Про діяльність �Карпатського біосферного заповідника

​

​

​

• Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що утворюються з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
• Біосферні заповідники включаються в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" та набувають міжнародного статусу. (Закон України «Про природно-заповідний фонд України»)

Карпатський біосферний заповідник

Дата створення: 12 листопада 1968 р.

Статус біосферного резервату ЮНЕСКО: 15.02.1993 р.

Статус біосферного заповідника: 23.11.1993 р.

Диплом Ради Європи: 1997, 2002, 2007, 2012, 2022 рр.

Об'єкт Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО: 28.06.2007 р.

Статус Рамсарських ВБУ: 2019 р.

Підпорядкування: Міністерство захисту довкілля �та природних ресурсів України

​

Загальна площа КБЗ становить 66 417,4 га, з них: 57,4 тис. га у постійному користуванні та 9 тис. га без вилучення у постійних користувачів

Територіальна структура: 8 відокремлених масивів Висотний діапазон: 180 - 2061 м н. р. м.

​

Зона антропогенних

ландшафтів – 30,0%;

​

Зона регульованого

заповідного режиму – 1,8%.

​

Природні та культурні цінності заповідника:

• найвища вершина України – г. Говерла та інші вершини-«двотисячники»;
• найвисокогірніше озеро Українських Карпат – Бребенєскул;
• найвища вершина Гуцульських Альп – г. Піп Іван Мармароський;
• легендарні Близниці із славнозвісними едельвейсами;
• Долина нарцисів - єдина рівнинна популяція нарцису вузьколистого;
• Географічний Центр Європи;
• найвищі гірські водоспади українських Карпат: Ялинський, Лихий, Труфанець;
• найбільші в світі площі букових пралісів (Об'єкт Всесвітньої Природної Спадщини ЮНЕСКО);
• найбільша й найглибша карстова печера �в Українських Карпатах – Дружба-Романія;
• унікальний геологічний об'єкт - Карстовий, або Кам'яний міст;
• стоянка прадавніх людей епохи пізнього палеоліту в печері Молочний Камінь;
• Струківська церква – унікальна пам'ятка дерев'яної сакральної гуцульської архітектури (Об'єкт всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО).

БІОРІЗНОМАНІТТЯ

​

У заповідних екосистемах під охороною перебуває 1888 видів вищих рослин, 761 вид лишайників, 787 видів водоростей, 1779 видів грибів, 68 видів ссавців, 196 видів птахів, 10 видів плазунів, 15 видів земноводних, 30 видів риб та понад 3 000 видів безхребетних тварин.

Чимало з них включено до Червоної книги України, Міжнародного Червоного списку, Європейських червоних списків, охороняється Міжнародними конвенціями.

Ведення наукових досліджень у КБЗ здійснюється на основі Положення про наукову та науково-технічну діяльність природних і біосферних заповідників та національних природних парків.

Основною наукової темою і одночасно формою щорічного звіту �є «Літопис природи».

КБЗ має статус наукової установи.

Проведення наукових досліджень і моніторингу організовують �та забезпечують наукові підрозділи:

Науково-дослідна робота

• відділ науково-дослідної роботи та МС;
• лабораторії: екологічного моніторингу, ботанічна, зоологічна, лісознавства;
• редакційно-видавничий відділ наукових та науково-популярних видань;
• відділ наукових основ сталого розвитку, підготовки та реалізації грантових проєктів.

​

КБЗ видає власний науковий журнал “Природа Карпат”.

Щорічний доробок науковців установи становить близько 100 наукових публікацій у виданнях �різного рівня.

Заповідник організував десятки міжнародних �науково-практичних конференцій і взяв участь у реалізації численних міжнародних наукових проєктів.

Служба державної охорони (СДО) в своїй роботі керується Постановою Кабінету Міністрів України “Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України”.

Основною територіальною структурною одиницею є природоохоронне науково-дослідне відділення (ПНДВ) - територія КБЗ поділена на 14 ПНДВ.

Служба державної охорони

Очолює СДО КБЗ директор установи.

​

Основними завданнями служби державної охорони є:

• забезпечення дотримання встановленого режиму охорони території та природних об'єктів заповідника;
• попередження та припинення порушень природоохо-ронного законодавства на території заповідника;
• проведення роз'яснювальної роботи щодо необхідності збереження особливо цінних природних комплексів та об'єктів.

​

Еколого-освітня робота:

Еколого-освітня діяльність проводиться на основі Положення “Про екологічну освітньо-виховну роботу у межах територій та об'єктів ПЗФ”.

Веденням еколого-освітньої роботи займається відділ еколого-освітньої роботи та зв'язків з громадськістю, працівники Музею екології гір та редакційно-видавничого відділу наукових та науково-популярних видань.

