“Економіка сільського господарства і організація агроенергосервісу”

​

Навчальне заняття №22.

Лекція.

Питання для контролю знань

1. Поняття норми виробітку, часу, обслуговування та чисельності виконавців.

2. Штатні нормативи працівників електрогосподарства.

2. Охарактеризуйте суть і значення продуктивності праці.

3. Які основні шляхи підвищення продуктивності праці?

4. Охарактеризуйте працівників сільських енергопідприємств. Що таке професія, спеціальність, кваліфікація?

5. Які фактори впливають на персонал підприємства?

6. Що таке тарифна система та її складові?

7. Охарактеризуйте відрядну форму оплати праці.

8. Охарактеризуйте погодинну форму оплати праці.

Мета заняття: Охарактеризувати проектування та його принципи, з'ясувати склад та обсяг кошторисів на будівництво і монтаж об’єктів енергетики сільськогосподарського виробництва

Тема 2.1: Організація проектування об’єктів енергетики і електрифікації сільського господарства

1. Основні завдання проектування, його зміст.
2. Стадії проектування.

3. Кошториси на будівництво, монтаж об’єктів електрифікації.

План заняття

1. Основні завдання проектування, його зміст

Проект визначає об’єм будівельно-монтажних робіт і основні технічні рішення по спорудженню об’єкта. Проектування нового будівництва, реконструкцію і розширення діючих об’єктів виконують державні проектні і науково-дослідні організації.

Проектування – це складання та розробка технічної та техніко-економічної документації, яка необхідна для створення новітніх або удосконалення існуючих об’єктів і систем, зокрема систем електрифікації та автоматизації процесів сільськогосподарського виробництва і побуту сільського населення.

• визначення вартості устаткування, його монтажу і налагодження та оцінка економічної ефективності внаслідок впровадження проекту.

Метою проектування систем електрифікації та автоматизації є:

• підготовка документації для замовлення електрообладнання, засобів автоматизації, щитів і пультів керування, матеріалів для з’єднувальних ліній та ін.;

• забезпечення робіт з монтажу електрообладнання, пристроїв контролю і керування;

Попередній перелік документів, необхідних до початку проектування:

• копія документа, який підтверджує право власності або користування об'єкту або земельної ділянки;

• містобудівні умови та обмеження;

• технічні умови;

• завдання на проектування;

• топографо-геодезичні матеріали по майданчику, який проектується та трасам інженерних мереж;

• результати інженерно-геологічних робіт на ділянках, які проектуються.

Вихідний документ для проектних робіт - це завдання з проектування систем електрифікації та автоматизації, яке є складовою частиною загального завдання на проектування відповідного технологічного об’єкта і затверджується у встановленому порядку.

Завдання з проектування складається замовником або генераль­ним проектувальником разом із замовником. Завдання погоджується з виконавцями проекту (будівельно-монтажними та налагоджувальними організаціями).

Завдання з проектування повинно мати такі дані:

• найменування об’єкта, його призначення, мета проекту та підстави для проектування;

• перелік технологічного обладнання, агрегатів, потокових ліній тощо;

• характеристика приміщень, в яких розташоване обладнання;

• перелік потрібного електрообладнання (електроприводи, електронагрівні та електротехнологічні установки, електроосвітлення);

• перелік процесів, за якими розроблятимуться системи авто­матичного керування, регулювання, контролю, сигналізації, захисту та блокування;

• техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), яке містить обґрун­тування технічної можливості та економічної доцільності реалізації проекту і будівництва об’єкта в даному місці й у певні терміни;

• стадійність проектування;

• орієнтований рівень капітальних витрат на електрифікацію та автоматизацію виробництва;

• розробники проекту;

• виконавці проекту.

Завдання на проектування доповнюють:

• технологічними кресленнями;

• технічною документацією (паспортними даними та основними характеристиками об’єкта);

• іншими матеріалами, що додатково характеризують об’єкт електрифікації та автоматизації.

Технічні умови – технічні вимоги електропередавальної організації, виконання яких необхідне для приєднання об'єкту до зовнішніх електричних мереж.

Фахівцями проводиться аналіз існуючих електричних мереж в районі розміщення об'єкту Замовника з метою визначення оптимального варіанту приєднання об'єкту до електричних мереж.

​

В залежності від типу приєднання об'єкту до електричних мереж розрізняється декілька видів ТУ:

СТАНДАРТНЕ ПРИЄДНАННЯ

Приєднання електроустановки Замовника, яке відповідає таким параметрам:

• навантаження до 160 кВт включно;
• відстань до 300 метрів по прямій лінії до діючих мереж електропередавальної організації.

Обов'язки Замовника:

• надання заяви на приєднання;
• оплата вартості приєднання.

Обов'язки електропередавальної організації:

• підготовка та видача ТУ;
• виконання проектно-кошторисної документації (до точки приєднання електроустановок Замовника;
• виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію.

Фінансування:100% коштів Замовника у вигляді плати за приєднання.

НЕСТАНДАРТНЕ ПРИЄДНАННЯ

Приєднання електроустановки Замовника, яка відповідає одному з таких параметрів:

• навантаження перевищує 160 кВт;
• відстань більше 300 метрів по прямій лінії до діючої мережі електропередавальної організації;
• рівень напруги у точці приєднання відрізняється від напруги в точці забезпечення потужності.

А також приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, незалежно від встановленої потужності, є нестандартним приєднанням.

Обов'язки Замовника:

• надання заяви на приєднання;
• розробка та узгодження проектно-кошторисної документації (на будівництво лінійної частини приєднання);
• виконання будівельно-монтажних робіт від точки приєднання до об'єкту;
• оплата вартості приєднання.

Обов'язки електропередавальної організації:

• підготовка та видача технічного завдання на проектування та ТУ;
• розробка та узгодження проектної документації (крім лінійної частини приєднання);
• виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію електроустановок до точки приєднання Замовника.

2. СТАДІЇ ПРОЕКТУВАННЯ

Системи електрифікації та автоматизації процесів сільсько­господарського виробництва проектують в одну або дві стадії згідно з ГОСТ 2.103-68 “Стадии разработки” та ДБН А 2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”.

​

За двостадійного проектування в першій стадії виконується технічний проект (ТП), а в другій - робочі креслення (РК). За одностадійного проектування виконується техноробочий проект (ТРП), який об’єднує технічний проект з робочими кресленнями.

​

Проектування великих об’єктів сільського електропостачання виконується у дві стадії: проектне завдання і креслення. В дві стадії виконують також проекти для ліній 110кВ і трансформаторних підстанцій 110/35/10кВ. Проектування нескладних об’єктів (наприклад проектів електрифікації колективних господарств) одностадійне.

На підставі будівельних норм та державних стандартів, а також класів (відповідальності) об'єкту, який споруджується визначають його категорію складності. При цьому, клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначається рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта. Всі об'єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, ІV і V категорії складності і мають такі класи: СС1, СС2 і СС3.

Категорію складності об'єкта відзначають в завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування і розраховують при розробці проектної документації.

Одностадійне проектування. Проектування в одну стадію здійснюється тоді, коли не потрібні значні варіантні розробки і параметри намічуваного об’єкта відносно легко обґрунтувати. Це проектування ліній напругою до 110кВ, електрифікації колективних господарств, а також будівництво дизельних електростанцій. Проект складається з пояснювальної записки, креслень, специфікацій і кошторисно-фінансового розрахунку (зведеного кошторису).

​

Склад, обсяг і зміст, а також порядок оформлення матеріалів проекту в одну стадію встановлює проектний інститут.

​

Графічний матеріал при одностадійному проектуванні розробляють в обсязі робочих креслень. Готовий проект передають замовнику в чотирьох примірниках.

КОМПЛЕКТ РОБОЧИХ КРЕСЛЕНЬ МІСТИТЬ ТАКІ ЧАСТИНИ:

• креслення енергетичних, водорозподільних і каналізаційних комунікацій;
• функціональні схеми автоматизації, принципові електричні, пневматичні та гідравлічні схеми керування (контролю, регулювання, сигналізації, захисту, блокування, живлення);
• креслення основного обладнання у збірці з комутаційними трубопроводами, з елементами кріплення відбірних пристроїв та інших засобів автоматики, що розташовані за місцем (безпосередньо на обладнанні);
• загальний вигляд щитів і пультів;
• креслення монтажно-комутаційних систем щитів і пультів керування (або таблиці для монтажу електричних і трубних проводок);
• креслення нестандартного обладнання і нетипових конструкцій;
• пояснювальна записка;
• таблиця вихідних даних і результати розрахунків регулюваль­них органів;
• специфікації для замовлення електрообладнання, приладів і засобів автоматизації, щитів, пультів, трубопровідної арматури, кабелів і проводів та ін.

3. КОШТОРИСИ НА БУДІВНИЦТВО, МОНТАЖ ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ

Кошторис – основний документ, що нормує вартість будівництва об’єкта електрифікації сільського господарства. Він визначає найбільш раціональне виконання робіт і доставку будівельних матеріалів, деталей і конструкцій на приоб’єктні склади. Це основний і обов’язковий документ будівництва.

​

Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт по електрифікації сільського господарства складається із прямих затрат, накладних витрат і планових накопичень.

