Іван Нечуй-Левицький ��“Кайдашева сім’я - соціально-побутова повість - хроніка»�������
Реалізм твору. �Повість «Кайдашева сім'я» - яскравий зразок реалістичного твору, адже автор досліджує в ній родинні стосунки, зосереджуючись на морально-етичній проблематиці.��.
Жанрові особливості�
Жанрова відповідність твору полягає в тому, що зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються у гумористичному плані..
Головна думка�
Показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз'єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.
Головна думка: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків.
Опорний конспект
Реалізм твору
Повість «Кайдашева сім'я» — яскравий зразок реалістичного твору, адже автор досліджує в ній родинні стосунки, зосереджуючись на морально-етичній проблематиці. Однією з найпомітніших ознак реалістичної манери письма є докладне змалювання національного колориту українців — побуту, звичаїв, обрядів, вірувань.
За жанром «Кайдашева сім'я» — це соціально-побутова сатирично-гумористична повість - хроніка. Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига.
Омелько Кайдаш — працьовитий селянин, виснажений панщиною. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з церкви він звертав у шинок. ����
Маруся Кайдашиха — дружина Омелька. Сварлива, бездушна жінка. Маруся смачно готувала і замолоду служила у панів покоївкою, від них і сама «набралась трохи панства». Позитивними рисами її характеру є те, що вона працьовита жінка, дбайлива господиня, любляча мати і бабуся.
Усі сварки у сім'ї, всі колотнечі розпочинались через Кайдашиху. І під час сварок вона потрапляла водночас у смішне і сумне становище. На образі цієї егоїстичної жінки показано, як морально занепадає людина в умовах дрібної власності, безпросвітної темряви і ворожнечі.
Карпо - старший син Кайдашів - неласкавий, сердитий, мовчазний, енергійний, суворий, гордий, насмішкуватий, вередливий.
Лаврін - добрий, м'який, поетичний. Йому властиве почуття гумору. Парубком він не бере участі у сімейних сварках, а своє ставлення виявляє у жартах.
Мотря - розумна, вродлива і чепурна жінка. Фізично здорова, вона любила працю. �Тривалий час вона змовчувала свекрусі, виявляючи свою чемність.
Мелашка - має чи не найбільше позитивних рис. На відміну від Мотрі, Мелашка походить з убогої сім'ї, для неї навіть звичайна простора хата Кайдашів здалася раєм. У поведінці і в мові Мелашки підкреслюється привітність і лагідність. Письменник змалював Мелашку з поетичною душею і ласкавим серцем.
Опорний конспект
Колоритні людські характери повісті.
Омелько Кайдаш - добрий стельмах, дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили.
Маруся Кайдашиха - дружина Омелька. Сварлива, бездушна жінка. Маруся смачно готувала і замолоду служила у панів покоївкою, від них і сама «набралась трохи панства». Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших за себе, любить вихвалятись. Позитивними рисами її характеру є те, що вона працьовита жінка, дбайлива господиня, любляча мати і бабуся.
Лаврін – молодший син Кайдашів - жартівливий, дотепний, веселий. Він у всьому бачить добро, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу і грає на сопілці. Але, на жаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом.
Карпо - старший син Кайдашів
неласкавий, сердитий, мовчазний.
Мелашка – щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива. Вона тяжко переживала безладдя в родині. Її любов до рідної матері, чоловіка, намагається догодити свекрусі.
Мотря - один з найдовершеніших образів повісті. Мотря — Карпова дружина. Дівчина була із заможної родини, але добра і не вихвалялася на селі. Узявши шлюб, поринула в тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лють її не мала меж.
проблема добра і зла
проблема віри в Боги і
людської гідності
проблема батьків і дітей
та сімейних стосунків
проблема виховання
і народної моралі
Проблематика повісті: