«Гібридна війна РФ проти України»

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»

�

Струкевич

Олексій Карпович,

завідувач кафедри філології та гуманітарних наук, доктор історичних наук, професор

​

• e-mail: strukevychok@gmail.com

​

Питання для самоконтролю:�

• Сформулюйте визначення «гібридної війни»
• Поясніть, чому російсько-українська гібридна війна є проявом геополітичного конфлікту між цивілізаціями.
• Яку роль у викоріненні тоталітаризму чи авторитаризму відіграє «політика 3 Д».
• На прикладі РФ покажіть, до чого призвело ігнорування Заходом «політики 3 Д».
• Порівняйте головні положення нацистських міфів «Русскава міра» та «Третього Райху».
• Які моменти новітньої світової історії засвідчили, що Кремлівські бонзи програли свою гібридну світову війну.
• Поясніть, чому програш РФ у світовій гібридній війні не означає припинення російсько-української гібридної війни.

​

Поняття «гібридна війна»

• Поняття гібридної війни варто розглядати не тільки як різновид ведення війни у новітній історії людства. Гібридну війну доцільно кваліфікувати як новітню форму геополітичного конфлікту (між цивілізаціями). Підтвердженням цьому є численні конфлікти, що відбуваються у різних точках планети, які стають виявами кризи попередньої системи міжнародної безпеки.
• Російська агресія проти України є сьогодні прикладом геополітичного конфлікту, конфлікту цивілізацій та гібридної форми війни, яка впливає і на світовий порядок. Захоплення РФ українських територій стало можливим і через послаблення системи світової безпеки. Така ситуація створює потребу формування нових форм геополітичного співіснування.
• Якщо історики звернули увагу, ініціатори першої світової війни були аристократми за походженням. Вони скористалися традиційною необмеженою владою, бюрократизованою і жорстко керованою державою, яка дозволяла тримати на фронтах мільйонні армії протягом кілької років. Завдяки монополізації промисловості і підпорядкування монополій державі вони організували могутню військову промисловість і мобілізували роботу тилу на потреби армії. Мобілізації суспільства посприяла й націоналістична ідеологія (різновиди: ідеологія офіційної народності, постоб’єднавча ідеологія Рисорджимнто в Італії, возз’єднання німецьких земель, ідеологія революції Мейдзі в Японії).
• Система міжнародної безпеки після Першої світової уособлена Лігою Націй.

Від аристократів до постплебеїв

• У ході кризи, викликаної першою світовою війною, у низці країн до влади прийшли постплебеї. Друга половина ХІХ і початок ХХ ст. дали у їхнє розпорядження такі інструменти як масова ідеологія соціальної справедливості у межах окремої держави чи всього людства, що дозволила під знаменами соціалізму чи комунізму об’єднати мільйонні народні маси. Постплебеям допомогло і створення масових партій та парламентська демократія, які дозволили демагогічним політикам прийти до влади. Розгалужена бюрократія, жорстко централізована держава, масові ЗМІ та ефективна зброя дозволяли цю владу утримувати попри всі негативні соціальні наслідки ідеологізованого і мілітаризованого господарювання постплебеїв.
• Саме тоталітарні режими СРСР та Третього Райху, політичні режими, що мали можливість безконтрольно з боку суспільства розпоряджатися суспільними ресурсами і стали призвідцями Другої світової війни.
• Після перемоги над нацизмом, щоб Німеччина більше не стала вогнищем світової війни, щодо цієї країни було здійснено низку послідовних заходів, що отримали назву «політики трьох Д».
• Система міжнародної безпеки – ООН.

​

​

Мета РФ у гібридній війні

• Перемога у другій світовій війні над нацизмом з погляду боротьби демократії і тоталітаризму була половинчастою, паліативною.
• З війни живим і зміцнілим вийшов перший ініціатор Другої світової і природний ворог демократії – СРСР.
• Для перемоги над ним Заходу довелося вести тривалу й виснажли-ву Холодну війну. Проте перемога над СРСР не увінчалася «політи-кою трьох Д»: демократизацією, демілітаризацією, декомунізацією,
• Як наслідок, у РФ сформувався нацистський режим – призвідця третьої світової гібридної війни.
• Щоб взяти реванш за поразку у Холодній війні вони, скористалися сприятливою кон’юнктурою на ринку енергоносіїв, накопичивши необхідні ресурси, і 20.02.2014 розв’язали світову гібридну війну.
• Її метою, на думку А. Піонтковського став «реванш за поразку СРСР у холодній війні, а саме: 1) відновлення військово-політичного контролю Росії як мінімум над всім пострадянським простором, а за можливості і над Центральною Європою; 2) дискредитація і руйнування НАТО як безпорадної й нездатної захистити своїх членів організації; 3) закріплення й легітимація переможних для РФ підсумків війни новою «ялтинською угодою» з ізольованими і приниженими США» про поділ світу на сфери впливу.

​

Нацистський міф «Русскава міра»

• Для ідеологічного обгрунтування війни було використано концепти зовнішньої політики ІІІ Райху. Вони стали засадами зовнішньої політи-ки РФ. Доказом є сумнозвісна промова Кримська промова Путіна 18 березня 2014 р. – рімейк гітлерівської «Судетської промови»
• 1) росіяни – роз’єднана нація, роз’єднаний народ; 2) потрібне возз’єднання російських історичних земель, що втратили єдність через розпад СРСР – на-слідок діяльності «націонал-прєдатєлєй» (калька з нацистського); 3) священ-ний обов’язок рос.дежви захищати в усьому світі не громадян РФ (що є зав-данням кожної держави), а етнічних росіян і російськомовних, пересліду-ваних знавіснілими нацистами; 4) відокремившись від СРСР, республіки прихопили собі значні «ісконнорусскіє тєріторії»; 5)російські культура та мо-ва – інструменти культурного прогресу для народів пострадянського просто-ру. (Вони до нудоти підкреслюють, що російський геній породив Пушкіна, Толстого…, але той же геній породив потвор-нелюдів. Що стосується мови, то ви знаєте гітлерівську тезу переінакшену Путіним «Граніци распространєнія рускава міра тождєствєнни граніцам рапрастанєнія рускава язика».
• Таким чином конц. «Русскава міра» = конц. «Третього Райху», який обма-нутий і принижений «поднімаєтся с калєн», щоб «відновити історичну спра-ведливість», «вассаєдініть» території сусідів з рос-мовним населенням.
• Водночас з’явилися і похідні міфи. Так, онук Молотова Ніконов: «Русскіє – арійскоє плємя, спустівшеєся с Карпатских гор і распрастранівшеєся по всєй Євразії вплоть до форта Рос в Каліфорнії». Путін: «У нас у русскіх асо-бий гєнєтіческій код».

​

​

​

​

Скатєртью дарога

• Міністр культури РФ Мєдінскій творчо розвиває думку Путіна: «У нас єсть дапалнітєльная храмасома духовнасті».
• Тим часом, путінські пропагандони (формулювання А.Піонтковського) ведедуть мову лише про українську територію, але не про український народ: «Чевьортая міровая со США на тєріторії України, а точнєє, історіческая вайна русскава міра с декадентскім англо-саксонскім міром».
• Як ці ідеологеми відобразяться на долі РФ і її громадян? Пояснює Е. Кінан. У 2000 р. у праці «Російські історичні міфи» він пише про РФ: «Повітря знову насичене націоналізмом. Може статися так, що росіяни – і їхні політики – надихаються його і біль своєї нинішньої скрути виявлять в ірраціональних формах. І тоді вже мало важитиме, чи мають ці міфи якесь реальне підгрунтя, чи ні. …Вони віритимуть, що відтворюють стару міфічну націю. Для росіян керуватися такою примарною вірою буде трагедією, - але надто багато чого в історії є трагедією».
• Москва обрала саме цей – трагічний шлях. Ну що ж, «скатєртью дарога». Її кінцеву точку визначив Зб.Бжезінський, запевнивши, що новий світовий порядок буде вибудуваний проти Москвії, за рахунок Москвії і на руїнах Московії.

​

Засоби гібридної війни

• Водночас кремлівські реваншисти надзвичайно творчо підійшли до обрання засобів ведення війни, зазіхнувши на перемогу над проти-вником, що багатократно переважає РФ за усіма показниками.
• По-перше, вони зробили ставку на інформаційний терор, кібер- і фізичний терор нерегулярних підрозділів («зелених чоловічків»).
• По-друге, керівництво РФ, як ядерної держави, стало тероризувати світ демонстрацією своєї готовності застосувати ядерну зброю пе-ршими. Пам’ятаєте, на засідані дискусійного клубу «Валдай» Путін заявив: «Ми як мученики потрапимо до раю, а ані проста здохнут».
• 3.06 2020 р. опублікований Указ Путіна про використання ядерної зброї. Це відвертий прояв ядерного шантажу світу, адже потреби в ньому не існувало. Та й він переписаний з Воєнної доктрини РФ з розділу про можливість превентивного застосування ядерної зброї.
• Він передбачає застосування ядерної зброї у разі:
• 1)надходження перевіреної інформації про старт балістичних ракет, які атакують територію Росії або її союзників;
• 2)застосування противником ядерної зброї або інших видів зброї масового ураження проти Росії або її союзників;

​

Ядерний шантаж світу

• 3)впливу противника на критично важливі державні або військові об'єкти Росії, виведення з ладу яких призведе до зриву відповідних дій ядерних сил;
• 4)агресії проти Росії за допомогою звичайної зброї, коли під загрозу поставлено існування держави.
• До речі, ні один з цих пунктів не був доречний при анексії Криму. А ми пам’ятаємо: даючи інтерв’ю з приводу річниці «вассаєдінєнія Крима» Путін заявив, що ситуація була настільки напружена, що розглядалася можливість застосувати тактичну ядерну зброю.
• Проти кого? Вважаємо, що проти України, лякаючи світ.
• До речі, учням можна поставити історичну задачу: Перечитайте умови використання РФ ядерної зброї і поясніть мотивацію Путіна, щодо можливості її використання під час окупації Криму.
• Повертаючись до загальної теми засобів ведення гібридної війни, можемо виділити ще один аспект.
• До засобів вони долучили й історично традиційне презирство до життя підданих. Як сформулював Путін для «русскава чєлавєка на міру і смерть красна». Поряд зі зневагою до життя своїх «соотєчєственнікаф» тут вчувається й бузувірське бахвальство, що ці втомлені нестерпним життям люди, щоб отримати хоч якусь психологічну сатисфакцію за негідне життя, готові піти на «маладецкую» демонстративну смерть набагато охочіше, ніж люди цивілізованого світу.

Погрози застосувати�тактичну ядерну зброю

• Кремль почав переконувати світ, що не маючи ніяких шансів перемогти сили НАТО звичайними (конвенційними) озброєннями, він все-таки здатний перемогти Захід застосуванням тактичної ядерної зброї.
• Москва вдалася до відвертого залякування. Як признався в одному з інтерв’ю недавній міністр оборони США Джим Меттіс, росіяни його персонально попередили про свою готовність застосувати ядерну зброю у разі воєнного конфлікту з НАТО у Балтії: «Не думайте, що ми поставили хрест на Естонії, Латвії та Литві після того, як НАТО відпрвив туди жменьку своїх солдтів».
• Кремль відверто хизувався тим, що розпочавши агресію проти однієї з невеликих країн, він одним махом примусить і США, і НАТО до принизливої капітуляції, пригрозивши застосуванням чи й застосувавши 1-2 тактичні ядерні боєголовки. Тим більше, що у Заходу тактичної ядерної зброї не було.
• Путінський Мордор був переконаний, що Захід не буде у відповідь на тактичні застосовувати стратегічні боєзаряди через загрозу світової катастрофи.

​

Прозріння американців

• Однак, поступово, переважна більшість американського військово-політичного істеблішменту, так звана «глибинна держава», чітко ус-відомила, що РФ готує для США принизливу поразку і чітко заявила про готовність твердо протистояти російському реваншизму.
• На щорічній конференції з безпеки в м. Аспен 19-22 липня 2017 р. практично усі представники американських силових структур, як тоді чинні, так і відставні, рішуче висловилися за зупинення агресора Путіна.
• У грудні 2017 р. США оприлюднили нову стратегію національної безпеки. Головною її проблемою була визнана «міждержавна стратегічна конкуренція, а не тероризм», а «ключовим пріоритетом» визнана «довгострокова стратегічна конкуренція з Китаєм і Росією», які «є загрозою нацбезпеці США».
• Тим часом, у квітні 2018 р. опублікована доповідь «Обмежений ядерний удар у відповідь»
• Ця концептуальна відповідь була матеріалізована на практиці. У лютому 2020 р. 2 підлодки класу «Огайо», отримали боєголовки W-76-2 малої потужності (5-10 кілотонн, замість колишніх 375) для ракет Трайдент ІІ. (Богдан Гнатюк 1915 р.н., с.Заліщики Тернопільщина)
• Отже, тепер США має можливість адекватної відповіді, а не лише капітуляцію і жертвування малими країнами заради запобігання світовій ядерній війні.

​

Наші скромні сподівання

• Правда, такий удар у відповідь можливий щодо агресії РФ проти Балтії.
• На захист України чи Білорусі США готові лише на економічні санкції. Так, 17.04.2020 р. радник президента США з нацбезпеки Роберт О’Брайєн телефоном попередив Мордор, що в разі спроб анексії України (Кремль тоді заявляв о реализациі прінципа целостності Луганск. І Донецк обл.)) чи Білорусі, США вдадуться до жорстких заходів невоєнного характеру: нафтове ембарго, відключення від системи SWIFT, замороження путінського трильйона у США тощо.
• І немає чого ображатися на Захід. Ми самі, свого часу, відмовилися від членства у НАТО.
• Політологи приходять до висновку, що колективний Захід сьогодні готовий дати відсіч РФ. Отже, колективний Путін програв свою світову гібридну війну, втративши можливість залякувати світ .
• Не вдалося йому організувати і Ялту-2, запросивши на 75-річчя параду перемоги світових лідерів, щоб відновити свою сферу впливу.
• У викладеному контексті стає зрозумілою поведінка Обами, знаходиться пояснення, чому Порошенко посилаючись на Будапештський меморандум, не подавав на гарантів безпеки, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості кордонів України, у міжнародний суд ООН. Зрештою, це і не мало б успіху. Чому В.Зеленський побачив раптом «в очах Путіна мир».
• Після лютого 2020 р., з появою 5-7-кілотонних зарядів на Трайдентах такі дипломатичні реверанси чи аванси вже не можуть використовуватися гідними президентами України.

​

Російсько-українська �гібридна війна

• Програвши свою світову, Путін продовжує ГВ проти України, мету якої загалом можна визначити як перетворення українців у етнографічний матеріал для імперських цілей.
• Маємо на увазі, ця війна закінчиться лише або з підпорядкуванням України, або з крахом імперії. В останніх заявах Путін визнав що в РФ не має сил на повернення Кавказу й Центральної Азії. Їх підпорядкування, мовляв, розмиє етнічноідентиікаційне московське ядро. Проте українців і білорусів вважає єдиним російським народом. За Україну він боротиметься до скону. Імперія з України розпочалася, з її втратою (в усіх сенсах) вона і сконає.
• Один із напрямів путінської пропаганди: переконувати опонента, що Пу… біснуватий і щоб він не почав вторгнення, треба задовольнити його вимоги.
• Насправді, РФ не готова до широкомасштабної війни:
• Через погіршення соціально-економічної ситуації в РФ ставлення до Кремля негативне і жертви повномасштабної війни проти України викличуть не ура-патріотичне піднесення, а гнів самих московитів.
• Путін на заключному етапі своєї кар’єри. Йому про спокій треба дбати, а не замишляти нахабні виклики для всього світу.
• Нарешті, світ уже не застануть зненацька, як у 2014 р.
• Головне, завдяки цій віроломній у повному розумінні цього слова, війні, українці, нарешті усвідомили свій цивілізаційний статус і активно визначають свою геополітичну роль і стратегію.

Про гібридну війну у �шкільному підручнику

• Далі пропонується матеріал підручника О.Струкевича, С.Дровозюка «Історія України. 11 клас».
• Зокрема пропонуємо насамперед з’ясувати такі питання:
• Передумови російсько-української війни:
• Її передумови визрівали з часу відродження Української держави. Заражені імперським світоглядом російські політики сприймали самостійне існування України як образу чи прошуки Заходу. Стратегічною метою української політики Росії є тотальне знищення України як національної одиниці, суб’єкта міжнародного права та геополітичної реальності.
• Історичне джерело. Геополітична доктрина РФ, сформульована у середині 1990-х рр. А.Дуґіним твердить: «Суверенітет України є настільки негативним для російської геополітики явищем, що, загалом, легко може спровокувати збройний конфлікт… Існування України у сьогоднішніх кордонах і з нинішнім статусом «суверенної держави» тотожне завданню грандіозного удару по геополітичній безпеці Росії, рівного вторгненню на її територію. Майбутнє існування унітарної України неприпустиме».

​

Напрями антиукраїнської�політики РФ

• Тому за лицемірними фразами про «братські» відносини Російська федерація вибудовувала антиукраїнську політику за такими напрямами:
• протидія інтеграції України із Західною Європою;
• викорінення всього українського у межах і поза межами Росії;
• нищення української ідентичності – засадничого чинника Української держави;
• постійне підтримання в Україні стану керованого хаосу.
• Коли стало зрозумілим, що через перемогу Революції Гідності утримати Україну у сфері впливу неоімперії не вдається, РФ одразу ж застосувала свій останній аргумент – війну.
• Визначення: Гібридна війна (від лат. hibrida – помісь) – війна, що поєднує як воєнні форми здійснення агресії, так і нетрадиційні інструменти, що мають на меті створення у атакованій державі внутрішніх суперечностей і конфліктів для досягнення політичної мети агресії, які зазвичай досягаються звичайною війною.

​

Зміст пояснення «Гібридна війна»

• Ця війна має характер гібридної. В її основі лежить насамперед збройна агресія, що проявилася: у російській анексії території Автономної Республіки Крим та м.Севастополь; у повномасштабному вторгненні російських військ в окремі райони Донецької і Луганської областей; у закиданні на терени України російських спецпідрозділів та агентів для ведення розвідувально-диверсійної діяльності; організації, координації та підтримці місцевих радикальних і злочинних елементів на сході і півдні України.
• Складовою гібридної війни є приховування, цинічне заперечення агресором факту ведення воєнних дій. Так, розпочавши проти України війну, Росія її не оголосила по сьогоднішній день. Гібридна війна передбачає й широке використання невоєнних засобів агресії – втручання російських політиків у внутрішні справи України, антиукраїнську пропаганду через ЗМІ, підривну роботу агентури, підбурювання населення проти законної влади тощо. Усі ці дії у гібридній війні поєднуються і всі разом служать досягненню визначеної агресором мети.
• Верховна Рада України 27 січня 2015 р. законодавчо зафіксувала, що РФ – країна-агресор.

