Культура мовлення екскурсовода
ВИМОГИ ДО ЕКСКУРСОВОДА
Володіння екскурсоводом мистецтвом слова – важлива умова успішного проведення екскурсії. Мовлення повинне бути граматично правильним, точниим, виразним, оригінальним.
Почуття впевненості, таке необхідне екскурсоводу для успіху екскурсії, може бути повним тільки тоді, коли його мовлення побудоване граматично правильно. Без цього він не може говорити вільно, не може правильно реагувати на поведінку екскурсантів.
Точність викладу особливо важлива у характеристиці об’єкта і багато в чому визначає вплив екскурсовода на слухачів. Виразність і оригінальність мовлення підсилює застосування різних прийомів мови, іносказань (алегорій), метафор, інверсій слів. Добре діє просте наочне порівняння, проведення паралелі, вживання яскравих епітетів. Виразність мовлення підвищує своєчасне вживання афоризмів, прислів’їв, приказок. Локанічність мовлення вимагає усунення зайвих слів, загальних фраз, що розхолоджують, призводять до втрати уваги слухачів.
ВИМОГИ ДО ЕКСКУРСОВОДА
Мовлення екскурсовода має відмінності від звичайного ораторського мовлення, оскільки склад екскурсійної аудиторії обмежений, як правило, 25–30 екскурсантами. Це вимагає ставитися до патетики з обережністю, ставить завдання зробити мовлення наближеним до екскурсантів.
Крім того, екскурсовод часто говорить в умовах шуму. Тому, щоб не зірвати голос, не слід намагатися перекричати сильний шум, а дочекатися моменту, коли він ослабне. В екскурсіях варто вживати просте розмовне мовлення, ретельно добирати наукові терміни й іноземні слова.
ТЕХНІКА МОВЛЕННЯ ЕКСКУРСОВОДА
У роботі екскурсовода має велике значення техніка мовлення: звучність, тембр, висота голосу, темп, вимова, паузи, міміка. Звучність дозволяє донести мову до всіх екскурсантів. Вона спирається на правильний подих, глибоке, часте і контрольоване дихання. На один глибокий вдих можна вимовити лише частину фрази. Для виразного мовлення потрібен частий подих. Не можна вдихати тільки наприкінці фраз, робити це потрібно відповідно до змісту того, що вимовляється. Для цього необхідний контроль подиху під час усієї промови.
Голос кожної людини має певне забарвлення – тембр. Змінити його неможливо, але можна зробити багато чого для його поліпшення. Гарний тембр вимагає довгих занять. У результаті досягається відкрите, повноцінне, ясне звучання з частими варіаціями.
Тембр відіграє важливу роль не тільки як загальне забарвлення голосу, але й при передачі думок і почуттів. Він доводить до слухачів настрій – веселий або меланхолійний, жартівливий або гнівний, доброзичливий або роздратований. Голос екскурсовода змушує екскурсантів сильніше реагувати на почуте.
ВИМОГИ ДО ЕКСКУРСОВОДА
До поняття «темп» входить швидкість мовлення в цілому, тривалість звучання окремих слів, інтервали і тривалість пауз. Інтенсивність показу об’єктів залежить від швидкості мовлення. І навпаки, квапливість створює враження байдужності до теми екскурсії.
Особливе значення в мовленні екскурсовода мають паузи. Як і лектору, пауза потрібна для забезпечення правильного подиху. Вона дає можливість зміркувати, до якої думки варто перейти далі. Пауза відтіняє найбільш істотні слова і пропозиції. Коротка пауза перед кульмінаційним моментом показу і після нього – ось один зі способів підкреслення значення об’єкта. В екскурсіях містом паузи іноді роблять під час пересування від одного об’єкта до іншого.
Висота звуку дозволяє відрізняти питання від твердження, остаточне і непорушне від обговорюваного і сумнівного, переконаність від невпевненості підкреслює контраст. Оскільки для мовлення важливі не тільки логіка, але й емоції, то модуляція голосу має першочергове значення. Смуток, жалість, ніжні людські почуття, уявлення про величність завжди вимагають менш уривчастої і більш плавної зміни інтонації. Підозра, занепокоєння, погроза можуть бути виражені зниженням голосу. Не можна починати фразу голосно, з високого тону і затихати наприкінці, тому що кінцівка визначає відношення до фрази в цілому. Варто уникати монотонності, занадто низького чи високого тону.
ВИМОГИ ДО ЕКСКУРСОВОДА
ВЗАЄМОДІЯ ЕКСКУРСОВОДА ТА ЕКСКУРСАНТІВ
Успіх екскурсії, її ефективність залежать від встановлення належної взаємодії екскурсовода з екскурсантами з першого моменту зустрічі до її закінчення. Сприятливий психологічний клімат під час екскурсії є неодмінною умовою, за якого він дасть творче задоволення екскурсоводу, естетичну насолоду і радість її учасникам.
Екскурсія припускає спілкування, тому екскурсовод повинен попередньо вивчити склад групи, її вік, культурний рівень. Дуже важливо встановити, чи бували вони в даному місті раніше, чи брали участь в екскурсіях, що їм запам’яталося?
Проводячи екскурсії, екскурсовод повинен прагнути висвітлити знайоме їм в іншому світлі, що досягається за допомогою новизни інформації про ці об’єкти, аналізу деталей, вибору об’єктів огляду.
Ефективність екскурсії залежить від ступеня активізації екскурсантів. Для цієї мети служать викладені рекомендації зі встановлення контактів із групою.
ВЗАЄМОДІЯ ЕКСКУРСОВОДА ТА ЕКСКУРСАНТІВ
Усі методичні прийоми проведення екскурсій, їх емоційний зміст спрямовані на те, щоб активізувати сприйняття екскурсантів.
Однак існує ряд прийомів активізації, що стимулюють особисту участь екскурсантів. До їх числа відноситься прийом завдань, наприклад, екскурсовод під час екскурсії пропонує одному з її учасників прочитати текст на меморіальній дошці чи пам’ятнику, визначити висоту чи величину об’єкта тощо.
Використовується й інший прийом: екскурсовод, ставлячи питання, підводить екскурсантів до правильного вивчення об’єкта і до узагальнення матеріалу.
Питання повинні бути спрямовані з урахуванням характеру групи. Їх варто заздалегідь продумати, визначити час, коли ці питання варто поставити перед групою.
Дієвим засобом активізації уваги екскурсантів служать жарт і гумор, які допомагають привернути увагу екскурсантів, краще усвідомити думку, настроїти їх на відповідний лад. Екскурсоводу варто постійно пам'ятати про те, що гумор повинен бути тактовним, ненав’язливим. Прагнення будь-що-будь розвеселити екскурсантів показує, що екскурсовод недостатньо серйозно ставиться до проведення екскурсії, а це призводить до втрати контролю над групою.
Екскурсоводу варто знати і застосовувати для концентрації уваги прийом новизни, що полягає у введенні нової, невідомої екскурсантам інформації. Корисний і прийом взаємодії інтересів, тобто екскурсовод може показати, яким чином інтереси екскурсантів представлені в об'єкті.
ВЗАЄМОДІЯ ЕКСКУРСОВОДА ТА ЕКСКУРСАНТІВ
Екскурсовод повинен мати широкий кругозір, гарну теоретичну підготовку, різнобічні знання, уміти передавати їх іншим. Екскурсовод дарує людям радість відкриття, хвилювання від зустрічі з прекрасним. На всьому цьому ґрунтується авторитет екскурсовода, але завойовується він щоразу у процесі екскурсії.
Неприпустимо зводити екскурсію до розважальної прогулянки, розповідаючи анекдоти, захоплюючі історії. Авторитет екскурсовода залежить також від того, наскільки він дотримується професійної етики. Привітність і люб’язність до екскурсантів, уміння володіти собою – норма поведінки екскурсовода.
Варто пам’ятати, що екскурсанти придивляються до екскурсовода: як він одягнений, який вираз його обличчя, хода, жести. Вони намагаються скласти уявлення про екскурсовода ще до початку екскурсії. Це перше враження впливає на сприйняття екскурсії в цілому.