Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях.

План

1.Товариство галицьких греко-католицьких священників.

2. «Будителі» Закарпаття.

3. «Руська трійця».

Опорні поняття і дати

• «Будителі»;
• «Руська трійця»;

​

• 1816 р.;
• 20-30 рр. ХІХ ст.;
• 30-40 рр. ХІХ ст.;
• 1832-1837 рр.;
• 1837 р.

Завдання для актуалізації знань:

• 1. Що таке національне відродження? Коли розпочинається національне відродження на українських землях, які входили до складу Росії?
• 2. Коли і за яких обставин виникла Українська греко-католицька церква?
• 3. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке Просвітництво?
• 4. Яку політику проводив австрійський уряд щодо населення західноукраїнських земель?

​

Робота з підручником

• Чому саме греко-католицькі священики очолили національне відродження?
• Як ви думаєте, чому православне духовенство Наддніпрянщини не відіграло подібної ролі?
• Як ви вважаєте, чому національне відродження в Галичині почалося з руху на відродження української мови? Обґрунтуйте свої відповіді, використовуючи підручник ст. 54-55.

​

Записати до зошита:

Греко-католицькі священики стали носіями національної ідеї, тому що:

• 1.Західна Україна залишилась аграрною.
• 2.Антиукраїнська політика Австрії, політика асиміляції.
• 3.Ополячення та окатоличення заможних українців.
• 4.Невелика кількість інтелігенції через низький рівень освіти.
• 5.Близькість греко – католицьких священиків з селянами.
• 6.Формується моральний обов'язок перед селянами.
• 7.Ознайомлення з ідеями просвітителів та романтизму.
• 8.Поширення поглядів німецького філософа Гердера.

​

• 80 роки XVIII ст. – центром просвітницької діяльності був Львівський університет, де працював П.Лодій, який в праці «Ономастикон» пропагував освіту українською мовою, , передбачав розквіт в України науки та мистецтва.
• 90 роки XVIII ст. – просвітницький центр при Ужгородській семінарії, де працювали історик Закарпаття І.Базилевич -«Короткий нарис фундації Федора Корятовича» , та автор граматики української мови М.Лучкай -  «Граматика слов’яно-руська: або старослов’янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом» (1830 р.). Він також видав «Історію карпатських русинів» в 6 томах.
• 40-60 рр. ХІХ ст. – на Закарпатті відбувалась просвітницька діяльність О.Духновича, який писав свої твори на «язичії» та російській мові. Мав москвофільські погляди. Писав книги, видавав «Церковный Вестник для русинов Австрийской державы», заснував 1850 р. у Пряшеві «Литературное заведение», а в 1862 р. - освітньо-допомогове товариство «Общество св. Йоанна Хрестителя»

​

Товариства греко-католицьких священиків�

• Перша культурно-просвітницька організація в Перемишлі (Галичина) — «Товариство галицьких греко-католицьких священиків», яка виникає в 1816 р. з ініціативи священика І. Могильницького.
• Товариство стає активним оборонцем прав української мови; сприяло прийняттю імператором рішення 1818 р. про запровадження в початкових класах української мови; його учасники видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького
• 1829 року І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою «Розвідка про руську мову», в якому відстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської і російської мов, на її рівноправ’я серед слов’янських мов

20 – 30-і роки ХІХ ст.�

Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ Іван Снігурський). Члени гуртка: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський.

Діяльність:

1. Поява перших граматик української мови:

• Івана Могильницького — 1822 р.
• Йосипа Лозинського — 1833 р.
• Й. Левицького — 1834 р.

2. Вихід у світ перших збірок народних пісень:

• «Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського – 1833 р.
• «Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р.

У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес передових діячів до української національної спадщини

Першобудителі національно-культурного відродження

«Будителі» - назва визначних громадських та політичних діячів періоду національно-культурного відродження, котрі боролися за пробудження національної свідомості, збереження і розвитку рідної мови, літератури й культури, народних традицій.

"Руська Трійця"

"Руська Трійця" — напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання, яке сприяло піднесенню статусу української мови, розширенню сфери її вжитку і впливу. У 30—40-х рр. XIX ст. центром українського національного руху став Львів, а його авангардом — громадсько-культурне об'єднання "Руська Трійця". Його засновниками були Маркіян Шашкевич (1811—1843 рр.), Іван Вагилевич (1811—1866 рр.) та Яків Головацький (1814—1888 рр.), у той час студенти Львівського університету і одночасно вихованці греко-католицької духовної семінарії, які виступали за визволення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських землях в дусі романтизму.

​

Перегляньте відео і дайте відповіді на запитання:

Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні на поч. XIX ст. (укр.) Історія України нового часу

https://www.youtube.com/watch?v=qhrzhChigTM

​

1. Коли і де діяла «Руська трійця»?
2. Хто створив це культурно-громадське об’єднання?
3. Назвіть відомі публікації учасників «Руської трійці»?

Діяльність «Руської трійці»�

Головне завдання: піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку і впливу, прагнення «підняти дух народний, просвітити народ«, сприяти пробудженню його національної свідомості.

• 1833 рік — видання рукописного збірника власних поезій та перекладів «Син Русі», де пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження;
• 1834 рік — видання збірника «Зоря», який містив народні пісні, твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до єднання українців Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена. Почалися переслідування;
• Читання проповідей у церквах українською мовою. 1836 рік — М. Шашкевич готує підручник для молодших школярів — «Читанку», написану живою розмовною українською мовою»
• 1836 рік — видання альманаху «Русалка Дністрова» у Будапешті. Тут були надруковані народні пісні, думи, перекази, історичні документи. Звучав заклик до возз’єднання всіх українських земель, засуджувалися іноземні гнобителі та прославлялась героїчна визвольна боротьба українського народу.

​

Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

Альманах «Русалка Дністровая»�

«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році (заходами літературного гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.

У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найважливіших наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах:

• Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю.
• Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
• Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».
• В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє».

​

Значення діяльності «Руської трійці»�

1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2. Вперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея воз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

3. Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя.

4. Започаткована нова демократична культура в Галичині.

5. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України.

6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних.

Закріплення матеріалу:

• Що негативно вплинуло на процес національного відродження на західноукраїнських землях?
• У якому місті діяло товариство греко-католицьких священників?
• Хто ввійшов в історію Закарпаття під іменем «будителі»?
• Хто входив до складу «Руської трійці»?
• В якому році опубліковано альманах «Русалка Дністровая»?

Домашнє завдання:

Опрацювати § 8.

​