Двадцять друге листопада
Класна робота
Джордж Ноел Гордон Байрон «Хотів би жити знов у горах…»
...він любив людство, але
зневажав і ненавидів людей,
серед яких почувався одиноким
і покинутим.
В. Бєлінський
Складання інтелект-карти за біографією Дж. Байрона
Бесіда (усно)
Складання сенканів
Байрон,
Самотній, романтичний,
Віршував, кохав, боровся,
Слава, переплетена з образами,
Птах.
«Хотів би жити знов у горах…»
Читаючи поезію, я…
… бачу
… чую
… відчуваю.
Вірш “ХОТІВ БИ ЖИТИ ЗНОВ У ГОРАХ”
Хотів би жити знов у горах
Дитям безжурним, як колись,
Блукать між скель, в морях суворих
Між хвиль розбурханих нестись.
Моя ж душа, мов птах прип'ятий,
Що прагне скель і висоти,
Страждає в Англії пихатій,
В краю лукавства й німоти.
Аналіз вірша
Гори для героя символ дитинства. �
Герой порівнює себе із прип’ятим птахом, який прагне свободи.�
Англія - це край лукавства і німоти.�
Епітети: дитям безжурним, морях суворих, хвиль розбурханих, Англії пихатій. Метафори: край лукавства й німоти.
Порівняння: моя ж душа, мов птах прип’ятий.�
Дай утекти мені, талане,
На лано урвищ і горбів,
Забудь всі титули й кайдани,
Лакуз вельможних і рабів.
Веди мене на хмурі скелі,
Де стогне грізний океан,-
Верни в дитинства дні веселі,
Дай серцю відпочить од ран.
Аналіз вірша
5. Чого прагне герой?
Герой хоче (прагне) утекти, забути титули, повернутися в дитинство.�
6. Які художні засоби допомагають нам це зрозуміти?
Епітети: грізний океан, хмурі скелі, дні веселі.
Риторичне звертання: Дай утекти мені, талане.�
Я мало жив, та відчуваю:�Чужий я в цьому світі лжі.�Навіщо ж темрява ховає�Той знак останньої межі?�Я спав, я снив про щастя, доки�Не заступив тих марень гніт,-�То, Правдо, промінь твій жорстокий�Вернув мене у ниций світ.
Аналіз вірша
7. Яке відчуття героя провідне у цих рядках?
Герой відчуває відчуження від світу.
8. За допомогою яких художніх засобів автор передає його?
Епітети: останньої межі, промінь жорстокий, ниций світ;
Риторичне звертання: То, Правдо, промінь твій жорстокий вернув мене у ниций світ.
Висновок
У вірші ми спостерігаємо внутрішній монолог поета.
Байрон живе у духовній пустці, без любові та друзів. Поет послідовно показує, що всі блага не важливі для звичайної людини: високе становище в суспільстві, кохання, друзі, багатство.
Він вважає, що ці блага лише ілюзія щастя, яка забирає справжню цінність – свободу.
«Мій дух як ніч…»
«Картинна галерея»
Домашнє завдання
Опрацювати С. 68-78, підготувати інформацію про Мазепу*.