Забезпечення життєдіяльності в екстремальних умовах передбачає захист, укриття, медичну допомогу, постачання води, їжі та предметів першої необхідності, а також підтримання психологічної стійкості. 

​

Це досягається шляхом планування, підготовки запасів, використання захисних споруд, надання першої допомоги та дотримання правил безпеки, а також через централізоване оповіщення про небезпеку та координацію дій відповідних служб. 

Забезпечення життєдіяльності в екстремальних умовах

Підготовка припасів: 

Створіть запаси питної води, консервів, продуктів тривалого зберігання та медикаментів. 

​

Облаштування укриття: 

Підготуйте укриття у підвалі, використовуючи мішки з піском, та передбачте аварійний вихід. 

​

Підготовка до відключення комунікацій: 

Майте запасні ліхтарики, елементи живлення, свічки, а також прилади для приготування їжі. 

​

Документи та транспорт: 

Зберіть необхідні документи, гроші та тримайте автомобіль у справному стані із запасом палива. 

Заходи з попередження та підготовки

Дотримуйтеся спокою: 

Не панікуйте, не кричіть і приймайте виважені рішення. 

​

Дотримуйтеся інформації: 

Уважно слухайте сигнали оповіщення, повідомлення від екстрених служб. 

​

Зверніться по допомогу: 

Повідомте чергові служби про надзвичайну ситуацію. 

​

Уникайте небезпеки: 

Не наближайтеся до вибухонебезпечних предметів, виконуйте команди рятувальних служб. 

Дії під час надзвичайної ситуації

Вода та їжа: 

Забезпечте доступ до чистої питної води та продуктів харчування. 

​

Медична допомога: 

Надавайте домедичну допомогу собі та іншим, використовуючи підготовлену домашню аптечку. 

​

Захист від забруднення: 

Захищайте воду та продовольство від радіаційного, хімічного та біологічного зараження. 

Забезпечення першочергових потреб

Підтримка морального духу: 

Підтримуйте позитивний настрій у собі та оточуючих.

​

Спілкування: 

За можливості підтримуйте зв'язок з рідними для отримання моральної підтримки.

Психологічна стійкість

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ТА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ

https://sprotyvg7.com.ua/lesson/psixologichna-pidgotovka-ta-samoregulyaciya

Основна реакція військовослужбовців на бойові дії − бойовий стрес. Організм активно адаптується в умовах бойової обстановки. Включається напруженість механізмів саморегуляції, формується пристосувальна поведінка для дій в небезпечних умовах. Екстремальна стресова ситуація – суворе та жорстоке випробування на міцність всіх психічних і фізичних можливостей. Кожний може зіткнутися з тим, чого не розуміє, відчути те, що раніше ніколи не відчував. Переживання кожної людини індивідуальні, специфічні. Проте, є немало спільного в тих реакціях, якими людина відповідає на небезпеку, необхідність знищувати противника, брак часу й інформації та інші несприятливі чинники. В діапазоні негативних переживань перед боєм і в бою в стані стресу особливе місце займає страх, який є емоцією, що виникає в стані загрози біологічному або соціальному існуванню людини, спрямованою на джерело реальної або уявної небезпеки.

Страх – це відчуття, яке, з одного боку, оберігає тебе від ризикованих, небезпечних вчинків, з другого боку, кожному знайомий болісний стан, коли страх позбавляє нас здатності думати, діяти. Справитися з таким нападом страху можна спробувати самостійно за допомогою наступних прийомів:

Спробуй сформулювати подумки, а потім промовити вголос, що викликає у тебе страх. Якщо є можливість, поділися своїми переживаннями з оточуючими тебе людьми. “Проговорений” страх стає меншим.

При наближенні нападу страху дихай неглибоко і повільно − вдихай через рот, а видихай через ніс. Можна спробувати таку вправу: зроби глибокий вдих, затримай дихання на 1-2 секунди, видихни. Повтори вправу 2 рази. Потім зроби 2 нормальних (неглибоких) повільних вдихи-видихи. Чергуй глибоке і нормальне дихання до тих пір, поки не відчуєш себе краще.

Закрий на мить очі, зроби 8-10 коротких та енергійних вдихів і повільних та тривалих видихів. Після цього треба кілька разів напружити і розслабити м’язи тіла.

Повтори подумки 2-3 рази “формулу безстрашності” за типом:

Я спокійний і впевнений у собі;

Я впевнений у своїх товаришах, вони ніколи не підведуть;

Я рішучий і сміливий;

Я до всього готовий і все зможу;

Я, як сталева пружина – потужна, пружна, незламна;

Моє тіло повністю підвладне мені;

Я спокійний і впевнений у собі, я вирішував більш складні завдання, вирішу і це;

Я до всього готовий і все зможу.

Пам’ятай, що страх можна подолати, а боягузтво не забудеться ніколи.

У тому випадку, коли хтось із товаришів втратив контроль над своєю поведінкою, безцільно метушиться або, навпаки, застиг в заціпенінні, неадекватно реагує на твої слова і дії, якщо є можливість, сховай його у безпечному місці, повідом про це командиру або санінструктору і продовжуй бойові дії.

Страх

Самодопомога при панічному нападі

Метод сповільненого дихання�

Цей метод може застосовуватись у будь-який час і в будь-якому місці і триває всього декілька хвилин.

Мета метода – у момент появи страху або паніки уповільнити дихання до 8-10 вдихів за хвилину. Якщо тренуватися регулярно і навчитися  “тримати” нормальне дихання завжди, то ти зможеш краще контролювати його, навіть помітивши у себе перші ознаки паніки.

​

Для початку зосередься на своєму диханні. Якщо увага почне “блукати”, спробуй повернути її до дихання.

Потренуйся дихати діафрагмою. Поклади руку на область шлунку; на вдих – спокійно розтягуй саме ці м’язи. Одночасно намагайся під час дихання не рухати грудною клітиною і плечима. Така методика утримає тебе від судорожних, різких вдихів-видихів.

Під час наступного вдиху затримай дихання на 10 секунд (повільно порахуй до 10). Дуже глибоко не вдихай. Якщо на десять секунд не виходить, постарайся хоча б на вісім. Повільно видихни.

Тепер, повільно рахуючи до трьох, вдихни і, також, продовжуючи рахувати, видихни. Продовжуй дихати на рахунок три, намагаючись не робити дуже глибоких вдихів. Заспокой дихання, щоб на кожний вдих-видих було по три секунди.

Подихай в такому темпі хоча б хвилину.

Якщо ти все ще панікуєш, знову затримай дихання на десять секунд і повтори вправу. Повторюй її до тих пір, поки симптоми паніки не втихнуть.

Тренуючись регулярно і достатньо часто (5-6 разів на день), ти невдовзі зможеш контролювати дихання постійно. Користуйся будь-яким вільним моментом, щоб позайматися: перетвори вправу на “приховану гру”, в яку ти граєш, де завгодно − коли куди-небудь їдеш або навіть стоїш. Натренувавшись, ти зможеш придушити симптоми паніки ще до того, як вони отримають повноцінний розвиток.

Метод «паперового пакету»��

Цей метод дозволяє збільшити вміст вуглекислого газу в крові, завдяки чому, вирівнюється дихання: обмежується кількість кисню, що поступає в легені, а кількість вуглекислого газу збільшується внаслідок того, що ти знову вдихаєш той вуглекислий газ, який ти видихнув. (Не турбуйся − кисню в твої легені потрапить достатньо!)

Цей метод не вимагає посиленого тренування.

​

Відчувши наближення паніки, надінь на рот і ніс маленький паперовий пакет. Притисни його до обличчя руками якомога щільніше, щоб повітря не проходило.

Тепер повільно і рівно дихай в пакет. Дихай до тих пір, поки паніка не почне відступати, а дихати не стане легше.

Аналогічний ефект можна отримати, якщо скласти долоні “чашкою” і, щільно прикривши рот і ніс, повільно дихати в цю “чашку”.

Щоб користуватися цим методом, тобі доведеться носити з собою в кишені або сумці паперовий пакет, або щось подібне, чим можна було б його замінити. В цьому значенні “чашка” зручніше. Проте за допомогою пакету ти все-таки швидше зумієш відновити газовий баланс в крові і заспокоїти страх.

Не концентруй увагу на симптомах, ти тільки посилюєш їх і загострюєш напад паніки! Є декілька методів, які допомагають відвести увагу від панічних відчуттів.

Пропонується використовувати три методи, які вважаються найдієвішими для подолання нападів паніки. Спробуй кожен з них і вибери той, який підходить тобі якнайбільше.��

Метод гумової стрічки. Носи на зап’ясті гумову стрічку. Відчувши наближення нападу паніки, відтягни її, і хай вона з достатньою силою клацне тебе по руці. Різке болісне відчуття відверне увагу від підступаючих симптомів і дасть час застосувати й інші методи для контролю страху, наприклад, метод сповільненого дихання. Іноді буває достатньо і самого відчуття, щоб зупинити напад паніки.

​

Метод рахунку. Попередити напад паніки, що насувається, допомагає також підрахунок яких-небудь предметів. Наприклад, можна порахувати скільки дерев знаходиться в полі твого зору, або скільки вікон в будівлі навпроти. В крайньому випадку, завжди можна просто перемножувати числа подумки. Цей метод надає немало можливостей.

​

Метод уяви. Корисно буває уявити себе де-небудь в гарному, тихому місці, далеко-далеко від нинішніх умов перебування. При перших же ознаках страху спробуй пригадати що-небудь приємне з власного життя, з фільму або книги. Наприклад, теплий сонячний день на узбережжі або прогулянку в красивому парку в хорошу погоду. Згадуй або уявляй щось дуже особисте, цікаве тільки для тебе, і якомога докладніше (із звуками, запахами, світлом, кольором) і реалістичніше. Чим частіше ти будеш тренуватись таким чином, тим легше потім, в потрібний момент, зможеш поринути в уявну сцену, уникаючи приступу паніки.

Методи відволікання

Перетвори тривогу на страх. Постарайся зрозуміти, що саме тебе турбує. Іноді цього буває достатньо, щоб напруга знизилася, а переживання стали не такими болісними.

Найболісніше переживання при тривозі – це неможливість розслабитися. Напружені м’язи, в голові крутяться одні і ті ж самі думки, тому корисно буває зробити декілька активних рухів, фізичних вправ, щоб зняти напругу.

Складні розумові операції теж допомагають знизити рівень тривоги. Спробуй рахувати: наприклад, по черзі в думці віднімати від 100 то 6, то 7, перемножувати двозначні числа, порахувати, на яке число припадав другий понеділок минулого місяця. Можна згадувати або складати вірші, придумувати рими тощо.

Самодопомога при тривозі

Коли людина відчуває страх, вона боїться чогось конкретного (поранення, каліцтва, втратити товаришів під час бою  та ін.), а, переживаючи відчуття тривоги, людина не знає, що саме є джерелом цього відчуття. Тому стан тривоги важче, ніж стан страху.

​

Якщо у людини виникає думка про те, що слід припинити істерику, це вже перший крок на шляху до її припинення. В цьому випадку можна зробити наступні дії:

1. Піти від “глядачів”, свідків, які цю істерику спостерігають, залишитися одному.

2. Вмитися холодною водою.

3. Зробити дихальні вправи: вдих, затримка дихання на 1-2 секунди, повільний видих через ніс, затримка дихання на 1-2 секунди, повільний вдих і т.д. – до того моменту, поки не вдасться заспокоїтися.

Самодопомога при істериці

​

Гнів і злість часто відчувають люди, які переживають нещастя, − це природні відчуття. Тому, якщо ти відчуваєш гнів, необхідно дати йому вихід таким чином, щоб це не зашкодило ні тобі, ні оточуючим. Доведено, що люди, які приховують і придушують агресію, мають більше проблем із здоров’ям, ніж ті, які уміють свій гнів виражати.��

Самодопомога:

Гучно топни ногою (стукни рукою) і з відчуттям повтори: “Я злюся”, “Я оскаженілий” тощо. Можна повторити кілька разів, поки не відчуєш полегшення.

Постарайся проговорити свої відчуття іншій людині.

Дай собі фізичне навантаження, відчуй, скільки фізичної енергії ти витрачаєш, коли злишся.

Зроби вправу на вивільнення гніву. Встань обличчям до об’єкту (ліжка, стільця або іншого предмету), розстав ноги приблизно на 45 см, трохи зігни коліна і завдавай ударів (палицею або власними кулаками) по об’єкту сильно, але розслаблено. “Включи” в дію все тіло. Рот тримай відкритим, дихай глибоко, не стримуй крику. Використовуй будь-які слова, що виражають відчуття гніву, наприклад, “ні!”. Можеш уявити людину, з якою у тебе пов’язані незавершені емоції, або ворога і направити на нього свій гнів.

Якщо ти опираєшся цій вправі, стверджуючи, що ти в даний момент не переживаєш почуття злості, то причиною твого опору може бути небажання розкривати свої відчуття, страх перед проявом сильних негативних емоцій.

Самодопомога при гніві, злості, агресії

Ступор – одна з найсильніших захисних реакцій організму. Вона наступає після найсильніших нервових потрясінь (вибух, напад, жорстоке насильство та ін.), коли людина затратила на виживання стільки енергії, що сил на контакт з навколишнім світом вже немає.

Ступор може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Тому, якщо не надати допомогу і постраждалий пробуде в такому стані достатньо довго, це приведе до його фізичного виснаження. Оскільки при ступорі контакту з навколишнім світом немає, постраждалий не помічає небезпеки і не робить ніяких дій, щоб її уникнути.

Допомога товаришу при ступорі�

1. Зігни постраждалому пальці на обох руках і притисни їх до центру долоні. Великі пальці повинні бути виставлені назовні (рисунок 24).

2. Кінчиками великого і вказівного пальців масажуй постраждалому точки, розташовані на лобі, над очима рівно посередині між лінією росту волосся і бровами, чітко над зіницями (рисунок 2)

Ступор

1.Долоню своєї руки поклади на груди постраждалого. Налаштуй своє дихання під ритм його дихання.

2.Людина, знаходячись в ступорі, може чути і бачити. Тому говори їй на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Необхідно будь-якими засобами добитися реакції постраждалого, вивести його із заціпеніння.

Самодопомога при апатії

Апатія − реакція, яка спрямована на захист психіки людини. Як правило, вона виникає після сильних фізичних або емоційних навантажень, після тривалої напруженої, але безуспішної діяльності, або у ситуації, коли людина зазнає серйозної невдачі, перестає бачити сенс своєї діяльності, виникає, коли не вдалося когось врятувати і хтось з товаришів або близьких загинув.

Навалюється відчуття утомленості – таке, що не хочеться ні рухатися, ні говорити, рухи і слова даються з великим зусиллям.

В душі – пустота, байдужість, немає сил навіть на прояв відчуттів.

В стані апатії людина може знаходитися від декількох годин до декількох тижнів.

Основні ознаки апатії:

байдужість до всього оточуючого;

млявість, загальмованість;

повільна, з довгими паузами, мова.

Тому, якщо ти відчуваєш упадок сил, якщо тобі важко зібратися і почати щось робити і, особливо, якщо ти розумієш, що нездатний відчувати емоції, дай собі можливість відпочити. Зніми взуття, прийми зручну позу, постарайся розслабитися, не зловживай напоями, що містять кофеїн (кава, міцний чай), це може тільки усугубляти твій стан. Бажано, щоб ноги були в теплі, стеж за тим, щоб тіло не було напруженим.

Самодопомога:

якщо ситуація вимагає від тебе дій, дай собі короткий відпочинок, розслабся, хоча б на 15-20 хвилин;

помасажуй мочки вух і пальці рук – це місця, де знаходиться величезна кількість біологічно активних точок. Дана процедура допоможе тобі трохи підбадьоритися;

випий чашку неміцного солодкого чаю;

зроби декілька фізичних вправ, але не в швидкому темпі;

після цього приступай до виконання тих справ, які необхідно зробити;

не берися за декілька справ одночасно, в такому стані увага розсіяна і концентруватися на декількох справах важко;

постарайся, за першої ж нагоди, дати собі повноцінний відпочинок;

Тривожний наплічник.

Для забезпечення життєдіяльності в екстремальних умовах необхідно мати тривожний наплічник, який повинен містити запас одягу, необхідні засоби гігієни, медикаменти, інструменти, засоби для приготування їжі та зв'язку, а також засоби для захисту від екстремальних температур і погодних умов залежно від клімату. 

Тривожний наплічник (рюкзак):

Одяг:

Базовий шар: термобілизна, бавовняні шкарпетки (кілька пар), спідня білизна.

Середній шар: флісова кофта, штани, що не обмежують рухів.

Зовнішній шар: водонепроникний і вітрозахисний дощовик, куртка.

Аксесуари: шапка, рукавички, баф або шарф.

Взуття: зручне, водонепроникне взуття.

�

Харчування: консерви, сухі пайки, енергетичні батончики.

Вода: фільтр для води або таблетки для знезараження води, фляга.

Медикаменти: індивідуальна аптечка з анальгетиками, антисептиками, бинтами, пластирами, перев'язувальними матеріалами.

Інструменти: ніж, багатофункціональний інструмент, компас, ліхтарик, сірники/запальничка.

Вогнище та тепло: засоби для розпалювання багаття (кресало, сухого спирту), теплоізоляційний килимок.

Захист: сонцезахисний крем, репелент від комах.

Навігація: карта місцевості, GPS-навігатор.

Зв'язок: заряджений павербанк для телефону, портативна радіостанція. 

Засоби для перебування в екстремальних умовах

Холодний клімат:

Одяг: багатошаровий одяг, який добре утримує тепло (термобілизна, фліс, пухова куртка), теплі шкарпетки з вовни, зимова шапка та рукавиці, водонепроникне взуття.

Засоби: грілки, термоси для гарячих напоїв, засоби для розпалювання вогню.

Одяг та засоби для різних кліматичних умов:

Спекотний клімат:

Одяг: легкий, світлий одяг з натуральних тканин, який захищає від сонця (панама, кепка), сонцезахисні окуляри.

Засоби: питна вода, сіль, зволожуючий лосьйон, сонцезахисний крем.

Вологий клімат:

Одяг: водонепроникний одяг, плащ-дощовик, водонепроникне взуття.

Засоби: засоби для сушіння речей, москітна сітка.