​

Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість матеріалів, виробів, конструкцій та експлуатацію будівельних машин і механізмів. Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідний укрупнений показник (або одиничну розцінку).

​

Накладні витрати – затрати на створення загальних умов роботи, організації і управління виробництвом. Обчислюються в % від суми прямих затрат або суми основної зарплати робочих (для монтажних робіт). Їх розміри залежать від способу будівництва і виду робіт (13-22 % від ціни будівництва).

​

Планові накопичення – одне із основних джерел утворення прибутку, (6-8 % від прямих і накладних витрат).

• будівельні норми і правила (СНиП), інструкції,
• збірники єдиних районних одиничних розцінок на будівельні конструкції і роботи (ЄРОР),
• прейскуранти на будівництво повітряних ЛЕП напругою до 35 кВ,
• збірники розцінок на монтаж обладнання,
• цінники на пусконалагоджувальні роботи,
• прейскуранти оптових цін на обладнання і тарифи на електроенергію.

ОСНОВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСІВ Є:

В локальному кошторисі визначають вартість:

• обладнання і матеріалів з урахуванням цін даного територіального району,
• перевезення автотранспортом,
• монтажних і будівельних робіт з накладними затратами,
• вартість нормативної умовно-чистої продукції по затратах на основну заробітну плату і експлуатацію машин.

На окремі види робіт (електромонтажні роботи і т. д.) по об’єкту складають локальні кошториси.

– ресурсні елементні кошторисні норми України;

– вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

– ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

– поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції;

– поточні ціни машино-години;

– поточна вартість людино-годин відповідного розряду робіт;

– поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;

– правила визначення загальновиробничих витрат.

При складані локальних кошторисів застосовуються:

Локальні кошториси містять у собі прямі і загальновиробничі витрати.

Прямі витрати враховують у своєму складі:

• заробітну плату робітників,
• вартість матеріалів,
• виробів, конструкцій та експлуатацію будівельних машин і механізмів.

​

Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідний Узагальнений показник (або одиничну розцінку).

​

Узагальнені показники кошторисних прямих витрат на загально будівельні, внутрішні санітарно-технічні, внутрішні електромонтажні роботи, на придбання та монтаж технологічного обладнання зосередженні в додатках.

Загальновиробничі витрати (ЗВ)– це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт, і необхідні для відшкодування витрат на управління та обслуговування будівельного виробництва, на організацію робіт на будівельних майданчиках та вдосконалення технології.

Для розрахунку загальновиробничих витрат (ЗВ), їх перелік групується в 3 блоки:

- кошти на заробітну плату працівників;

- відрахування на соціальні заходи згідно з чинним законодавством;

- решта статей ЗВ витрат.

Кошти на заробітну плату працівників розраховуються виходячи з трудовитрат працівників, загальновиробничих витрат і відповідної вартості людино-години.

По даних локальних кошторисів на об’єкт розробляють об’єктні кошториси, додатково включають частину затрат на тимчасові споруди, затрати, пов’язані з роботою в зимовий час, частину резерву засобів на непередбачені роботи і затрати, передбачені в зведеному розрахунку вартості. Затрати враховують шляхом введення нормативних коефіцієнтів на монтажні і будівельні роботи.

Загальну кошторисну вартість будівництва об’єкта визначають по зведеному розрахунку вартості проекту, що складається на основі кошторисів для окремих будівель чи видів робіт.

Зведений кошторисний розрахунок роблять на все будівництво, незалежно від кількості генеральних підрядників та субпідрядних організацій по спеціальній формі. Кошти розподіляються по 12 групам: підготовка території, будівництво об’єктів основного виробничого призначення і підсобних виробництв, інші роботи та затрати, проектні і будівельні роботи та ін.

У зведених кошторисних розрахунках вартості виробничого та невиробничого будівництва кошти розподіляються по таких главах:

Глава 1. Підготовка території будівництва;

Глава 2. Основні об’єкти будівництва;

Глава 3. Об’єкти підсобного та обслуговуючого призначення;

Глава 4. Об’єкти енергетичного господарства;

Глава 5. Об’єкти транспортного господарства і зв’язку;

Глава 6. Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання і газопостачання;

Глава 7. Благоустрій та озеленення території;

Глава 8. Тимчасові будівлі і споруди;

Глава 9. Інші роботи і витрати;

Глава 10. Утримання служби замовника і авторський нагляд;

Глава 11. Підготовка експлуатаційних кадрів;

Глава 12. Проектні та вишукувальні роботи.

ВАРТІСТЬ ЕЛЕКТРОМОНАЖНИХ РОБІТ

Самостійна робота:

1. Автоматизація проектних робіт.

2. Узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації.