Комунальний вищий навчальний заклад�«Харківська академія неперервної освіти»

АРТ-МЕТОДИ У РОБОТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЗІ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

​

​

​

​

Володимир НОСЕНКО,

завідувач Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя

​

​

​

Арт-терапія

• Метод розвитку і змін свідомого чи несвідомих сторін психіки особистості за допомогою різних творчих форм і методів мистецтва.

​

​

Основна мета арт-терапії

• Гармонізація внутрішнього стану людини, тобто відновлення його здатності знаходити оптимальний стан рівноваги, який продовжує життя.

Задачі арт-терапії

1. Акцентування уваги людини на її відчуттях;
2. Створити оптимальні для людини умови, які створюють найбільш чітку вербалізацію і пропрацювання тих думок та почуттів, які він зазвичай стримує;
3. Допомогти людині знайти соціально прийнятний вихід як позитивним, так і негативним почуттям.

Основна техніка арт-терапевтичного впливу

• Техніка активної уяви, яка відкриває людині необмежені можливості для самовияву та самореалізації у продуктах творчості з активним самопізнанням.

Механізм психологічного корекційного впливу арт-терапії

• Творчість дозволяє у особливій символічній формі реконструювати конфліктну травмуючю ситуацію та знайти її вирішення через переструктурування цієї ситуації за допомогою творчих здібностей людини.

Корекційні можливості арт-методів

• Розвиток та посилення уваги до власних відчуттів і переживань, які підвищують самоповагу;
• У процесі творчості є можливість вільно виразити свої почуття, потреби та фантазії у вигляді продуктів творчості з метою розрядки напруги безпечним способом;
• Можливість заново пережити внутрішній конфлікт минулого через дотик до несвідомого та спілкування символічною мовою образів у безпечному просторі безумовної підтримки з боку психолога;
• Виникнення почуття внутрішнього контролю і порядку, тому що творчість призведе до необхідності організовувати навколишній простір;
• Засвоєння нового досвіду.

Механізм психологічного корекційного впливу арт-терапії

• Творчість дозволяє у особливій символічній формі реконструювати конфліктну травмуючу ситуацію та знайти її вирішення через переструктурування цієї ситуації за допомогою творчих здібностей людини.

Форми арт-терапії

• Пасивна
• Активна
• Змішана

Пасивна форма арт-терапії

• Людина використовує художні твори інших людей: переглядає картини, читає книги, прослуховує музичні твори.

Активна форма арт-терапії

• Людина сама створює витвори мистецтва: малює, ліпить, пише, танцює, грає або пише музику.

Змішана форма арт-терапії

• Людина використовує відомі витвори мистецтва (музичні, художні, літературні та інші) для створення влоасних творчих наробок.

Концепії арт-терапевтичного процесу

• Відносини у процесі складають відкриту ”живу” систему, яка складається з основних елементі клієнта та психолога, а також художній матеріал/твори.

Концепії арт-терапевтичного процесу

• Інша система має декілька характеристик (відкритість; наявність інформаційних каналів, які з'єднують її елементи один з одним та із зовнішнім світом;здатність до цілепокладання)

Концепії арт-терапевтичного процесу

• У третій концепції процес є відкритою системою, де відносини в арт-терапії мають певні структурні і функціональні характеристики.

Системні зміни, які відбуваються у процесі арт-терапії на трьох рівнях

• По-перше, внутрішньоособистісному – зміни у стані, установках, способах психічного реагування клієнта і психолога.

Системні зміни, які відбуваються у процесі арт-терапії на трьох рівнях

• По-друге, міжособистісному – зміни у відносинах клієнта і психолога.

Системні зміни, які відбуваються у процесі арт-терапії на трьох рівнях

• По-третє, соціальному – зміни у родинних, професійних відносинах клієнта та більш широким колом оточуючих людей.

Основні етапи арт-терапевтичного процесу

1. Підготовчий етап;
2. Етап формування системи психотерапевтичних відносин та початку творчої діяльності клієнта;
3. Етап зміцнення та розвитку психотерапевтичних відносин та найбільш продуктивної творчої діяльності клієнта;
4. Завершальний етап.

​

Форми арт-терапії

1. Індивідуальна
2. Групова

Групова терапія відрізняється від індивідуальної тим, що менше залежить від арт-терапевта; має рівні права та обов'язки учасників групи; потребує від учасників певних комунікативних навиків; вимагає встановлення та виконання групових норм; вимагає від арт-терапевта досвіду ведення груп.

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• 1. Простий спосіб безпечно повернутися «у себе» - малювання та фарбування долоньок та будь-які ігри із долоньками.
• Відтиск у тісті, глині, піску, будь-якій крупі, фарбами на аркуші паперу.
• Вирізання та замальовування долоньки – це відчуття та заповнення внутрішньої території. Долонька – це структура, яка відновлює та укріплює цілісність “Я”.
• Долонька – це утілення всього тіла дитини. А потім його індивідуальності та самості. Коли потрібно допомогти дитині повернути можливості границь і, одночасно, безпечності контакту – ми маємо вигадати для неї ігри де долоньки різних діток можуть хлопати, стикатися, доторкатися одна до одної (ідея Предрага Скакича).

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• Діти, які мали травматичний досвід, можуть не допускати дотиків, боятися фізичного контакту. З ними можна та потрібно малювати “пряничну людинку” та розмалювати її.
• З більш дорослими дітками можна промальовувати контури тіла на шпалерах, купувати промислові іграшки на яких можна малювати та змивати намальоване.
• Обов'язково ліпити з глини, тіста, гірше – пластиліну та пластики. Ліпка трансформує напругу, знімає зажими, дає відчуття контролю (це важливо для тих хто втратив контроль над ситуацією, реальністю, життям), ліпити корисно при будь-яких психосоматичних хворобах.

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• Діти, які пережили травматизацію, часто не відчувають контакт із землею (втрачають підґрунтя, заземлення). З ними гарно грати (малювати, ліпити, танцювати) у цвіти, дерева – приділяючи увагу корінням та міцному стовбуру. Грати у «вирощування велетенських ніг " – уявляючи, що ноги стають велетенськими та тримають рівновагу не даючи хитатися від вітру (вітер – це метафора змін, тих подій на які ми вплинути не маємо змоги), чим яскравіше ми уявимо (намалюємо або виліпимо) ці велетенські ноги, тим сильніше ефект.

• Для того, щоб акуратно торкнутися теми страху, дати дитині відпочинок та контроль над страшними снами та спогадами: можна влаштувати (намалювати, виліпити, зробити з коробки) сейф для страшних спогадів. Не називаючи спогад – дати метафору – взяти темні аркуші, каміння, шишки, каштани покласти їх у сейф, ключ від якого буде або у дорослого, або у самої дитини. Зробити з сірників та різнобарвних ниток «ловців снів» або вирізати ажурну сніжинку, яка наче фільтр вбирала би страшні спогади, не пускаючи їх до дитини.

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• Простий спосіб робити халабуди, будиночки, грати у хованки накриваючись простирадлом або ковдрою. Дитина шукає безпечного місця – материнського лона.
• Тілесна практика – ”колиска”, яка повертає межи безпеки та дає ресурс. Дорослий сідає на підлогу та обіймає дитину за спину, охоплюючи руками і ногами, трохи хитаючись шепоче щось приємне на вушко.
• Будь-яке малювання та побудова будиночків повертають дитині відчуття кордонів (але слід бути дуже обережним якщо відомо про те, що будинок дитини у житті було зруйновано).

25

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• Тілесна гра “Кнопка радості”. Для безпечного відновлення контакту з тілом. Дитина вигадує пісеньку, звук та кнопку на тілі, якщо до неї доторкнутися, вмикатиме цей звук. Партнер по грі, м'яко доторкаючись до визначеною правилами частини тіла, має знайти цю кнопку. Потім діти міняються.

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• Гра “Грусне деревце”. Діти часто не можуть попросити допомоги та пояснити що їх турбує. Якщо дитину “перетворити” у деревце, яке ображене , сумує, пошкоджене та спитати, чим йому допомогти – поставити опору, паличку (себе), підв'язати гілочку (погладити ручку), полити (погладити з верху донизу), поставити паркан (стати навкруги) – дитина отримує необхідний ресурс.

Міні-практики із дитиною з метою відновлення та стабілізації у разі дії психологічної травми

• Кожен раз коли ми щось створюємо – ми повертаємо, створюємо себе. Мотанки з ниток, чоловічки з паралону, фігурки з тіста чи глини – усе це має терапевтичну дію.
• У разі якщо спостерігається регресія у поведінці дитини, так підсвідоме намагається повернути безпеку, корисно щоб у неї з'явилося щось менше як дитина меншого віку, лялька, маленька машинка, іграшкова кішечка або собака, тоді сама дитина переміщується у більш дорослу позицію.

Шановні учасники арт-майстерні заповніть реєстраційну форму та надайте відповідь за тестові питання до нашого заняття за покликанням:

https://forms.gle/qRYCHYjrg1rqM1Bq8

Питання надсилайте на електронну адресу:�e-mail: kharkiv20@ukr.net

​

​