Інфраструктурною базою для екоосвітньої роботи слугують:

• 3 еколого-освітні центри;
• 4 інформаційно-туристичні центри;
• Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах;

Екоосвітяни КБЗ щороку забезпечують:

• Проведення близько 50 екологічних акцій: екологічні уроки, конкурси, вікторини, екодемонстрації, екоігри тощо;
• Організацію десятків етно-фестивалів, тематичних семінарів, круглих столів тощо;
• Видання науково-популярного часопису «Зелені Карпати»,
• 6 випусків регіональної газети «Вісник Карпатського біосферного заповідника», численних інформаційних буклетів, ліфлетів, рекламних флаєрів, листівок, календарів та іншої друкованої продукції;
• Інформування громадськості про діяльність установи через власні вебсайт і соціальні мережі, а також ЗМІ.

​

​

​

​

​

​

​

​

Рекреаційно-туристична діяльність:

Рекреаційна діяльність в заповіднику організовується на основі Положення «Про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України», відповідно до Проекту організації території установи.

Рекреаційний напрямок на території установи забезпечує �і контролює відділ рекреації спільно з СДО.

Рекреаційна діяльність проводиться в буферній зоні, �в зонах антропогенних ландшафтів та регульованого заповідного режиму і заборонена в заповідній (ядровій) зоні.

Рекреаційна діяльність на території КБЗ �здійснюється на базі:

• Облаштованої й ознакованої ділянки �Закарпатського туристичного шляху;
• 20 екотуристичних маршрутів, загальною �протяжністю понад 200 кілометрів;
• Мережі візит-центрів та високогірних �екопунктів;
• Облаштованих місць відпочинку;
• Стаціонарних наметових майданчиків;

Для рекреантів також розроблено програми різноманітних екскурсійних турів.

Площа Карпатського біосферного резервату ЮНЕСКО – 195 тис. га

• площа транзитної зони (території сталого розвитку) – 136,9 тис. га

Сталий розвиток в рамках КБР^

В зоні діяльності КБЗ знаходиться близько 20 населених пунктів об'єднаних �в 7 територіальних громад, з населенням понад 100 тис. чол.

Близько 30% території заповідника використовується для забезпечення потреб місцевих громад – заготівля сіна, випас худоби, полонинське господарство, забезпечення дровами, збір грибів та ягід тощо.

Для кращої співпраці було створено транзитну зону (територію сталого розвитку) Карпатського біосферного резервату ЮНЕСКО загальною площею 136,9 тис. га, яка включає територію 6 ОТГ та повністю або частково �території 5 державних лісогосподарських установ.

Укладено:

Декларації про співпрацю між Карпатським біосферним заповідником (резерватом) та 17 міськими, сільськими та селищними радами в зоні діяльності КБЗ в межах Тячівського і Рахівського районів щодо визначення, �у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», територій їхніх �населених пунктів як території сталого розвитку (transition area);

Меморандуми з 5 державними лісогосподарськими підприємствами про співпрацю з Карпатським біосферним з метою забезпечення ведення �лісового господарства на засадах сталого розвитку в регіоні;

Угоди та Меморандуми з 6 сільськими радами про співпрацю у питаннях покращення ведення полонинського господарства, збереження полонинської культури і сталого використання природних комплексів та розвитку рекреаційної діяльності на території Карпатського біосферного заповідника;

У 2021 р. укладено Меморандуми про співпрацю в збереженні і невиснажливому використанні природних комплексів Карпатського біосферного заповідника, та реалізації концепції сталого розвитку �на прилеглих до нього територіях з новосформованими ТГ.

Створена Координаційна рада Карпатського біосферного резервату �ЮНЕСКО, яка включає представників органів місцевого самоврядування, місцевої влади, громадськості НУО, ключових стейкголдерів тощо.

​

​

​

​

​

​

​

​

• Серійний транснаціональний об’єкт всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" є найбільшим у світі за кількістю складових частин.
• На сьогодні він складається з 93-х ділянок, які знаходяться у 18 європейських країнах. Об’єкт всесвітньої спадщини розташований на територіях Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Боснії та Герцеговини, Італії, Іспанії, Німеччини, Північної Македонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, України, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії.
• Його історія розпочалася у 2007 році з "Букових пралісів Карпат" – десяти ділянок на території Словаччини та України.
• Загальна площа розширеного об’єкта складає 99 947,81 га, з яких найбільше (28985,97 га) охороняється на території України - 29,5% від загальної площі.
• Складова частина «Уголька - Широкий Луг» (11860 га) - найбільша серед усіх 93-х складових частин.
• Загалом 5 складових частин Карпатського біосферного заповідника становлять 21% території об’єкта Спадщини.

​

Дякую за увагу!