СУСПІЛЬСТВО

• Суспільство — це відносно стійка система соціальних зв'язків і відносин, що склалися між людьми в процесі історичного розвитку їх спільної життєдіяльності, спрямованої на відтворення умов для існування та задоволення життєвих потреб.

СУСПІЛЬСТВО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:�

• спільністю території проживання, що звичайно збігається з державними кордонами і служить тим простором, у рамках якого складаються і розвиваються взаємозв’язки і взаємодії членів даного суспільства;
• цілісністю і стійкістю;
• самовідтворенням, саморегульованістю;
• таким рівнем культури, що знаходить своє вираження у виробленні системи норм і цінностей, які лежать в основі соціальних зв’язків.

ОЗНАКИ СУСПІЛЬСТВА

СКЛАДНІСТЬ ЗАГАЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

Складність загального визначення поняття “суспільство” пов’язана з рядом обставин.

• це – дуже широкі за обсягом поняття.
• поняття “суспільство” – надзвичайно складне, багатошарове і багатогранне явище.
• поняття “суспільство” – поняття історичне, загальне визначення якого повинно охоплювати всі етапи його розвитку.
• поняття “суспільство” – стикова категорія і соціальної філософії, і соціології, і історії, і соціальної психології, і деяких інших наук, кожна з яких по-своєму визначає суспільство.
• поняття “суспільство” використовується в житті дуже широко і багатозначно.

ТИПИ СУСПІЛЬСТВ

ФУНКЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА

• Очевидно, що у всіх визначеннях суспільства у тій чи іншій мірі виражений підхід до суспільства як до цілісної системи елементів, що знаходяться в стані тісного взаємозв’язку. Такий підхід до суспільства називається системним.
• З точки зору системного підходу, суспільство – це не сумативна, а цілісна система. Це означає, що на рівні суспільства індивідуальні дії, зв’язки і відносини утворюють нову, системну  якість.
• Системна якість - це особливий якісний стан, який не можна розглядати як просту суму елементів. Суспільні взаємодії і відносини носять надіндивідуальний характер. 

СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

• Соціальна система – це цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії і відносини.
• Цілісній системі притаманні безліч зв'язків, взаємодій і відносин. Найбільш характерними є взаємодії і відносини, що включають у себе координацію субординацію елементів.
• Координація – це визначена погодженість елементів, той особливий характер їхньої взаємної залежності, який забезпечує збереження цілісної системи.
• Субординація – це підпорядкованість, що вказує на особливе місце, неоднакове значення елементів у цілісній системі. Отже, суспільство стає цілісною системою з якостями, яких немає в жодного з включених у нього елементів окремо.

ДЕТЕРМІНІСТСЬКИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА

• Системний підхід до суспільства доповнюється у соціології детерміністським і функціоналістським.
• Детерміністський підхід найяскравіше виражений у марксизмі. З погляду цього вчення, суспільство як цілісна система складається з наступних підсистем: економічної, соціальної, політичної, ідеологічної. Усі ці системи є ієрархічною структурою, тобто знаходяться в співвідношенні субординації, підпорядкованості в тому порядку, як вони перераховані. 

ФУНКЦІОНАЛІСТСЬКИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА

Ідеї функціоналізму в більшій мірі притаманні англо-американській соціології.

• Так само, як і прихильники системного підходу, функціоналісти розглядали суспільство як цілісний, єдиний організм, що складається з безлічі частин: економічної, політичної, військової, релігійної і т.п.
• Кожна частина може існувати тільки в рамках цілісності, де вона виконує конкретні, строго визначені функції.
• Оскільки кожна з частин суспільства виконує тільки їй властиву функцію, то у випадку порушення діяльності цієї частини, чим більше функції відрізняються одна від одної, тим важче іншим частинам заповнити порушені функції.
• Спенсер надавав великого значення соціальному контролю, до якого належить політичне управління, органи правопорядку, релігійні інститути і моральні норми.
• Головною умовою збереження суспільної цілісності є згода більшості суспільства із прийнятою в ньому системою цінностей.

​

ІНДИВІДУАЛІСТСЬКИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА

Основна ідея методології індивідуалізму зводиться до наступного: усяке соціальне явище, у тому числі й громадське життя, може бути пояснене через сукупність індивідуальних дій.

З погляду представників індивідуалізму, схема дії містить у собі наступні елементи: діюча особа; залученість до ситуації; переслідування будь-якої мети через дію; маніпулювання ресурсами для досягнення мети; більш-менш чітко визначена поведінка.

Пояснення цьому явищу пропонує ряд теорій соціальної взаємодії. Однією з таких теорій є теорія соціального обміну американського соціолога Дж.Хоманса:

• Чим частіше вчинок винагороджується, тим частіше він повторюється.
• Якщо в минулому одержання винагороди відбувалося у визначеній ситуації, то люди прагнуть створити таку ж ситуацію.
• Коли потреби людини майже цілком задоволені, вона у меншій мірі прагне прикладати зусилля для їхнього задоволення.

​

ВИСНОВОК

• Таким чином, у поясненні питання, що таке суспільство, які механізми його утворення і функціонування, соціологія спирається на різноманітні методологічні підходи, які нерідко погоджуються один з одним, але можуть вступати й у протиріччя.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

©Світлана МАЄВСЬКА