Будова слова

Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне зна­чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).

Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама­тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок.

Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значен­ня спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити). Корінь є носієм лексичного значення. Коренем слова називається спільна частина споріднених слів, яка є носієм основного лексичного значення.

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: осінній — передосінній, чекати — зачекати.

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: учити — учитель, калина — калинонька).

Доберіть до поданих слів спільнокореневі слова.

море

моряк морське

​

приморська

​

заморський

риба

рибак рибка

​

рибний

​

безрибне

​

​