​

• Щоб спровокувати внутрішні конфлікти та виправдати свою агресію, Росія вела і веде пропаганду під гаслами вигаданих «Наварассії» та «Русскава міра». Після активної пропагандистської обробки частини українських громадян, російські спецслужби, створивши сепаратистські угруповання, протягом березня-травня 2014 р. організували у багатьох містах України серію мітингів і акцій під назвою «Русская вєсна». Ці акції часто переростали у сутички з проукраїнськими й проєвропейськими мітингами.
• 13 березня агресивні проросійські нелюди убили ножем в Донецьку учасника мітингу «За єдність України» 22-річного Дмитра Чернявського, відкривши рахунок жертв на сході України.
•  
• На думку вченого. На думку академіка НАН України В.Горбуліна, «русскомирівська» ідея є відверто нацистською й шовіністичною, тому її слід так само заборонити на міжнародному рівні, як свого часу заборонили нацизм. Для тих осіб (або держав), котрі пропагують «русскій мір», мають бути такі самі правові наслідки, як і для адептів нацистської ідеології.

​

• Російські нацисти розгорнули свою діяльність не тільки на Донеччині й Луганщині. Вони розпалювали сепаратизм на Харківщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, Херсонщині, Миколаївщині, Одещині. Однак завдяки діям правоохоронців, місцевих еліт та громадських активістів їх плани провалилися.
• Лише через зрадницьку поведінку представників місцевої влади та силових структур російські спецслужби та проросійські сепаратисти зуміли розгорнути діяльність на території Донеччини й Луганщини. Починаючи з березня 2014 р. проросійські бойовики захопили окремі державні установи Донецька, Луганська та інших міст Донбасу. Туди, безперешкодно через відкритий кордон заїжджали агенти російських спецслужб, організовуючи терор проти українських патріотів.
• Як у нацистській Німеччині, тут запалали публічні вогнища з українських книжок. Тисячі місцевих мешканців зазнавали жорстоких побоїв, гинули від рук проросійських терористів, зникали безвісти, потрапляли до їх катівень, зазнавали каліцтв. Водночас розграбовувалося державне та приватне майно.
•  

​

• Бойові дії на сході України.
• 12 квітня 2014 р. російські загони під командуванням офіцерів спецслужб РФ вторглися на територію України. У Слов’янську, Краматорську і Дружківці вони напали на відділи МВС, оволоділи зброєю, передали її місцевим колаборантам та прийняли їх на службу. За відсутності спротиву з боку місцевих силових структур, а іноді й відвертої співпраці, російські диверсанти упродовж кількох днів заволоділи Горлівкою та рядом інших міст Донеччини й Луганщини.
• 13 квітня 2014 р. у відповідь на вторгнення російських диверсантів виконувач обов’язків Президента О.Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях (АТО). Нарівні з цим юридичним формулюванням українські політики, включаючи й Президента України, вживали і вживають формулювання «російсько-українська війна».
•  
• Визн. Антитерористична операція (АТО) – комплекс військових та організаційно-правових заходів українських силових органів, що має на меті протидію незаконним російським та проросійським збройним формуванням у війні на сході України.
•  

​

• У район Слов’янська і Краматорська було перекинуто спецпідрозділи СБУ і Збройних Сил України (ЗСУ). Зав’язалися перші бої. Ворог завдавав болючих ударів. 14 червня у Луганську збито військово-транспортний літак Іл-76, загинуло 49 осіб. Росія вводила на українську територію колони танків, систем залпового вогню «Град» тощо.
• Поступово, зрівнявшись з ворогом у чисельності, близько 40 тис. бійців, українські сили перейшли у контрнаступ. Однією з перших успішних операцій став бій за аеропорт «Донецьк». 26 травня 2014 р. наші сили, знищивши до 300 терористів, відбили аеропорт у ворога і героїчно обороняли його 242 дні, і залишили позиції лише 22 січня 2015 р. після повного зруйнування усіх будівель. Наших незламних хлопців ворог назвав «кіборгами».
• Протягом 5 червня – 29 серпня 2014 р. велися бої за стратегічно важливий курган Савур-Могила. Спочатку висоту було звільнено від ворога, однак після серпневого масового вторгнення російських регулярних військ висоту було втрачено.
• 13 червня від російських терористичних військ було звільнено Маріуполь. Впродовж липня – середини серпня 2014 р. було звільнено 2/3 території Донбасу.
• Визн. Тимчасово неконтрольована територія (інша назва «окремі райони Донецької і Луганської областей (ОРДЛО)) – територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Те саме, що й окуповані Російською федерацією українські території.
•  

​

• 18 серпня українські збройні сили звільнили більшу частину стратегічно важливого м. Іловайськ Донецької обл. і створили умови для повного блокування таких ключових міст регіону як Донецьк, Луганськ, Горлівка, Алчевськ, Стаханов. Водночас було розгорнуто наступ вздовж кордону. Рятуючи «іхтамнєтов», Росія з 11 липня і до 7 серпня зі своєї території завдавала нищівних ракетних ударів по українських формуваннях. Це змусило українське керівництво відмовитися від спроб повернути контроль над державним кордоном.
• У другій половині серпня 2014 р. РФ масово ввела в Україну регулярні війська, колони бойової техніки. З того часу антитерористична операція переросла у повномасштабну війну між Україною та Російською Федерацією. З 22 серпня 2014 р. наш кордон незаконно перетинають російські автоколони т.зв. «гумконвоїв», постачаючи окупантам озброєння, боєприпаси, живу силу, а з України вивозячи вкрадені підприємства, устаткування, трупи убитих окупантів.
•  Історичний факт. Факт вторгнення регулярних військ Росії в Україну восени 2014 р. констатували генеральний секретар НАТО А.Расмусен, міністр закордонних справ Швеції К.Більдт, ПАРЄ та багато ін. 3 вересня президент США Б.Обама заявив, що участь «російських бойових частин із російською зброєю і на російських танках» є фактом, що «не підлягає сумніву». За різними даними у ті місяці на теренах України перебувало від 10 до 15 тис. військових російської регулярної армії. А разом з проросійськими терористами їх нараховувалося до 40 тис.

​

​

• Трагічною сторінкою Російсько-української війни став Іловайський котел (23 – 30 серпня 2014 р.) В оточення потрапило українське угруповання чисельністю 1200 бійців. Після запеклих боїв, було досягнуто домовленості про пропуск українських сил з оточення. На час виходу співвідношення сил було таким: особовий склад – 1:18; танки 1:11; бронетехніка 1:16; артилерія 1:15; «Гради» 1:24. Порушивши свої гарантії російські війська із заздалегідь підготованих позицій вчинили розстріл українців. За офіційними даними 366 наших бійців загинули, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили в полон.
• Масове введення російських збройних сил примусило українські сили залишити низку населених пунктів. Небезпека російської оку-пації нависла над м.Маріуполь. Тоді до міста було підведено укра-їнські резерви і звільнено 7 населених пунктів на схід від міста. На спорудження оборонних рубежів міста вийшли маріупольці.
• Шукаючи мирних способів вирішення конфлікту українська сторона, починаючи з 20 червня 2014 р. неодноразово оголошувала односторонні припинення вогню, домовлялася про перемир’я. Проте спроби встановлення миру кожного разу зривалися ворожою стороною.

​

• Жорстокі бої розгорілися 27 січня – 18 лютого 2915р. на Дебальцівському виступі. Зосередивши 5-кратну перевагу у живій силі і 3-4-кратну у техніці, окупанти прагнули «розчавити» наші сили, як кричав В.Путін у Мінську. Проте українці не дозволили себе оточити, утримали бар’єрний рубіж по р. Луганці і закріпилися на плацдармі Луганське-Троїцьке-Попасна.
• Добровольчі батальйони.
• На початку бойових дій українська армія перебувала у жалюгідному стані. За зізнанням міністра оборони, у її лавах нараховувалося лише 6 тис. боєздатних бійців. Здавалося б, Україна приречена, попередні уряди зробили все, щоб обеззброїти Україну перед потенційним ворогом. І в цей критичний момент на захист Батьківщини стали тисячі добровольців. Із них були сфор-мовані добровольчі батальйони «Азов», «Айдар», «Дніпро», Добро-вольчий український корпус «Правий сектор», «Донбас», «Терно-піль», «Київська Русь», «Карпатська Січ», «Світязь» та багато інших.
• Чимало українців заради захисту Батьківщини залишали престижну роботу, поверталися з-за кордону. Серед них справжнім прикладом самопожертви стали Герой України Василь Сліпак та лицар ордену Данила Галицького Марко Паславський.

​

• Волонтерський рух
• Однією з опор відроджуваної української армії став волонтерський рух, який набув розвитку ще під час Революції Гідності. Російська агресія спонукала до допомоги армії найширші верстви українського суспільства, яке усвідомило небезпеку втрати власної держави. Волонтери, особливо протягом першого року війни забезпечували бійців найнеобхіднішими речами, які неспроможна була надати своїм захисникам збанкрутіла держава. Народ через волонтерів забезпечував своїх захисників амуніцією (насамперед кеврларовими касками й бронежилетами), їжею, засобами зв’язку, приладами нічного бачення, безпілотниками і квадрокоптерами, позашляховиками тощо. Волонтери організовували ремонт техніки, медичну реабілітацію пораненим, пошук полонених, зниклих безвісти, допомогу родинам учасників бойових дій і переселенцям із Криму та тимчасово неконтрольованої території.
• Визн. Волонтерський рух (volontaire – охочий, доброволець, той, хто добровільно бере участь у якій-небудь справі (зазвичай важкій) – всеукраїнський рух допомо́ги українським збройним силам, які з 2014 р. стримують російську збройну агресію.
• Поряд з волонтерами-«одноосібниками», виникли й потужні волонтерські об’єднання, такі як «Армія SOS», «Крила Фенікса», «Народна допомога», «Народний проект», «Народний тил», «Повернись живим», «Combat-UA», «Схід і Захід разом» та ін.

​

• Реакція світової спільноти (СС) на агресію РФ проти України.
• СС рішуче засудила агресію РФ щодо України. Це зробили такі міжнародні організації як ГенАсамблея ООН, Парл. асамблея Ради Європи (ПАРЄ), Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ), Вельський саміт НАТО. РФ була виключена з «великої вісімки».
• Важливим інструментом обмеження агресії РФ стали міжнародні санкції. Низка країн, серед яких США, Японія, Австралія, Велика Британія, Грузія, Ізраїль, Канада, Нова Зеландія та багато ін. вирішили покарати РФ, запровадивши індивідуальні санкції стосовно кампаній, низки осіб, причетних до агресії проти України, російського ВПК, нафтогазової галузі, фінансових установ. РФ поставлено в один ряд з такими країнами-ізгоями як Північна Корея та Іран.
• Демонструючи солідарність з Україною, ряд європейських держав, США та Канада надають підтримку нашим збройним силам нелетальними військовими засобами, наприклад воєнні аптечки, амуніція, військові автомобілі тощо. Литва ж передала Україні частину боєприпасів радянського виробництва. А наприкінці квітня 2018 р. українська армія отримала зі США і першу партію летальної зброї – протитанкових самонавідних ракет «Джевелін». На озброєння наших снайперів надійшли далекобійні гвинтівки виробництва США та два патрульні катери «Айленд».
• Так само світова громадськість підтримує і кримських татар, які потрапили в умови окупації. Так 19квітня 2017 р. Міжнародний Суд ООН в Гаазі зобов’язав Російську Федерацію відновити Меджліс кримсько-татарського народу.

​

• Спроби мирного врегулювання.
• Міжнародне співтовариство з початком воєнних дій на сході України не полишало зусиль з мирного врегулювання воєнного конфлікту. З ініціативи Німеччини та Франції було досягнуто домовленості про зустріч лідерів України Німеччини, Франції та Росії, яка вперто стверджує, що не є стороною конфлікту, а лише спостерігачем з доброї волі. Зустріч відбулася 6 червня 2014 р. у м. Бенувілі, що в Нормандії (Франція). Звідси походять назви «нормандська четвірка», «нормандський формат».
• Визн. Нормандська четвірка – дипломатична група очільників Німеччини, Франц – дипломатична група очільників Німеччини, Франції, Україн – дипломатична група очільників Німеччини, Франції, України та Рос – дипломатична група очільників Німеччини, Франції, України та Росії з урегулювання ситуації на сході Укра – дипломатична група очільників Німеччини, Франції, України та Росії з урегулювання ситуації на сході України, в Криму і з питань виконання Мінських угод.
• Одночасно працювала тристороння контактна група – ОБСЄ, Україна та РФ. 5 вересня 2014 р. у Мінську було підписано тимчасову угоду про «забезпечення негайного двостороннього припинення застосування зброї» в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Українська сторона ретельно виконала умови Мінської угоди, прийняв-ши закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Проте РФ прагнула не миру, а відмови України від проголошеної стратегії на євроінтеграцію. Тому ворог не збирався дотримуватися режиму припинення вогню, не відійшов від лінії розмежування, продовжував наступальні операції.

​

• Доказом того, що бойовики не збиралася виконувати Мінські угоди і зважати на закон України про надане їм місцеве самоврядування, стали псевдовибори 2 листопада 2014 р. «голів» і «народних рад» «ДНР» і «ЛНР».
• 11-12 лютого 2015 р., коли саме розгорілися жорстокі бої на Дебальцівському плацдармі, у Мінську знову зібралися лідери «нормандської четвірки» та учасники Тристоронньої контактної групи. В.Путін намагався примусити Україну і західні держави піти на суттєві поступки, погрожуючи «розчавити» під Дебальцевим українське угруповання. Проте завдяки успішній боротьбі українських воїнів, путінський шантаж не вдався, і переговори вдалося втримати в конструктивному руслі. 12 лютого за підсумками 16-годинних переговорів було ухвалено «Комплекс заходів з виконання Мінських угод».
• Сутність Мінських угод зводиться до відновлення Україною повного контролю над державним кордоном; виведення усіх іноземних, читай російських, військ з території України; а потім політичного врегулювання ситуації в ОРДЛО.
• Визн. Мінські угоди – політичні домовленості досягнуті у Мінську 5 вересня 2014 та 11-12 лютого 2015 р. щодо заходів з метою деескалації збройного конфлікту на сході України.

