніх предметів;
И) викидання чорнильної фарби головоногими молюсками;
І) горіхівка ховає кедрові горішки в мох.
Думка про те, що тварини захищають територію, яку вони використовують для виведення потомства, пошуку їжі або спаровування, була вперше висловлена маловідомим англійським орнітологом на ім’я Генрі Еліот Говард
Вивчивши безліч різних видів птахів, він помітив, що самці деяких видів, улаштувавшись в якомусь місці, виганяли із цих ділянок інших самців цього виду, коли вони туди забрідали
Він зауважив також, що на ці ділянки самці залучали самок цього виду і що там відбувалося спаровування і гніздування
Із часу цього відкриття явище територіальності було відзначене в багатьох видів. Пара, яка закріпила за собою територію, має більше шансів знайти собі достатню кількість їжі та може спокійно робити все необхідне для виведення потомства
Тема уроку:
Територіальна та соціальна поведінка тварин
Територіальна поведінка – сукупність різних форм активності тварин, спрямованих на завоювання та використання певного життєвого простору
Що буде для тварини життєвим простором?
Життєвий простір для тварини – це територія, на якій міститься її гніздо (нора), ділянка для спарювання або багаті джерела їжі для неї та її нащадків
Територіальна поведінка вперше з’являється в кільчастих червів і нижчих молюсків, у яких усі процеси життєдіяльності пов’язані з ділянкою, де вони мешкають. Проте така поведінка ще не може вважатися повноцінною територіальною, тому що тварина ніяк не мітить територію
Як тварини можуть мітити територію?
Територія може мітитися нанесенням пахучих речовин на предмети по периферії ділянки, звуковими і візуальними сигналами, а за візуальні сигнали можуть слугувати витоптані ділянки трави, обгризена кора дерев
Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях. Вони по-різному мітять межі своєї ділянки й запекло захищають її, нерідко вступаючи у смертельну сутичку з «порушниками кордонів»
Як ссавці мітять територію?
Для позначення індивідуальної території ссавці використовують запахи, які вони залишають на поверхні ґрунту або на рослинах, а також видаючи певні звуки.
На тілі тварин є спеціальні залози, що виробляють феромони, які потрапляють у повітря і перебувають у ньому якийсь час. Цей запах уловлюють представники того ж виду й аналізують його, отримуючи чітку інформацію про того, хто є власником цієї ділянки і коли господар востаннє був на цьому місці
Для того, щоб запах тримався довше, багато ссавців залишають на межі території своєрідний «коктейль» із запахів – вони змішують сечу, калові маси і феромони. Найчастіше хижаки і гризуни, що володіють індивідуальною територією, мітять її межі каловими масами і сечею
Багато видів куниць позначають свої ділянки секретом особливої залози, яка знаходиться в ділянці анального отвору.
Деякі територіальні особини під час сечовиділення встають на передні кінцівки, завдяки цьому сеча обприскує велику територію
Одних тільки запахових міток замало для того, щоб захистити територію від вторгнення іншого представника виду
У деяких випадках запахові мітки використовуються тільки для того, щоб особини, які живуть на одній ділянці, якомога рідше зустрічалися одне з одним (наприклад, борсуки)
Спрогнозуйте розвиток подій, які можуть відбутися при зустрічі господаря території з незваним гостем?
Якщо тварини все ж таки зустрічаються, то, перш ніж між ними відбудеться сутичка, господар території видає попереджувальне гарчання, потім стає в певні пози і лише в тому випадку, якщо незваний гість після всіх цих демонстрацій не залишить територію, господар переходить у наступ. При цьому тварини завдають одна одній серйозних травм, нерідко в результаті сутички один із супротивників гине
Території різних видів тварин можуть частково чи повністю збігатися, але тварини одного виду зазвичай мають власну територію
Як ви вважаєте, від чого залежить величина ділянки (території), яку займає певний вид?
Величина ділянок у багатьох випадках залежить саме від того, скільки корму на ній знаходиться
Дрібні тварини (миші, ящірки, маленькі риби) мають територію близько одного-кількох квадратних метрів, а леву чи тигру потрібна територія до 20 км2 і навіть більше
Хижаки взагалі мають більшу територію, ніж їхні рослиноїдні жертви
Так, на лисячій території мусить бути багато територій мишей, на території лева – багато територій антилоп і зебр
Загальна площа залежить від двох факторів: від потреб у їжі її хазяїна і від продуктивності ґрунту
Територія тварини нерідко поділяється на різні ділянки, з якими пов’язані певні види діяльності, тобто існує внутрішній поділ території. Для багатьох видів тварин територія зазвичай включає: домівку першого порядку (місце найбільшої безпеки), домівки другого і третього порядків, перешкоди, туалет, комфортне місце (наприклад, дерево, яке використовуються для чухання), місце купання, місце харчування (їдальня), комора, місце водопою тощо. На території існують основні та другорядні стежки
Закріплення території досягається різними способами:
Соціальна поведінка тварин – це спільна діяльність особин, яка формує життя групи
Соціальна поведінка охоплює всі типи взаємодій тварин в угрупуванні, діапазон яких широкий. Одні тварини ведуть виключно одиночний спосіб життя, інші утворюють різноманітні за чисельністю (до багатьох особин) і рівнем складності угруповання
Багато видів протягом року переходять від одиночного до суспільного способу життя. Такі переходи притаманні багатьом видам птахів, деяким гризунам і хижим ссавцям (вовки)
Чи існують у природі повністю ізольовані тварини?
Повністю ізольоване існування організмів у природі не трапляється, оскільки було б неможливим здійснення їхньої основної життєвої функції — розмноження
У видів з ізольованим способом життя часто утворюються тимчасові угруповання особин у місцях зимівлі (сонечка, жужелиці) або в період, який передує розмноженню
Які біологічні переваги групового способу життя?
Біологічні переваги групового способу життя: полегшується пошук корму, забезпечується захист від ворогів, у риб та птахів менше енергії витрачається на переміщення у просторі, оскільки основну роботу — подолання опору води чи повітря — виконують більш сильні тварини, що рухаються попереду
Велике значення має груповий спосіб життя в захисті від хижаків. Скупчення великої кількості особин істотно підвищує вірогідність раннього виявлення небезпеки. Властива груповим тваринам система взаємного сповіщення також є захисним механізмом
У різних тварин існують реакції переляку, які часто супроводжуються виділенням «речовин страху» (риби, хатні миші, амфібії). Реагування на речовини, що виділяють поранені або вбиті тварини,— це реакція пристосування на популяційному рівні, коли корисний для популяції ефект досягається ціною загибелі однієї чи кількох особин
Поодинокі особини часто не в змозі захиститися від хижака, від якого стадо (зграя) обороняється успішно
Взаємовідносини суспільних тварин досягають високого рівня складності й характеризуються своїми нормами співжиття, високорозвиненими інстинктивними реакціями на форми поведінки та системами сигналізації для передачі інформації (їх умовно називають «мовою» тварин)
Існує багато класифікацій різних типів об’єднання тварин, а також особливостей поведінки тварин усередині цих груп
Багато видів тварин, як уже зазначалося, нормально розвиваються тільки тоді, коли об’єднуються в досить великі групи. Наприклад, баклани можуть існувати в групі, яка налічує не менше 10 000 особин і де на 1 м2 припадає не менше 3 гнізд. В овець поза стадом частішають пульс і дихання. При вигляді стада, що наближається, ці процеси нормалізуються