1 of 17

Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози. Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору. Інші персонажі повісті. �П. Куліш про Г. Квітку�

2 of 17

Український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.

3 of 17

«Батько

української прози».

(Т. Шевченко)

«Творець людової повісті»

(І. Франко)

Поет жіночої душі. (П. Филипович)

Винахідних розповідної манери.

Перший сентименталіст української

літератури.

4 of 17

Немовлям утратив зір. Ні лікарі, ні знахарі нічого не могли вдіяти, та в 6 років раптом прозрів.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПИСЬМЕННИКА

У 27 став послушником монастиря, хоча збирався постригтися в ченці ще вісім років до того. У келії стояло фортепіано, на якому Квітка складав духовну музику. Але ченцем він не став.

Першим створив повноцінний жанр епічної прози. Змусив світ зачитуватися нею, перекладати його повісті, водевілі й історичні розповіді про Україну на десятки мов світу

Першим твором письменника в прозі стала повість "Маруся". Підставою для написання твору була дискусія з приводу художнього потенціалу української мови. І цю суперечку письменник точно виграв.

Як громадській діяч, Квітка-Основ’яненко брав участь у підготовці та відкритті Харківського університету, обіймав посаду директора Харківського театру, брав участь майже у всіх важливих освітньо-культурних починаннях.

Справжнє прізвище Квітка, псевдонім Основ’яненко походить від села Основа, де народився.

5 of 17

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ (фр. sentimetalisme, від sentiment —чуття) — напрям у європейській літературі другої половини ХVІІІ — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.

6 of 17

ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ:

підвищений інтерес до людських почуттів, співчутливий тон розповіді;
проста композиція твору, сюжет розгортається послідовно;
герої ідеальні, наділені зовнішньою й внутрішньою вродою, позбавлені негативних рис;
персонажі з простого народу;
змалювання побуту й звичаїв народу, акцент на моральній вищості простолюду над панами;
перешкоди на шляху закоханих;
увага до описів природи;
наявність пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець;
часто смерть героя трапляється від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.

7 of 17

Повість була надрукована повністю в 1834

році у збірці «Малоросійських повістей».

Джерела для написання твору:

 дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст.;

 народна творчість;

 герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування».

«Маруся» засвідчила появу української художньої

прози на народно-розмовній основі

«Щоб довести одному панові, який не вірив, що малоросійською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав «Марусю»». Г.Квітка- Основ’яненко

8 of 17

ЖАНР

ТЕМА

ІДЕЯ

РІД

Проблематика твору

9 of 17

ЖАНР: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість

ТЕМА: життя українського селянства, праця, побут і звичаї українського народу.

ІДЕЯ: змалювання життя та звичаїв українського селянства; краса й духовна велич українського народу, його моральні ідеали.

РІД: епос

Проблематика твору: батьки й діти, соціальна нерівність, життя й смерть, пошуки щастя

10 of 17

Композиція твору

Складові сюжету	Епізоди з твору
Експозиція
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв’язка

11 of 17

Композиція твору

Складові сюжету	Епізоди з твору
Експозиція	Знайомство з головними героями (Наум Дрот,Настя, Маруся), їхніми позитивними характеристиками.
Зав’язка	Кохання з першого погляду Василя й Марусі.
Розвиток дії	Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, застуджується й раптово помирає за день до повернення коханого.
Кульмінація	Повернення Василя в день поховання коханої.
Розв’язка	Василь постригся в ченці й незабаром також помер, а батьки Марусі знаходять утіху в праці та молитвах.

12 of 17

Створіть інформаційне ґроно до образу Наума

добрий хазяїн;

вольовий;

гарний чоловік;

вірить у Бога;

турботливий батько;

складні питання він вирішував на свій погляд;

непохитний у своїх намірах чоловік;

співчутливий до бідних;

має авторитет у сім’ї;

дотримувався

патріархального способу життя.

Наум,

батько

Марусі

13 of 17

Створіть інформаційне ґроно до образу МАРУСІ

тиха;

скромна;

сумирна;

спокійна;

шляхетна;

вразлива;

чесна;

поважає батьків

чуйна;

увічлива;

привітна;

богобоязлива;

працьовита;

покірна;

вірна;

14 of 17

ніжна, високопоетична, співвідноситься з мовою народної пісні й казки;

героїня часто використовує слова з пісень;

пересипана пестливою лексикою, звертаннями, емоційними вигуками,

прислів’ями, порівняннями.

МОВА МАРУСІ

15 of 17

Створіть інформаційне ґроно до образу ВАСИЛЯ

богобоязливий;

дотепний;

вірний;

чесний;

працьовитий;

щедрий;

розумний;

шанобливо ставиться до людей.

порядний;

наполегливий;

чутливий;

щирий;

16 of 17

Каюся й беру свої слова назад.Твоїм повістям зраділа вся Україна. А в „Марусі” пробудження дня описано так гарно, що зворушило

мене до сліз.

П. Гулак-Артемовський