​

• Виконання Мінських угод планувалося до кінця 2015 р. Підкреслимо цю деталь. Однак ворог знехтував і ними. Війна набула позиційного характеру. Ворог не відпускає полонених, постійно вчиняє провокативні обстріли, перешкоджає діяльності спостерігачів ОБСЄ тощо. Не зважаючи на це Мінські угоди не дозволяють РФ розгортати нові наступи проти України, оскільки запровадження нових санкцій проти РФ Захід став пов’язувати саме з виконанням нею Мінських угод.
• На дипломатичному фронті РФ всіляко схиляє Захід до зміни порядку врегулювання ситуації: спочатку примусити Україну до політичного врегулювання в ОРДЛО, а вже потім відводити свої війська за межі України. Україна рішуче не погоджується на такий сценарій. Адже у такому разі вибори будуть проходити під контролем терористів. Заради виведення російських сил Президент України пропонує Заходу ввести в ОРДЛО міжнародні миротворчі сили під егідою ООН.
• Поверненню окупованих українських територій сприятимуть втілення у життя законів про реінтеграцію Донбасу (18 січня 2018 р.) та Операцію об’єднаних сил (30 квітня 2018 р.) під керівництвом Генштабу ЗСУ. Це означає підпорядкування усіх силовиків у зоні проведення операції військовому командуванню. Головним завданням нової операції командувач ООС генерал С.Наєв назвав «припинення безкарних обстрілів позицій українських солдатів», тобто перехід до активної оборони.

​

• Влітку-восени 2018 р. флот РФ у Азовському морі знайшов нову форму продовження гібридної війни, блокуючи міжнародну торгівлю України у Азовському морі та Керченській протоці. У відповідь на це Україна розпочала створення військово-морської бази у Бердянську. У вересні 2018 р. США передали Україні два патрульні катери «Айленд». Велика Британія оголосила, що розмістить в Україні морських піхотинців та введе у Чорне море свої кораблі.
• На думку вченого. У 1851 р., коли Росія ще жила під володарюванням деспота Миколи І, великий патріот російського народу, філософ О.Герцен писав: ”Якщо Росія може миритися з існуючим порядком речей [деспотичним правлінням], то вона не буде мати майбутнього, на яке ми сподіваємося. Якщо вона далі крокуватиме петербурзьким шляхом або якщо поверне до московських традицій, то вона не матиме іншого призначення, ніж накидатися на Европу як напівварварська, напівдегенеративна орда, руйнувати цивілізовані країни і, нарешті, згинути серед загального спустошення”.

​

Перспективний прийом� виховної роботи

• КУРТ Волкер НА СХОДі україни нестача харчів зачіпає 1,2 млн.Внутрішньо переміщених осіб від1 до 1,5 млн осіб. На окупованих територіях вирує спалах туберкульозу, стійкого до антибіотиків. Проблеми із постачанням води.
•  Можна для учнів підбрати матеріал: «Наслідки московської окупації» або «наслідки асвабаждєнія».

​

Зразки питань підручника

• Запитання і завдання:
• 1. Розкрийте сутність явища «гібридна війна»
• 2. Перерахуйте причини російсько-української війни.
• 3. Складіть поетапний опис розгортання російсько-української війни.
• 4. Визначте роль і місце у війні добровольчих батальйонів та волонтерського руху.
• 5. Опишіть спроби мирного врегулювання збройного протистояння на сході України.
• 6. Знайдіть інформацію про волонтерів і добровольців Василя Лисяка та Марка Паславського
• 7. Суспільствознавці здавна поділяють війни на справедливі та несправедливі. Які обставини, з вашого погляду, виправдовують війни у сприйнятті людей?

​

​

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

• Хронологія російської збройної агресії проти України (з 2014) https://uk wikipedia.org/wiki/%D0%B7_2014)
• Брехуненко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В. «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ‒ХХІ ст. / За заг. ред. В. Брехуненка. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В. «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ‒ХХІ ст. / За заг. ред. В. Брехуненка. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2016. — 248 с.
• Василенко В. Війна 2014 року: спроба системного аналізу // Український тиждень. 2014. 42. С. 27–42.
• Лазарович М. Російсько-українська війна (2014 – 2017 роки): короткий нарис. – К., 2017. – 240 с.
• Штепа П. Україїнець і москвин. – К., 2010. – 688 с.

Тестові завдання

1. Утвердження в РФ неонацистського режиму відбулося внаслідок:

• А) проведення щодо пострадянського простору політики «3 Д» після розпаду СРСР;
• Б) відсутності політики «3 Д» щодо пострадянського простору після розпаду СРСР;
• В) впливу на РФ неонацистських організацій з окремих європейських країн;
• Г) жодна з відповідей не є правильною. Причина полягає у …

​

2. «Новий світовий порядок буде вибудуваний проти Москвії, за рахунок Москвії і на руїнах Московії». Ці слова належать видатному теоретику геополітики:

• А) Едварду Кінану;
• Б) Фрідріху Ратцелю;
• В) Юрію Липі;
• Г) Збігневу Бжезинському.

Відповіді надсилайте на адресу: strukevychok@gmail.com

​

Практичні завдання

• Виконайте на ваш вибір одне з двох
• І. Опираючись на текст презентації та інші джерела, порівняйте головні положення нацистських міфів «Русскава міра» та «Третього Райху».
• ІІ. Виходячи з аналізу міжнародної ситуації навколо України та РФ вкажіть на моменти новітньої світової історії, які засвідчують, що Кремлівські бонзи програли свою четверту гібридну світову війну.

​

• Відповіді надсилайте на адресу: strukevychok@gmail.com

​